Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Заголовок на спуску

Загрузка...

Шапка

Шмуцтитул

Покажчик назв

Тематичний покажчик

Іменний покажчик

Другий прийом. Дають назви частинам нерозчленованого на рубрики тексту, вводя нову, нижчу ступінь рубрик. Приховано такі рубрики в тексті існуют, але не виділені заголовками.

6. Класифікація рубрик та їх заголовки

Класифікація рубрик і їх заголовків значуща не сама по собі, а лише як той інструмент в руках автора і видавця, який допомагає найкращим чином організувати читання, поліпшити умови сприйняття, розуміння і запам'ятовування тексту.

Класифікація рубрик і особливо їх заголовків достатньо розвинена, і досконально знати її необхідно редакторові для аналізу і оцінки того, наскільки добре автор використовував її можливості.

Рубрики твору мають родові назви. Ось вони (по низхідній значущості):

Том -Книга - Частина - Разділ - Підрозділ - Глава - Параграф - Підпараграф

Том і книга можуть мінятися місцями, тобто книга (твір) може бути видана в декількох томах, а не том — в декількох книгах.

Свої назви мають і заголовки рубрик, що розрізняються розташуванням на смуз і по відношенню до тексту, цим самим виражаючи значущість рубрик, а саме:

(заголовок на лицьовій сторінці книжкового листа без основного тексту; наприклад, заголовки частин 1-й і 2-й в книзі)

/

(заголовок зверху початкової смуги, відокремлений від тексту пропуском; наприклад, заголовки розділів у книзі)

I

(в середині спускового пропуску початкової спускової полоси)

/

Початковий заголовок в разріз тексту

(перший заголовок з тих, що розрізають текст, розташований на відміну від трьох попередніх видів, безпосередньо над текстом; наприклад, заголовок підрозділу 10.1 справжнього розділу)

I

Рядовий заголовок в розріз тексту

(кожен із заголовків, що розрізають текст,окрім початкового заголовка тієї ж значущості; наприклад, кожен заголовок підрозділів справжнього розділу, окрім першого ).

/

Заголовок в підбір з текстом

(заголовок, що безпосередньо стосується тексту першого абзацу рубрики, графічно виділений і відокремлений від нього крапкою; наприклад, заголовок Прийоми скорочення числа ступенів рубрик)



Интернет реклама УБС

/

Кватирка Ліхтарик (маргиналія) (заголовок

(заголовок у волані, текст, що на полі сторінки, як і кватирка,

не розрізає, а йде паралельно текст не розрізає, йде паралельно

йому, мал.1) йому; див. рис.2)

/

Заголовок, прихований в тексті

(внутрішньотекстовий заголовок) (слово або словосполучення у середині тексту, графічно виділене і цим же ж позначає тему порівняно невеликого фрагмента тексту, далі наступного; наприклад, заголовок Родові назви).

Позначення кватирки, ліхтарика

Найбільш розповсюджені два Для того, щоб перевірити чи не

прийоми скорочення кількості допущено помилки у супідрядності

ступенів рубрик. Перший із цих заголовків, використовують прийоми

прийомів складається з того, ПершийЗаголовки однієї ступені зіставляють

що заголовок, який об’днує, прийомза смислом.

переносять до кожного Прочитують всі заголовки першої

підзаголовку. Приклад: ступені, зіставляючи значення їх

Перенос заголовок під глави змісту.

рубрики викидають і підставляють Якщо вони рівнозначні, все одно.

до підруб- його до всіх заголовків

рикипараграфів.

Другий прийом – відмова від від

рубрик, які об’єднуются,

чи від підпорядкованих рубрик.

Серед видів заголовків за розташуванням на смузі можна виділити дві групи за характером взаємодії з текстом:

Перша група – ті, які переривають текст;

Друга група – ті, що паралельні тексту, його не переривають (кватирка, ліхтарик, схований в тексті заголовок).

Розрізняють заголовки за ступенем змістовності.За цією ознакою виділяють такі види:

1. Тематичні заголовки (словесно виражають тему, зміст рубрики, події в тексті).

2. Родові заголовки (том, книга, частина, розділ, глава).

3. Нумераційні заголовки (з однієї цифри, порядкового номера рубрики у ряді однозначних).

4. Літерні заголовки (заголовки-букви в алфавітних побудованих виданнях або їх частинах).

5. Змішані заголовки (комбіновані з перших чотирьох видів:
родо-нумераційно-гематичні: Глава10. Рубрикація;

родо-литерні: Розділ А;

родо-литерно-тематичні: Розділ А. Елементи тексту;

родо-нумераційні: Розділ 1;

нумераційно-тематичні: 5.Таблиці;

літерно-тематичні: Б. Примітки).

6. Графічні заголовки(зображення або знак, поставлені на початку і кінці рубрики, а також позначають її початок і кінець; може зображувально виражати тему, зміст, подію в тексті рубрики: заставка; кінцівка; вінетка; кінчик - коротка лінійка або частина бордюру; астериск - три
зірочки в ряд або у вигляді трикутника вістрям догори).

7. Німі заголовки (пропуском що позначають початок і кінець рубрики:
пробільний рядок, спусковий пропуск, кінцевий пропуск).

У тематичних заголовках два підвида:

а) індивідуальні (позначають тему тільки своєї рубрики);

б) типові (позначають рубрики однакового призначення і характеру: Введення, Висновок і тому подібне).

Перші п'ять видів також можуть розрізнятися за оформленням, тобто бути набраними:

а) більші чи дрібніші (розрізнятися кеглем – висотою букв);

б) шрифтами, різними за малюнком; (розрізняють шрифтову гарнітуру);

в) шрифтами, розніми за зображеням — постановкою очка: прямий, курсив, похилий шрифт;

за насиченістю очка, відмінного від нормальногосвітлого: напівжирний, жирний;

за щільністю, або за шириною, очка відмінного від нормального за шириною: вузький,широкий.

Всі заголовки можуть розрізнятисяі нумераційно: заголовки, однаково пронумеровані чипозначені однаковими за малюнком і характером букви.

За відношенням до виду тексту, які позначають заголовки; заголовки, як і рубрики, діляться на дві групи:

1) системні (відносяться до основного тексту твору);

2) позасистемні, які неможливо співвіднести за значущістю з системними рубриками: одна їх група відноситься до допоміжного тексту: заголовки апаратних частин — вступних статей, передмов, післяслів’я і так далі, інша група — це заголовки специфічних елементів основного тексту: таблиць, прикладів і тому подібне, які композицію основного тексту не виражають, а лише відокремлюють від нього частини специфічного призначення.

 

7. Перевірка підпорядкованості рубрик й поділу на підрубрики (методика перевірки підпорядкованості рубрик, методика перевірки поділу рубрик на підрубрики)

Порушення супідрядности виражаються головним чином в тому, що в один ряд ставлять рубрики різної значущості, неправомірно відносячи їх до одного ступеня рубрикації, і в різні ряди — рубрики рівної значущості, відносячи їх до різних ступенів рубрикації.

І те і інше неприпустимо,оскільки заплутує дійсні смислові взаємини і зв'язки.

Методика перевірки супідрядності рубрик.Перевіряють супідрядність рубрик за робочим змістом прочитаного оригіналу:

1. Спочатку прочитують заголовки 1-го ступеня (наприклад, глав), співвідносячи значущість кожної рубрики за її заголовком. Вони повинні виключати один одного, ні один не повинен входити в інший за змістом.

2. Потім читають заголовки 2-го ступеня, підлеглі першому заголовку 1-го ступеня (заголовки параграфів першої глави):

а) зіставляючи за значущістю кожен заголовок параграфа із заголовком своєї, першої глави і перевіряючи, чи входить він в його обсяг, чи підкорюється йому за смислом;

б) зіставляючи заголовок кожного параграфа з іншими заголовками того ж ступеня (заголовками інших параграфів першої глави) і перевіряючи, чи виключають вони один одного чи не входить який-небудь з них взміст іншого.

3.Повторюють всі дії з пункту 2 із заголовками 2-го ступеня, що підпорядковуються другому заголовку1-го ступеня (заголовками параграфів другої глави). И так з усіма параграфами й главами.

4.Читають заголовки 3-го ступеня (підпараграфів), здійснюючи ті ж операції, що і в пункті 2 і 3 (зіставляючи підпараграфи кожного параграфа між собою і з параграфом, в який вони входять). І так до останнього заголовка робочого змісту.

5.Зіставлення заголовків одного ступеня (наприклад, параграфа не лише в середині глави, але й з усіма заголовками того ж ступеня інших глав, щоб не з’ясувалося, що в різних главах вони розташовані на різних ступенях, хоча є рівнозначними.

Методика перевірки поділу рубрики на підрубрики. Це правило можна сформулювати приблизно так:

Текст рубрики не можна ділити менш ніж на дві підрубрики.

Отже якщо в рубриці тільки одна підрубрика, це помилка, яку належить виправити. Не може глава складатися з одного параграфа, розділ — з одного глави, частина — з одного розділу. При діленні цілого на складені одиниці завжди повинні виходити принаймні дві одиниці. Інакше це не ділення.

 

8. Аналіз та оцінка вираження засобів оформлення підпорядкованості заголовків

Різну значущість рубрик, відмінність їх заголовків відповідно до приналежності до різних ступенів рубрикації потрібно графічно дуже точно виразити, щоб читач відразу знав, рубрику якого ступеня він починає читати. Особливо складне завдання оформлювача багатоступеневій рубрикації. Читач може запитати: до чого тут редактор і редагування, це турбота художника книги і художнього або технічного редактора? Так, звичайно, головну роль тут відіграє оформлювач, але контролювати його рішення краще всього може саме редактор, якому зрозуміліше за інших смислова різниця заголовків за ступенями рубрикації.

Заголовки різних ступенів графічно розрізняють:

Ø за розміром (кеглем) шрифту (чим він більший, тим вище ступінь рубрикації);

Ø за зображенням шрифту (чим шрифт насиченіший, тим вище ступінь рубрикації). Проте можливості цих графічних характеристик, обмежені. Практично можна використовувати не більш за 5 – 6 кеглів (8, 9, 10, 11, 12, 14 п.). Менші кеглі недопустимі гігієнічно, великі — непропорційно великі для смуги середніх книжкових форматів.

Звичайно, з упровадженням у практику комп'ютерного набору можливості шрифтових розмірних відмінностей розширилися. Але потрібно взяти до уваги і те, що розрізнити розміри заголовків, набраних шрифтами близьких кеглів, досить важко. Ось тут і виручає зображення шрифту: набравши заголовки старших рубрик ще і шрифтом напівжирного зображення, можна підвищити графічну розрізнюваність заголовків сусідніх ступенів рубрикації.

Збільшує число варіантів набір заголовків прописними і рядковими буквами. Проте заголовки, набрані прописними і рядковими буквами різних кеглів, погано поєднуються. Прописний більшого кегля виявляється дуже великим, а понизити його кегль заважає те, що початкова прописна буква заголовка, набраного рядковим, опиниться більше букв заголовка, набраного прописними буквами. У наступному прикладі трьох заголовків добре видно всі ці особливості

ЗАГОЛОВОК Заголовок ЗАГОЛОВОК

Перший заголовок в прикладі хороший, але заголовок, набраний рядковим вищого кегля, із-за початкової прописної букви виявляється графічно не менш значущим, чим заголовок, набраний прописним меншого кегля. Із-за цього часом доводиться набирати заголовки всіх ступенів одній книги тільки прописними або тільки рядковими буквами, завдяки чому графічна різниця між заголовками різних ступенів не викликає сумнівів. Правда, це можливо при обмеженому числі ступенів.

Редакторові важливо пам'ятати дві основні вимоги до оформлення рубрикації:

по-перше, щоб заголовки рубрик різних ступенів чітко розрізнялися і читач міг відразу визначити, з рубрикою якого ступеня він має справу;

по-друге, щоб вибрані види рубрик були функціонально і економічно доцільними.

Для кращого розрізнення заголовків сусідніх рубрик можна скористатися видами заголовків, що розрізняються за положенням на смузі і за відношенням до тексту (шмуцтитул, шапка, заголовок на спуску, заголовок в розріз тексту, заголовок в підбір з текстом, кватирка, ліхтарик, прихований в тексті заголовок). Всі вони дозволяють урізноманітити відмінність рубрик різних ступенів по заголовках.

Шмуцтитули функціонально дуже хороші, оскільки різко відокремлюють нову рубрику від попередньої, але вони неекономічні, враховуючи те, чим їх більше, а також чим більше формат видання і його тираж. При великому числі шмуцтитулів, великому форматі видання і тиражі знижуються коефіцієнти використання площі паперу і ємкості друкарського листа, тобто страждає видавнича економіка. Заміни шмуцтитулів шапкою, теж достатньо виразним заголовком, може заощадити до одного паперового листа й у будь-якому випадку збільшити обидва, названих вище за коефіцієнт. Безспускова рубрикація (тобто коли початкові рубрики розташовані не на спусковій смузі) економічніше спускової, оскільки підвищується коефіцієнт використання площі паперу і коефіцієнт ємкості друкарського листа (немає спускових пропусків). Таким чином, при виборі системи рубрикації потрібно знаходити компроміс між функціональними і економічними вимогами.

У заголовках, що розмежовують текст, може бути декількох видів:

1)за розміром оббивки від лівого краю набору (ті, у яких оббивки більше, можуть розглядатися як підрядні інших, у яких оббивка менша, хоча це не дуже значна відмінність);

2)за оббивками від попереднього й наступного тексту (зазвичай такі заголовки відбивають і зверху, і знизу, але рубрик наступного, нижчого ступеня).

Заголовок у підбір з текстом можна набрати напівжирним шрифтом (заголовки вищого ступеня) і курсивом (заголовки підпорядкованого ступеня). Може бути такий заголовок набраний врозріз, але який із заголовків в цьому випадку вищий, а який підпорядкований, визначити складно.

Необхідно також окремо розглянути позасистемні заголовки, оскільки на практиці їх часто прирівнюють до одного із ступенів системних заголовків. Добре якщо не до 1-го ступеня, а то нерідко трапляється, що заголовок Передмову оформляють так само, як заголовки частин основного тексту: він іде першим, і лише з цієї причини його виписують в робочому змісті від 1-ої вертикалі, хоча це не відповідає його значущості. В цьому відношенні він не рівний ні частинам, ні розділам, ні параграфам основного тексту. Він відноситься зовсім до іншої системи, апаратної. Відповідно для заголовків елементів цієї системи треба знайти свій стиль оформлення заголовків основного тексту. На практиці оформлювачі позасистемні заголовки набирають світлим шрифтом, якщо системні заголовки набрані напівжирним, чи рядковими буквами якщо системні набрані прописними буквами.

 

9. Нумерація заголовків і родові позначення рубрик (підпорядкованість цифр, літер, родових позначень, системи нумерацій (літерацій) заголовків, перевірка нумераційних рядків)

Номери, літери, родові позначення рубрик перед тематичною частиною заголовка ставлять для того, щоб,

по-перше, різко розмежувати для читача рубрики різних ступенів і чітко виділити рубрики одного ступеня (завдяки цьому легко орієнтуватися, до якого ступеня відноситься рубрика і її заголовок, особливо коли за оформленням заголовки близьких ступенів недостатньо помітні);

по-друге, спростити і зробити лаконічними посилання на рубрики в середині тексту: можна вказувати тільки номер або родове позначення з номером, опускаючи тематичну частину.

Словесне або умовне позначення роду рубрики (частина, розділ, глава, §) необхідне при нумерації тільки арабськими цифрами декількох ступенів підряд і при недостатній графічній розрізнюваності заголовків сусідніх ступенів. Родові позначення перед заголовками одного з цих ступенів допоможуть кращерозрізняти заголовки різних ступенів. Крім того, словесне або умовне графічне зображення роду рубрики спрощує посилання на рубрики всередині тексту, оскільки єдине словесне позначення будь-якої рубрики слово підрозділ (скорочено підрозд.) довге, яке не зручно вимовляти.

Супідрядність цифр, букв (літер), родових позначень.

Арабські, римські цифри, букви, числа прописом у поєднанні з родовою назвою рубрики поєднуються зазвичай таким чином:

І

А

а)

Таким чином, римські цифри мають більше значення ніж прописні букви, прописні букви мають більше значення арабських цифр, арабські цифри мають більше значення ніж рядкові букви з дужкою.

Системи нумерацій (літерацій) заголовків.У книгах використовуються такі системи нумерації заголовків:

1. Наскрізна від першої до останньої рубрики у всіх ступенях. Наприклад:

 

КНИГА ПЕРША §7
ЧАСТИНА ПЕРША §8
Розділ А ЧАСТИНА ДРУГА
Глава 1 РАЗДІЛ Б
§1 Глава 4
§2 §9
§3 §10
Глава 2 §11
§4 Глава 5
§5 §12
§ 6 §13
Розділ 3 §14

Така система зручна для книг з великим числом посилань на рубрики всередині тексту: завжди можна послатися тільки на номер параграфа, в якому б розділі він не знаходився.

2 Полавна чи породільна нумерація. Заголовки в кожнійновій главі або іншому підрозділі нумеруються з першого номера. Таким чином, крізною нумерація буде тільки в межах розділу або іншою підрозділу (наприклад, глав усередині розділу, розділів усередині частини і тому подібне). Наприклад:

ЧАСТИНА ПЕРША Разділ Б
Розділ А Глава 1
Глава 1 §1
§1 § 2
§2 Глава 2

Глава 2 § 1

§1 § 2

§2 ЧАСТЬ ВТОРАЯ
§3 Розділ А
Глава 3 Глава 1
§1 §1
§2 §2

Як видно з прикладу, за цієї системі заголовки кожного ступеня нумеруються тільки всередині вищої рубрики: заголовок кожного розділу всередині своєї частини починається з початкової букви алфавіту (і в частині першої першим йде розділ А, в другий частині розділ А), заголовок кожногорозділу всередині розділу починається з першого номера (і в розділі А першим йдеглава 1, і в розділі Б глава 1); заголовоккожного параграфа всередині будь-якого розділу також починається з першого номера (і в главі 1 першим йде § 1, і в главі 2 — § 1 і т.д.).

Ця система не підходить для видань з великим числом посилань на заголовки різних ступенів, оскільки при посиланні, наприклад, на § 2 глави 1 розділу А частини другої саме посилання виявилося б складним і багатоступеневим.

3. Наскрізна нумерація у поєднанні з роздільною (поглавною). Загладити недолік чисто роздільної (поглавної) нумерації може змішана нумерація (літерація), коли одні заголовки, основних рубрик, що проходять через все видання (наприклад, глав), нумерують наскрізь, що спрощує посилання на них (тільки на них і роблять посилання).

ЧАСТИНА ПЕРША Разділ Б
Розділ А Глава 4
Глава 1 §1
§1 § 2
§2 Глава 5

Глава 2 § 1

§1 § 2

§2 ЧАСТЬ ВТОРАЯ
§3 Розділ А
Глава 3 Глава 6
§1 §1
§2 §2

 

 

Ця система зручна для видань, де немає посилань усередині тексту на некрізні заголовки. Так, якби в даному прикладі рубрикації зустрічалися глави, не розділені на параграфи, то крізна нумерація саме глав, а не параграфів була б найбільш відповідною. Але могло бути й так, що в творі в наявності розділи, не розбиті на глави, але немає жодного розділу, не розділеного на параграфи. Тоді переважною була б наскрізна нумерація параграфів.

4. Система індексації. При ній перед кожним заголовком усіх ступенів, за виключенням, можливо, самих вищих (частин і розділів) і самих менших (підпараграфів), ставлять індекс з номера цього заголовка вищої рубрики (наприклад, глави) і через точку номера заголовків рубрик, які в цю рубрику входять (параграфа і підпараграфа).

Ознаки індексаційної системи:

1) заголовки сусідніх ступенів при них не сплутаєш, навіть якщо графічно вони мало помітні; більш того, індекси самі собою можуть бути розрізнювальним засобом навіть при однаковому оформленні заголовків рубрик сусідніх
ступенів;

2) спрощується підготовка оригіналу колективом авторів, оскільки кожен може нумерувати заголовки своїх рубрик незалежно від інших.

Перевірка нумераційних рядів. Яка б система нумерації не використовувалася, редакторові належить перевірити правильність самої нумерації — відсутність пропусків і повторень номерів. Найзручніше це робити при складанні або перевірці робочого змісту.

10. Зміст і словесна форма заголовків рубрик

Щоб тематичний заголовок відіграв ту головну орієнтуючу роль, яка йому відводиться, він передусім повинен бути точним. Ця елементарне, здавалося б, вимога на практиці порушується досить часто.

Іноді заголовок обіцяє не зовсім те, що насправді міститься в тексті рубрики. Наприклад, в книзі розділ називається «Взаємозв'язок опису для каталогів і бібліографічних покажчиків, а в тексті переважно мовиться про відмінності двох видів опису.

Зрозуміло, що редактор незіставляв зміст тексту з заголовком за сенсом. А якби він це робив, то постарався б сам або попросив автора чи уточнити заголовок, або доповнити текст описом того самого взаємозв'язку, про який оповіщав заголовок.

Зіставлення заголовку з текстом за сенсом повинно стати навиком редакторської роботи: читання тексту, весь час подимку утримувати в полі зору заголовок, а закінчивши читати, підвести підсумку — оцінити відповідність заголовка і тексту. Повернення донаголовку після того, як текст відповідної рубрики прочитаний, також важливе зробити навиком редакторського аналізу рубрикації.

Існує три основні форми заголовків (заголовків):

1) назви теми;

2) тези;

3) питання.

Коли текст читається для запам'ятовування, в пунктах плану (заголовках) переважають конкретні положення тексту і факти, а не тільки назва теми. Коли ж при читанні переслідуються чисто пізнавальні цілі, в планах більше заголовків-тем (без короткого позначення положень і фактів тексту).

Мабуть, з цього треба зробити висновок, що у виданнях, текст яких призначений для запам'ятовування читачем (наприклад, в учбових виданнях), переважні заголовки менших ступенів рубрикації у формі тез (з головними конкретними положеннями тексту і головними аналізованими фактами). Подібного роду заголовки допомагають читачеві краще запам'ятати текст і довше утримати його в пам'яті. Такі заголовки виконують роль смислових опорних пунктів. І ця роль тим більше значима, чим вони конкретніші і виразніші.

Заголовки-питання підходять для тих випадків, коли потрібно зробити їх збудником пізнавальних інтересів читача, особливо читача юного (у популярних книгах і учбових виданнях).

Заголовок повинен бути:

Зрозумілим

Грамотним

Коротким

Виразним

Саме через вимогу стислості в редакційній практиці знайшов застосування прийом скорочення в заголовках менших ступенів слів, які дублюють слова заголовка вищого ступеня.

 

 

 


Читайте також:

  1. Градієнтний метод найшвидшого спуску
  2. Заголовок відношення, кортеж, тіло відношення, значення відношення, змінна відношення
  3. Заголовок – назва словесного твору, яка відображає його основну ідею і є важливим елементом його структури.
  4. Заголовок, смуга стану, меню
  5. Методи покоординатного спуску
  6. Невдалий заголовок Удалий заголовок
  7. Нормативні показники водойми після спуску стічних вод

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тип побудови тексту | Структура економічної інформаційної системи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.