Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Етапи розвитку сімейного права.

 

Перший етап. Перші декрети Радянської влади з питань сім'ї та шлюбу. Перший сімейний кодекс РРФСР.

 

Сімейне законодавство царської Росії було досить відсталим і реакційним, мало ознаки патріархально-родового ладу та також феодально-кріпосницьких пережитків. Як зазначає В. С. Гопанчук норми Зводу законів Російської імперії фактично закріплювали підлегле становище дружини, здійснення одруженою жінкою цивільної дієздатності теж залежало від волі чоловіка, без дозволу якого вона, наприклад, не могла влаштуватися на роботу. Неприпустимим було тяжке становище жінки на околицях Російської імперії, де вона була об'єктом торгівлі, фактично рабинею в сім'ї, оскільки на певних територіях застосовувались закони шаріату.

Відповідно до Зводу законів дружина перебувала у повній матеріальній залежності від чоловіка як глави сім'ї, а тому він був фактичним господарем майна дружини, яка вела господарство і доглядала дітей. Можливість розлучення формально декларувалась, але через складності шлюбно-розлучного процесу його важко було здійснити. Підставами для розірвання шлюбу вважались такі обставини: подружня зрада, неспроможність до подружнього співжиття, безвісна відсутність та постриження бездітного подружжя в чернецтво, однак розлучення дозволялося у кінцевій інстанції не світським, а духовним судом.

Революція 1917 р. у Росії ознаменувала докорінні зміни у шлюбно- сімейному законодавстві, адже жінка була звільненою від соціальної, економічної і духовної залежності та, набула рівних з чоловіком політичних і громадянських прав. Більшовики, прийшовши до влади, в перші ж дні після Жовтневого перевороту приступили до революційних змін шлюбно-сімейного законодавства - поряд з історичними декретами, які закріплювали нові суспільні відносини, з'явилось і нове шлюбно-сімейне законодавство РРФСР і УРСР.

18 і 19 грудня 1917 р. ВЦВК і РНК РРФСР видали декрети "Про громадянський шлюб, дітей і про введення книг актів громадянського стану" та "Про розлучення", якими було започатковано законодавство нового типу. Декрети скасували старе сімейне законодавство Росії на всій території республіки, проголосили дію нових принципів у сімейно-шлюбних відносинах, позбавивши їх впливу релігії і церкви.

Декрет "Про громадянський шлюб, дітей і про введення книг актів громадянського стану":

- проголошено шлюб вільним союзом двох рівноправних громадян, пов'язав виникнення взаємних прав та обов'язків подружжя лише з громадянським шлюбом, тобто шлюбом, зареєстрованим в органах ЗАГСу. Так звані церковні шлюби позбавлялися будь-якого юридичного значення;

- встановлено і шлюбний вік: 18 років - для чоловіків і 16 - для жінок;

- урівняно жінку з чоловіком як в особистих немайнових, так і в майнових відносинах, а батьківську владу над дітьми замінено обов'язком виховання дітей з урахуванням інтересів як самих дітей, так і суспільства в цілому;

- урівняно позашлюбних дітей із шлюбними не тільки в майнових, але й особистих правах, допускаючи можливість судового встановлення батьківства і стягнення з особи, визнаної батьком, аліментів;

- закріплено принцип моногамії як один з основних принципів сімейного права.

 

Декрет "Про розлучення":

- проголосив свободу розлучень, розкріпачивши в цьому відношенні насамперед жінку;

- ліквідував дореволюційний шлюбно-розлучний процес і встановив свободу розлучень на прохання про це обох осіб з подружжя або хоча б одного з них;

- визначив необхідність зобов’язання з утримання та виховання дітей після розірвання шлюбу.

Основні положення цих декретів заклали фундамент сімейного права, яке далі розвивалося з розвитком держави.

 

Другий етап. 22 жовтня 1918 р. був прийнятий перший сімейний кодекс: "Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбне, сімейне і опікунське право РРФСР",він розвивав положення декретів від 18 і 19 грудня 1917 р. про громадянський шлюб, укладений лише шляхом реєстрації в ЗАГС, одношлюбність, свободу вступу в шлюб і розлучення, про зрівняння в правах позашлюбних дітей з дітьми, народженими в шлюбі.

Нове в регулюванні відносин:

- спеціальний розділ про недійсність шлюбу і порядок визнання шлюбу недійсним;

- передбачалась роздільність майна подружжя: майно, яке було придбане під час шлюбу, було власністю того з подружжя, хто його придбав на власні кошти;

- вперше сформульоване положення про те, що батьківські права могли бути здійснені тільки в інтересах дітей, а при неправомірному здійсненні цих прав батьки могли позбавлятися батьківських прав;

- врегульовані питання опіки.

 

Декрет Раднаркому України "Про громадянський шлюб і про ведення книг запису актів громадянського стану" від 20 лютого 1919 р. скасував церковний шлюб, який до революції був панівною формою шлюбу, і проголосив, що в УРСР визнаватимуться в майбутньому обов'язковими шлюби, зареєстровані в державних органах.

Декретом від 20 лютого 1919р. були визначені основні умови вступу в шлюб. Перш за все, це - принцип свободи і добровільності шлюбу, перелік підстав до вступу в шлюб, зняття релігійних обмежень для вступу в шлюб (зокрема, згідно з дореволюційним законодавством особам православного віросповідання заборонялося вступати в шлюб з нехристиянами), рівність подружжя при виборі прізвища, а також процедури державної реєстрації шлюбу в органах ЗАГСу.

Українське сімейне законодавство розвивалося за зразком законодавства РРФСР, однак між названими декретами України та Росії були суттєві відмінності. Декрет УРСР нічого не зазначав про правове становище позашлюбних дітей, а Декрет РРФСР проголосив урівняння позашлюбних дітей із шлюбними в усіх правах.

20 лютого 1919 р. був прийнятий Декрет УРСР "Про розлучення", який проголосив свободу розлучення і анулював церковну процедуру розлучення. Згідно з цим Декретом шлюб розривався на прохання одного або обох із подружжя.

Перші декрети УРСР про шлюб і його розірвання проголосили дійсно демократичні принципи, які потім розвинулися в чітку і послідовну систему інститутів сімейного права, фактично стали першим кроком на шляху створення сімейного права України.

 


Читайте також:

  1. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  7. VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст.
  8. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  9. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  10. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  11. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  12. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.




Переглядів: 5134

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні принципи цивільного права. | Перший сімейний кодекс України 1919 року.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.