Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Суть інфляції, її причини.

Лекція №9. Тема 6: Інфляція і грошові реформи.

План

1. Суть інфляції, її причини.

2. Економічні та соціальні наслідки інфляції.

3. Державне регулювання інфляції. Антиінфляційна політка.

4. Сутність грошових реформ, їх види. Особливості проведення грошової реформи в Україні.

Інфляція виявляється у тривалому і швидкому знеціненні грошей у наслідок надмірного зростання їх маси в обороті. Зовні інфляція проявляється у швидкому зростанні цін, зниженням купівельної спроможності грошей, девальвації національних грошей. Проте інфляція можлива і без зростання цін, якщо знецінення грошей набуває форми хронічного товарного дефіциту при фіксованих державою цінах. За таких умов знецінюються в цілому доходи громадян, заощадження.

Часто зростання цін, якщо воно є короткочасним, не призводить до інфляційних наслідків. Важко назвати інфляцією тривале і помірне підвищення цін, яке можна компенсувати підвищенням ефективності діяльності.

Поступове знецінення грошей відбувалося протягом усього історичного розвитку грошей. Навіть за металевого обігу вміст металу поступово знижувався. А для паперових грошей знецінення стало хронічним явищем. Тоді вперше і з'явилось поняття інфляція (від латинського Inflatio – вздуття).

Вперше термін почили вживати в 70-ті роки 19 століття стосовно грошового обігу в Північній Америці, переповненого грошовими знаками випущеними для ведення громадянської війни.

У класичній економічній теорії інфляція трактується як частина теорії грошей. Вона є процесом підвищення загального рівня цін та зниження купівельної спроможності грошей.

Проблеми інфляції є найважливішою складовою макроекономічної теорїї.

М. Фрідман під інфляцією розумів стійке та безперервне зростання цін, що завжди і всюди виступає як грошовий феномен, викликаний надмірною масою грошей по відношенню до випуску продукції, тобто вважав, що причини інфляції містяться у сфері обігу.

Дж. М. Кейнс інфляцією називає надмірний попит, причини якого виникають як з боку попиту, так і з боку пропозиції. При цьому, якщо пропозиція грошей у порівнянні з пропозицією товарів для купівлі збільшилася, має місце інфляція.

Інфляція перетворилась в хронічне, властиве всім країнам явище. В одних країнах вона має незначний рівень і має позитивний вплив на економіку, в інших досягає надвисоких рівнів і призводить до тяжких руйнувань економіки і соціальної сфери.

Стадії розвитку інфляції:

1) темпи зростання пропозиції грошей випереджають знецінення грошей;

2) темпи знецінення грошей випереджають темпи зростання їх пропозиції.

Причини:

- власники грошових нагромаджень починають розуміти їх надмірність і пред'являють на ринок для купівлі товарів; це прискорює швидкість руху грошей і збільшує платоспроможний попит порівняно з поточною емісією;

- одночасно зменшується відплив у нагромадження нових пропозицій грошей, тому ще більше зростає швидкість обігу всієї грошової маси;

- швидко поширюються бартерні операції, звужуючи товарну основу грошевої маси в обігу;

- знецінення грошей приводить до відпливу робочої сили в сферу спекулятивного обміну, що спричиняє падіння виробництва і товарообороту, через що зменшується попит на гроші.

У найбільш, загальному вигляді причини інфляції можна вивести з "рівняння обміну І.Фішера":

M*V=Q*P

Звідси Р=,тобто зростання цін може бути спровокованим зростанням маси грошей (М), прискоренням обігу грошей (V) і скороченням фізичного обігу виробництва (Q).

Основні причини виникнення інфляції

Зовнішні

Внутрішні

- світові структурні кризи (сировина, енергетична, валютна); - нелегальний експорт золота, валюти; - скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі; - від’ємне сальдо зовнішньо-торгівельного й платіжного балансів.		не грошові причини
- порушення диспропорцій господарства; - циклічний розвиток господарства; - монополізація виробництва; - незбалансованість інвестицій; - державно - монополістичне ціноутворення; - кредитна експансія; - нестабільність соціально-економічної ситуації в державі.

Грошові (монетарні) причини

- дефіцит бюджету; - зростання державного боргу; - надмірна емісія грошей; - збільшення кредитних знарядь обігу внаслідок розширення кредитної системи; - збільшення швидкості обігу грошей

Отже, інфляціяяк багатофакторний процес - це прояв диспропорційності у розвитку суспільного відтворення, що обумовлено порушенням закону грошового обігу. Глибинні причини інфляції криються як в сфері обігу, так і у сфері виробництва і дуже часто обумовлюються економічними і політичними відносинами у країні.

Важливість визначення показника інфляції полягає в наступному:

- вона враховується під час складання економічних програм на мікро- та макрорівнях;

- з нею пов'язані соціальні питання та індексація пенсій та допомог, зростання заробітної плати, стипендій;

- інфляція впливає на визначення процентних ставок, облікової ставки НБУ;

- вона впливає на взаємовідносини з міжнародними фінансовими організаціями, які надають великого значення рівню інфляції та виконанню зобов'язань щодо його зниження.

Точно вимірювати цінову інфляцію можна за допомогою індексу цін за певний період (рік, квартал, місяць). Для вимірювання інфляції на практиці найчастіше застосовуються два види індексів цін:

1) індекс Ласпейреса (індекс споживчих цін);

2) індекс Пааше (дефлятор ВВП).

Між цими двома індексами цін є три основні відмінності:

1. Набір товарів для обчислення дефлятора ВВП містить як споживчі, так і капітальні блага, які купують підприємства та держава. Обчислюючи індекс споживчих цін, враховуємо лише ціни товарів і послуг, які купують споживачі.

2. У випадку обчислення дефлятора ВВП використовуємо лише вітчизняні товари і послуги, в тому числі експортовані (імпортні товари не є частиною ВВП). Але до споживчого кошика входять також імпортні товари, тому в індексі споживчих цін відображається і зміна цін на них.

3. Індекс споживчих цін обчислюють на підставі незмінного набору товарів і послуг, тоді як у випадку обчислення дефлятора ВВП зі зміною структури ВВП змінюється набір товарів і послуг.

Якщо відомі щомісячні індекси інфляції, то річний індекс інфляції визначається як добуток 12-ти місячних індексів інфляції.

І навпаки, коли відомий річний індекс інфляції, то середньомісячний індекс інфляції можна розраховувати за формулою:

Крім індексу інфляції розраховують також показники темпу зростання (Тзр.) і темпу приросту інфляції (Тпр.):

Тзр. = Іінф.1/ Іінф.0

Тпр. = (Іінф.1 - Іінф.0)/Іінф.0

де Іінф.0 - рівень індексу інфляції у базисному році; Іінф.1 - рівень індексу інфляції у звітному році.

Основними критеріями класифікації видів інфляції є такі:

- можливість передбачити зростання цін;

- залежно від типу економічної системи;

- за формами прояву;

- за темпами знецінення грошей;

- за чинниками, що спричиняють інфляційний процес.

За можливістю передбачення зростання цін

Очікувана інфляція спричиняється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою. Тому учасники ринкового процесу її очікували і захистилися від її згубного впливу. Неочікувана інфляція несподівана для економічних суб’єктів, тобто є результатом непередбачених змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції. Від неочікуваної інфляції характерне різке підвищення цін, що негативно впливає на грошовий обіг та податкову систему. За такої ситуації населення побоюється знецінення своїх доходів, а тому значно збільшуються витрати на придбання товарів і послуг. Це створює додаткові труднощі в економіці та призводить до подальшого зростання цін.

Залежно від типу економічної системи

Прихована інфляція має місце, якщо загальна економічна нерівновага між грошовим попитом та пропозицією виникає в економічній системі, де існує загальний державний контроль за виробництвом, цінами та всім суспільним відтворенням. Це неминуче супроводжується не просто деформаціями ринкових механізмів, а їх руйнацією, глибина якої залежить від форм та методів регулювання. Для такої економічної системи характерне не підвищення цін, а зростання дефіциту товарів. Відкритою називають інфляцію, якщо загальна економічна нерівновага між суспільним попитом та пропозицією виявляється у підвищенні цін. Така інфляція заснована на дії ринкового механізму в економічній системі. Хоча вона і деформує його, але не руйнує остаточно, оскільки механізм ринку продовжує працювати і надсилає його суб'єктам цінові сигнали для відповідної реакції.

За формами прояву

Цінова інфляція - це інфляція, що проявляється у формі зростання цін. Інфляція заощаджень - знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державних цінах і доходах. Девальвація - знецінення національних грошей проявляється у зниженні їх курсу до іноземних валют.

За темпами знецінення грошей

Повзуча інфляція - характеризується зростанням маси грошей в обороті з незначним зростанням цін (до 5% на рік). Легко контролюється державою; не має явних негативних наслідків, мало відчутна для економічних агентів, а також характеризується надмірною емісією та прискореним накопиченням грошової маси в каналах обігу без помітного підвищення цін. Помірна (відкрита) інфляція - проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін у межах від 5% до 20% на рік, що спонукає економічних суб'єктів вживати адаптаційних заходів. Галопуюча інфляція - характеризується стрибкоподібним, нерівномірним зростанням цін (20-50% на рік, інколи 100% на рік). Підвищення цін стає непередбачуваним і не піддається регулюванню. Важко контролюється державою. Інфляція спричиняє випереджувальні темпи зростання споживчого попиту порівняно з товарною пропозицією, призводить до стрімкого зростання цін, посилює економічну нестабільність та соціальне напруження в суспільстві, а також розпочинають поширюватися бартерні операції. Гіперінфляція - характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін - більш як 100% на рік, гроші починають втрачати свої функції, падає їх роль в економіці, поширюється бартер, порушуються фінансові та кредитні механізми. Її різновидом є суперінфляція – темпи зростання цін складають 1000 і більше процентів та виходить із-під контролю держави. На стадії гіперінфляції спостерігається нестабільність цін у всіх секторах економіки, все більше поширюються бартерні операції, порушується фінансово-кредитний механізм, розвиваються неорганізовані стихійні процеси в економіці та надмірна емісія грошей.

В залежності від причин, які викликають інфляційні процеси (за чинниками, що спричиняють інфляційний процес)

Інфляція витрат спричиняється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат. Це, перш за все, зростання заробітної плати, витрат на енергетичні й сировинні ресурси, а також падіння продуктивності праці, зростання питомої ваги галузей з уповільненими темпами підвищення продуктивності праці (сфера послуг), з високою часткою витрат на заробітну плату та низькою питомою вагою виробництва предметів споживання. Інфляція попиту спричиняється тиском на ціни з боку грошей внаслідок зростання їх пропозиції банківською системою і зумовленого цим збільшення платоспроможного попиту на товарних ринках.Ця інфляція називається монетарною.

Стагфляція - це інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні (одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття).

Існують різні погляди науковців, щодо характеристики інфляції на темпи зростання цін.

Науковці	Повзуча інфляція	Помірна, відкрита інфляція	Галопуюча інфляція	Гіперінфляція
Аранчій В.І.	до 10% на рік	-	20–100% на рік	більше ніж 100% на рік
Базілінська О.Я.	-	до 50% на рік	50-300% на рік	більше ніж 300% на рік
Будаговська С.	-	до 50% на рік	50-300% на рік	більше ніж 100% на рік
Ільїна С.Б., Шило В.П.	до 5% на рік	-	20-200% на рік	не вказує
Івасів Б.С.	до 10% на рік	-	10-100% на рік	до 50% на місяць
Іванов В.М.	5-10% на рік	-	10-50%, а іноді до 100% на рік	більше ніж 100% на рік
Климко Г.Н.	до 10% на рік, підвищена 10-50% на рік	-	до 200% на рік	50-100% за місяць
Михайлівська І.М., Ларіонова К.Л.	до 10% на рік	-	10-100% на рік	більше ніж 100% на рік
Савчук М.І.	до 5% на рік	5-20% на рік	20-200% на рік	більше ніж 200% на рік
Федоренко В.Г.	-	5-10% на рік	10-50%, а іноді до 100% на рік	більше ніж 100% на рік

Вимірювання інфляції. Для вимірювання інфляції найчастіше застосовується три види показників: - індекс цін споживчих товарів (індекс споживчих цін); - індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників); - індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП. Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для особистого споживання. Цей показник найчастіше використовується для характеристики інфляції, оскільки він досить точно виражає не тільки економічні, а й соціальні аспекти інфляції, зокрема її вплив на рівень життя населення, а тому його називають ще індексом вартості життя. Визначається ІСЦ за вартістю певного законодавче зафіксованого набору товарів і послуг («споживчого кошика»), обчисленою у ринкових цінах базового і поточного періоду. Розрахувати ІСЦ можна за такою формулою: ІСЦ = Ринкова вартість фіксованого «кошика» в поточному році (∑Р1q0) / Ринкова вартість фіксованого «кошика» в базовому році (∑Р0q0) де Р₁ і Р0 — ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів відповідно; q₀ — кількість товарів у «споживчому кошику» базового періоду. ІСЦ розраховується за фіксованим набором товарів, який залишається незмінним протягом тривалого часу, а в умовах інфляції населення часто замінює в споживанні товари, що найбільше подорожчали, дешевшими. Як наслідок, структура споживання істотно змінюється порівняно з тією, яка була зафіксована при визначенні «кошика». Тому в умовах високої інфляції потрібно частіше змінювати структуру «споживчого кошика». Індекс цін на засоби виробництва (цін виробника) характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують юридичні особи для виробничого споживання. Його часто використовують при характеристиці інфляції витрат, особливо коли зростання оптових цін відбувається в часі попереду зростання роздрібних цін. Визначається індекс цін виробника за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса: ІЦВ = (∑Р1q0)/(∑Р0q0) Р1 і Р0 — рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів відповідно; q0 — кількість товарів (випадків надання послуг) у базовому періоді, що взяті в розрахунок. Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, який характеризує інфляційні зміни всіх цін. Визначається дефлятор ВВП теж за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політика в системі державного регулювання грошового обороту.	\|	Економічні та соціальні наслідки інфляції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.