- Гідрологія і Гідрометрія
- Господарське право
- Економіка будівництва
- Економіка природокористування
- Економічна теорія
- Земельне право
- Історія України
- Кримінально виконавче право
- Медична радіологія
- Методи аналізу
- Міжнародне приватне право
- Міжнародний маркетинг
- Основи екології
- Предмет Політологія
- Соціальне страхування
- Технічні засоби організації дорожнього руху
- Товарознавство продовольчих товарів
Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция
Адресація в IP-мережах
Висновки
Дейтаграму протоколу IP називають також пакетом.
У стеці TCP/IP прийнято називати кадрами (фреймами) одиниці даних протоколів, на основі яких IP-пакети переносяться через підмережі складеної мережі. При цьому не має значення, яка назва використовується для цієї одиниці даних у локальній технології.
- Складена мережа (internetwork або internet) - це сукупність декількох мереж, що називаються також підмережами (subnet), які з'єднуються між собою маршрутизаторами. Організація спільної транспортної служби в складеній мережі називається міжмережевою взаємодією (internetworking).
- У функції мережевого рівня входить: передача пакетів між кінцевими вузлами в складених мережах, вибір маршруту, узгодження локальних технологій окремих підмереж.
- Маршрут - це послідовність маршрутизаторів, які повинен пройти пакет від відправника до пункту призначення. Завдання вибору маршруту з декількох можливих вирішують маршрутизатори й кінцеві вузли на основі таблиць маршрутизації. Записи в таблицю можуть заноситися вручну адміністратором й автоматично протоколами маршрутизації.
- Протоколи маршрутизації (наприклад, RIP або OSPF) варто відрізняти від власне мережевих протоколів (наприклад, IP або IPX). У той час як перші збирають і передають по мережі чисто службову інформацію про можливі маршрути, другі призначені для передачі користувацьких даних.
- Мережеві протоколи й протоколи маршрутизації реалізуються у вигляді програмних модулів на кінцевих вузлах-комп'ютерах і на проміжних вузлах-маршрутизаторах.
- Маршрутизатор являє собою складний багатофункціональний пристрій, в задачі якого входить: побудова таблиці маршрутизації, визначення її на основі маршруту, буферизація, фрагментація й фільтрація поступаючих пакетів, підтримка мережевих інтерфейсів. Функції маршрутизаторів можуть виконувати як спеціалізовані пристрої, так й універсальні комп'ютери з відповідним програмним забезпеченням.
- Для алгоритмів маршрутизації характерні однокроковий і багатокроковий підходи. Однокрокові алгоритми поділяються на алгоритми фіксованої, простої й адаптивної маршрутизації. Адаптивні протоколи маршрутизації є найпоширенішими й у свою чергу можуть бути засновані на дистанційно-векторних алгоритмах й алгоритмах стану зв'язків.
- Найбільше поширення для побудови складених мереж останнім часом одержав стек TCP/IP. Стек TCP/IP має 4 рівні: прикладний, загальний, рівень міжмережевої взаємодії й рівень мережевих інтерфейсів. Відповідність рівнів стека TCP/IP рівням моделі OSI досить умовна.
- Прикладний рівень поєднує всі служби, надавані системою користувальцьким додаткам: традиційні мережеві служби типу telnet, FTP, TFTP, DNS, SNMP, а також порівняно нові, такі, наприклад, як протокол передачі гіпертекстової інформації HTTP.
- На загальному рівні стека TCP/IP, який також називається транспортним, функціонують протоколи TCP й UDP. Протокол управління передачею TCP вирішує задачу забезпечення надійного інформаційного зв'язку між двома кінцевими вузлами. Дейтаграмний протокол UDP використовується як економічний засіб зв'язку рівня міжмережевої взаємодії із прикладним рівнем.
- Рівень міжмережевої взаємодії реалізує концепцію комутації пакетів у режимі без встановлення з'єднань. Основними протоколами цього рівня є дейтаграмний протокол IP і протоколи маршрутизації (RIP, OSPF, BGP й ін.). Допоміжну роль виконують протокол міжмережевих керуючих повідомлень ICMP, протокол групового управління IGMP і протокол дозволу адрес ARP.
- Протоколи рівня мережевих інтерфейсів забезпечують інтеграцію в складену мережу інших мереж. Цей рівень не регламентується, але підтримує всі популярні стандарти фізичного й канального рівнів: для локальних мереж - Ethernet, Token Ring, FDDI і т.д., для глобальних мереж - Х.25, frame relay, PPP, ISDN і т.д.
- У стеці TCP/IP для іменування одиниць даних, які передаються, на різних рівнях використовують різні назви: потік, сегмент, дейтаграма, пакет, кадр.