Студопедия
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




| Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция |

Яремче, Ворохта, Вижниця, Славське – цілорічні міста відпочинку


Дата додавання: 2015-01-30; переглядів: 103| Порушення авторських прав


Яремче – місто обласного підпорядкування, розташоване у південно-західній частині Івано-Франківської області. Засноване 895 р. і розташоване у долині р. Прут (прит. Дунаю). Населення - 13,0 тис. Села Ямна і Дора, які ввійшли в межі міста, відомі з кінця ХVI - поч. ХVII ст., а статус міста отримано з 1963 р. Яремче - клі­матичний низькогірний курорт, який простягнувся на схилах українських Карпат на висоті 665 м над р. м. Гори впритул підступа­ють до міста і круто обрива­ються скелястими стрімчаками до Пруту. На півночі і південному сході вони переходять у мальовничі горби, вкриті смереково-буковими лі­сами. Перевищення висот у ме­жах міста – до 100 м. Основний при­родний лікувальний чинник - м’який клімат. Пересічна температура січня - 4,3°, липня + 17,0°. Опадів - 881 мм на рік, переважно в квітні-жовтні. Кількість го­дин сонячного сяйва - 1460 на рік, у т. ч. влітку - 530. Узимку часто бувають тумани й відлиги. У санаторно-оздоровчих закладах лікують різні форми туберкульозу легенів, ревматизму, захворювання ор­ганів руху, нервової системи тощо. Санаторій «Прикарпатський» діє цілорічно, є будинки відпочинку «Водоспад», «Карпатський ліс­ник» тощо. Одним із центрів ту­ризму є турбаза «Гуцульщина». Розвинуті тут народно-художні про­мисли (вишивання, різьблення по дереву). Об’єктом туризму є Скелі Довбуша, Водоспад.

Ворохта розташована на південному заході Івано-Франківської області Надвірнянського району вздовж річки Прут, на висоті 800–850 м, завдовжки 3 км. Простягається у верхів’ї річки Прут на території Карпатського природного національного парку. Площа зелених насаджень - 383 га. На околицях простежується великий масив хвойного лісу, букові гаї, луки. Середньогірські кліматичні умови сприяли розвитку турбаз, санаторіїв, спортивної бази. У селищі налічується 7,2 тис. мешканців. Кліматичний курорт, розташований на північних схилах Карпат, на висоті 810–850 м, за 95 км від м. Івано-Франківськ. Літо помірно тепле (температура в липні +15°), зима м’яка (середня температура січня - 7°С); опадів 830 мм на рік. Тут розташовані санаторії для хворих на активні форми туберкульозу легенів і кістковий туберкульоз. Об’єктом туризму є пам’ятка архітектури ХVIIІ ст. церква Різдва, побудована без жодного цвяха; арковий міст. Перша письмова згадка про Ворохту датується 1820 р. Цікавою є й назва селища. Існує легенда, що вона походить від прізвища Ворохта, яке мав солдат царської армії, що проживав тут упродовж певного часу. Селяни полюбили його за мудрість, і після смерті солдата назвали селище на його честь. Історія селища, як і історія Гуцульщини, багата на історичні події та відомих людей, які у різні часи бували у Ворохті. Нині Ворохта - середньогірний кліматичний курорт, туристичний і спортивний центр України. Тут розташовані 3 спортивні бази: «Авангард», «Заросляк», «Україна», які готують спортсменів з лижних гонок та біатлону. Щодо відпочинку в Ворохті, то з упевненістю можна сказати, що це селище - одне з найцікавіших і мальовничих куточків Карпат. Багата історико-культурна та архітектурна спадщина, надзвичайна краса природи, цілюще повітря, а також чудові гірські схили будь-якої пори року зроблять відпочинок тут насправді незабутнім. Для зимового туризму підготовлені лижні траси, кілька підйомників (поблизу спортивної бази «Авангард» - 300-м бугельний та 2-км крісельний; на г. Маковиця - 250-м бугельний підйомник) і все необхідне гірськолижне спорядження; навесні, влітку та восени - найкращі умови для зеленого туризму: походи в гори, збирання грибів та ягід, цікаві екскурсії.



Вижниця- місто Чернівецької області, райцентр. Розташоване біля місця впадання р. Виженки у Че­ремош (прит. Пруту, бас. Ду­наю). Населення - 5,5 тис. ос. (1999 р.). Перші згадки про місто відомі з кінця ХV ст., місто - з 1940 р. Коли виникла Вижниця, достеменно невідомо. За однією з версій, місто вперше згадується в літописах як Городок на Черемошів 1158 р. За іншими даними, перша згадка про місто – у молдавському літописі за 1501 р. З 1514 по 1574 рр. місто було в турецьких руках. До 1774 р. Вижниця була підпорядкована Молдавському князівству, пізніше – Австро-Угорщині. Вижниця розвивалася як торгове поселення, тісно пов’язане з гірськими і низинними районами Буковини, мала хороші ярмаркові традиції. Статус ярмаркового міста поселення отримало 1767 р. Наприкінці XVIII ст., з початком розвитку лісової промисловості, Вижниця стає важливим пунктом торгівлі лісом. По Черемошу і Пруту будівельний ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти через Бояни - на Бесарабію й Поділля.

Рельєф горбисто-пасмовий. Пересічна температурара січня - 4,9°, липня + 18,3°С. Опадів – близько 800 мм на рік. Площа зелених на­саджень - 164 га, серед них парк-пам’ят­ка садово-паркового мистецтва місцевого значення, зелена зона вздовж р. Черемош тощо. Пам’ятка природи місцевого зна­чення - джерело мінеральної води. Вижниця - один із центрів декоративно-ужиткового ми­стецтва (килимарство, художня вишивка, художня обробка дерева й металу). Училище ужиткового ми­стецтва готує фахівців, які продовжують традиції рідного краю. У місті діють історичний музей та Музей декоративно-ужиткового мистецтва.

Вижниччина відома художніми народними промислами (вишивання, виготовлення килимів, обробка деревини, писанкарство). На території району можна знайти також кілька цінних археологічних, архітектурних та культурних об’єктів. Із Вижницею пов’язані імена видатних діячів української культури: Ю. Федьковича, К. Устиновича, Лесі Українки, І.Франка, Марка Вовчка, О. Кобилянської, В. Стефаника, Г. Хоткевича. Тут отримали путівку у творче життя народні артисти України Н. Яремчук, В.Зінкевич. З історією краю можна ознайомитись у Вижницькому народному музеї.

У Вижниці впродовж 1869–1872 рр. жив і творив український письменник-демократ Ю. А. Федькович. Будинок, у якому він жив і працював, став об’єктом туризму.

Місто пишається іменем українського художника, письменника і громадського діяча К. Н. Устияновича (1900), побували тут: І. Я. Франко (1884), О. Ю. Кобилянська, Леся Українка (1901), М. М. Коцюбинський (1884). На початку ХХ ст. 1908 р. саме тут відкрили першу українську гімназію на Буковині. Архітектурних та культурно-просвітницьких цікавинок у місті небагато: Дмитрівська церква (ХІХ ст.); Миколаївська церква (кінець ХІХ ст.); Петропавлівський костел (ХІХ ст.); синагога (ХІХ ст.); старий, ще австрійських часів, вокзал; будинок міської ради (початок ХХ ст.); будинок Москви-Голоти по вул. Миру, 13; музей-садиба Н. Яремчука при місцевій школі-інтернаті; Музей поета М. Марфієвича; Музей коледжу прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка.

Славське–смт Сколівського району Львівської області. Розташоване у долині річки Опору та його притоки Славське. Населення - 3,6 тис. мешканців. Відоме селище з 1483 р. і простяглося серед укритих лісами та полонинами хребтів Східних Бескидів. Перевищення висот - до 735 м. Зимова температура – - 7°С, літня + 16°С. Опадів - 943 мм/р. Площа зелених насаджень - 1400 га.

Назва «Славське» пов’язана з київським князем Святославом Володимировичем, убитим 1015 р. братом Святополком. Могила Святослава розташована поряд зі Славським, над річкою Опір. Ця річка отримала назву після героїчного опору дружинників Захара Беркута в татаро-монгольській орді Батия 1241 р. Могила Захара Беркута розташована на вершині гори в с.Тухля поблизу Славського. Природне розташування хребтів Бескидів та Горганів навколо Славського створило унікальний місцевий мікроклімат, який забезпечує постійну безвітряну погоду з великою кількістю снігових опадів узимку та стабільним утриманням снігу майже до квітня місяця. Влітку відкриваються чудові ландшафти з вічнозеленими хвойними лісами на схилах гір, які є запорукою проведення повноцінного відпочинку та оздоровлення. Регіон Славського відзначається ідеальною екологічною чистотою, адже в радіусі приблизно 100 км немає жодного промислового підприємства зі шкідливими відходами. Історія розвитку відпочинкового туризму та гірських видів лижного спорту поблизу Славських Карпат розпочалася досить давно, ще в ХVIIІ ст., коли Галичина входила до складу Австро-Угорської імперії. В той час Славські гори й ліси належали австрійським підприємцям Гределю і Шмідту. Вони збудували чимало пансіонатів, в яких відпочивали й лікувалися тисячі охочих з усієї Європи. Ще в 20–30-х роках ХІХ ст. у Славському були збудовані витяги та трампліни на горі Погар. На цій самій горі та горі Ільза відбувалися змагання з лижних видів спорту.

Нині в регіоні Славського в зимовий період одночасно може відпочивати до 5 тис. шанувальників гірських лиж та інших зимових видів спорту. Можливості гірськолижних трас та витягів дають змогу всім шанувальникам та спортсменам з гірських видів спорту повноцінно відпочивати і покращувати свою майстерність.

Цікавий туристичний об’єкт, який не залежить від пори року, наявності або відсутності снігу, розташований у Славському на вулиці Січових Стрільців, 2. – Карпатський музей визвольної боротьби України Юрія Микольського. Іноді цей заклад відвідує впродовж дня близько десяти екскурсійних груп. Сам господар називає своє «дітище» скромно - збіркою, оскільки у розташуванні експонатів не дотримується канонів музейної справи. Грошей за відвідування пан Юрій не бере і просить, щоб і гіди, які привозять сюди туристів, зараховували його музей до програми безкоштовно для екскурсантів. «Збірка» Микольського розташована у двох невеликих будинках. Дві третини експонатів належать до військової тематики: ордени, шоломи, шаблі, ґвинтівки, снарядні гільзи (найбільша - від австрійської мортири калібром 30,5 см), автомати тощо.

«Мирна» експозиція: книжки (на почесному місці - раритетні «Кобзарі» видання 1862, 1907 та 1912 рр.), різноманітні знаряддя праці, медальйони, кружки, ножі, виделки, відро ґудзиків тощо. Багато ориґіналів підпільних видань УПА, і серед них - власний некролог на смерть Романа Шухевича. Тема визвольної боротьби настільки близька Ю. Микольському, що він побудував на подвір’ї власну криївку. У криївці майже все відтворено так, як було насправді: криничка, пічка-буржуйка, радіоприймач і рація, зброя, друкарська машинка, протигази, мапи і ще чимало потрібних речей. Усі тутешні експонати - ориґінали. Муляжними є тільки фігури Р. Шухевича, В. Кука та радистки - криївка задумана штабною. Ю. Микольський каже, що ця екскурсія часто неабияк вражає іноземних туристів, особливо німців і французів.

 


Читайте також:

  1. Або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділен1
  2. Античні міста – поліси, їх культура в українських землях.
  3. Античні міста-держави на півдні України, їх культурні традиції.
  4. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
  5. Античні міста-держави Північного Причорномор'я
  6. Античні міста-держави Північного Причорномор’я
  7. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
  8. Античні рабовласницькі міста-держави Північного Причорномор'я.
  9. Бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах)(ч.3 ст.5 БК України).
  10. Вдосконалення нормативно-правової бази міста на етапі переходу до інформаційного суспільства
  11. Вибір оптимального режиму роботи і відпочинку.
  12. Види часу відпочинку




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лікувально-оздоровчі міста регіону | Перспективи рекреаційної сфери Карпатського регіону

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.079 сек.