Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Травмонебезпечні виробничі факторі та аналіз причин виробничого травматизму

Умови праці на галузевих об'єктах мають велике значення практично для всіх виробничих показників - таких як продуктивність предметної діяльності, якість робіт, безпека працюючих та ін.

Умови праці на галузевих об'єктах характеризуються технічним та технологічним рівнем засобів праці - ступенем механізації, автоматизації, оснащенням галузі і вдосконаленням існуючої технології новітніми досягненнями.

В межах одного і того ж галузевого об'єкта можуть мати місце комфортні, допустимі або несприятливі умови праці. Тому аналіз умов праці ставить собі за мету виявлення причин та травмуючих чинників, що є характерними для даного технологічного процесу, для конкретного робочого місця та визначення їх впливу на рівень травматизму, стан здоров'я та працездатність працюючих для підви-

щення рівня безпеки галузевих виробництв.

Згідно нової гігієнічної класифікації, затвердженої 31 грудня 1998 року №382 МОЗ, дається таке визначення умов праці:

умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища та трудового процесу, які впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі її професійної діяльності.

До сукупності факторів, що формують умови праці, належать санітарно-гігієнічні, психофізіологічні та естетичні елементи виробничого середовища.

Санітарно-гігієнічні елементи зовнішнього та виробничого се­редовища в умовах галузі мають конкретні, точно фіксовані пара­метри, рівні та значення, визначені гігієнічними нормами та сані­тарними правилами.

Психофізіологічні елементи — робоча поза, фізичні та нервовопсихологічні навантаження, для більшості з яких в умовах галузі ще не існує загальних стандартних одиниць чи показників вимірювання.

Показники естетичних елементів умов праці на галузевих об'єктах визначаються переважно за допомогою різних експертних оцінок (естетичне оформлення знарядь праці, матеріалів та засобів, що використовуються на робочих місцях)

Основними несприятливими факторами зовнішнього та виробничого середовища є: типи сировини, матеріалів, пестициди, гербіциди, мінеральні добрива, середньо- та високочастотний шум з рівнем звукового тиску в межах 90-110 дБА, вібрація, інтенсивно підвищена або понижена температура повітря, променеве тепло та ін.



Интернет реклама УБС

В умовах галузі повністю безпечних виробничих процесів як і безпечних виробництв не існує.

Захист людей від шкідливих і небезпечних виробничих чинників має розглядатися на стадії проектування, будівництва та експлуатація і зводитись до мінімальної ймовірності травмування або захворювання працюючих з одночасним забезпеченням високої продуктивності праці.

Реальні виробничі умови на галузевих об'єктах характеризуються наявністю деяких небезпек, що обумовлені соціально-економічними, організаційно-технічними і природними факторами.

Факторі першої групи є вирішальними і обумовлені суспільними виробничими відносинами. До них належать нормативно-правові, законодавчі і підзаконні акти, правила, норми, стандарти та ін.

Всю систему правових норм, що регулюють суспільні відносини щодо охорони праці, можна представити у такому вигляді:

а) правила і норми безпеки і виробничої санітарії, в тому числі правила і норми, що забезпечують індивідуальний захист працюючих від виробничого травматизму і професійних захворювань;

б) правила, що регулюють організацію охорони праці;

в) правила і норми по спеціальній охороні праці жінок, підлітків та осіб з пониженою працездатністю;

г) правила, що регулюють діяльність органів державного нагляду і громадського контролю в області охорони праці;

д) норми, що передбачають міру відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.

Друга група факторів впливає на формування матеріально-речових елементів умов праці - засоби праці, предмети і знаряддя праці, технологічні процеси та ін. Забезпечення безпечних і здорових умов праці покладається на адміністрацію галузевих об'єктів. Адміністрація зобов'язана впроваджувати сучасні засоби безпеки, що запобігають виробничому травматизму.

Виробничі будівлі, споруди, обладнання, технологічні процеси повинні відповідати вимогам, що забезпечують здорові і безпечні умови праці. Ці вимоги включають раціональне використання території і виробничих приміщень, правильну експлуатацію обладнання і організацію технологічних процесів, захист працюючих від впливу небезпечних чинників, утримання виробничих приміщень і робочих місць у відповідності з санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

При проектуванні, будівництві і експлуатації виробничих будівель і споруд повинні витримуватися правила і норми з охорони праці. Технологічні процеси, виробниче обладнання повинно відповідати вимогам безпеки і виробничої санітарії. Адміністрація галузевих об'єктів зобов'язана проводити організаційну роботу по забезпеченню безпечних і здорових умов праці. Здійснювати планування і фінансування різних заходів з охорони праці. Проводити навчання робітників і службовців по питаннях охорони праці та інформувати населення, щодо можливих технологічних аварій і катастроф.

Третя група факторів характеризується впливом на працівників кліматичних, погодних, геологічних і біологічних властивостей місцевості, де розміщені галузеві об'єкти і безпосередньо здійснюється виробничий процес. Галузеві об'єкти розміщені в різних

кліматичних зонах, роботи на них здебільшого виконуються на відкритому повітрі протягом цілого року і мають велику кількість технологічних процесів.

Забезпечення оптимальних режимів праці, правил і норм з вимог безпеки мають спрямовуватися на захист організму людини від фізичних травм, негативного впливу технічних засобів, що використовуються в трудовому процесі.

Вимоги в області забезпечення безпечних і здорових умов праці, що відображені в правилах і нормах безпеки і виробничої санітарії, є юридичне обов'язковими як для адміністрації, так і для працівників. При недотриманні цих правил і норм винні особи несуть юридичну відповідальність.

За сферою дії правила безпеки і виробничої санітарії бувають єдині для всіх галузей народного господарства, міжгалузеві і галузеві правила і норми.

Єдині правила безпеки і виробничої санітарії розповсюджуються на всі галузі народного господарства, рівень їх вимог має бути однаковим у всіх галузях народного господарства.

Міжгалузеві правила безпеки і виробничої санітарії є також загальними для декількох галузей або в окремих видах виробництв, робіт або на окремих типах обладнання в будь-яких галузях народного господарства.

Галузеві правила безпеки і виробничої санітарії розповсюджується тільки на окрему галузь виробництва в масштабах всієї держави і виражають безпеку і гігієну праці, специфічну для даної галузі. До вимог безпеки і виробничої санітарії відносяться норми, що встановлюють засоби індивідуального захисту працюючого від виробничих і професійних захворювань.

Потенційну небезпеку на галузевих об'єктах виявляють шляхом аналітичного вивчення всіх функціональних сторін виробничої діяльності та соціально-економічних наслідків виробничого травматизму.

Аналіз виробничого травматизму ставить перед собою мету встановити закономірності, які спричинили появу нещасних випадків.

Нещасному випадку завжди передує те чи інше відхилення від нормального ходу виробничого процесу. Тому аналіз травматизму дає можливість розробити комплекс профілактичних заходів, що усувають небезпечні і шкідливі умови праці на галузевих об'єктах.

Проблема безпеки праці на галузевих об'єктах розглядається комплексно з врахуванням всіх факторів, що створюють умови нещасних випадків і захворювань. В процесі аналізу факторів, що впливають на виробничий травматизм, необхідно вивчити взаємозв'язок людини з елементами системи праці - людина -машина - середовище ( система ЛМС), (рис. 4.1).

Виробниче підприємство може бути розглянуте як складна соціально-економічна система ЛМС. Із системи ЛМС можна виділити підсистему управління безпекою праці. Відхилення системи від потрібного стану виникає внаслідок зовнішніх і внутрішніх можливих впливів, які діють як на окремі елементи, так і на зв'язок між ними. Властивість системи ЛМС протистояти дії збурень і визначає її безпеку.

Система характеризується взаємовідношеннями людини (Л) з основними елементами: засобами виробництва (предмети і знаряддя праці), виробничим середовищем, організацією праці та виробництва, трудовим колективом. Всі перераховані компоненти взаємодіють один на одного і створюють тісно зв'язану систему, котра функціонує як одне ціле.

Успішне функціонування системи ЛМС багато в чому залежить від надійності головного її елемента - людини, її професійної підготовки, функціональних можливостей організму, морально суб'єктивних якостей. При відхиленні організаційних і технічних компонентів від норми у виробничому середовищі виникають "небезпечні умови", які реалізовуються у вигляді травми при "небезпечній дії (без дії)" працівника. Причини та обставини, які викликані помилковою дією людини, можуть мати організаційно-технічний та психофізіологічний характер. Перша група причин пояснюється недоліками в організації праці та виробництва, друга - пов'язана безпосередньо з біологічними характеристиками трудового процесу та якостями самого виконавця.

У пізнанні складного комплексу "людських" (психофізіологічних) факторів є великі можливості підвищення суб'єктивної безпеки праці. Розробка точних характеристик безпеки виробничих систем з урахуванням психофізіологічних факторів людини є дуже складною і потребує проведення подальших досліджень в цій області.

Виробничому процесу властивий певний ступінь невпорядкованості, в результаті якого стан системи відхиляється від заданого (оптимального) стану. Відхилення елементів, а також порушення внутрішніх взаємозв'язків приводять до появи кількісних невідповідностей, диспропорцій (Д) деяких значень, при яких у системі виникають небезпеки, які шкідливо діють на людину (Л).

Виробнича система має властивість адаптації, і зміна окремих елементів від потрібного рівня компенсується внесенням відповідних змін в інші елементи. Найбільші адаптаційні можливості має людина, яка може в якійсь мірі компенсувати недоліки в конструкції машини, технології, організації виробництва своїми розумовими та фізичними можливостями. Але адаптаційні можливості людини обмежені, і при їх перевищенні дія НВФ, які виникли, приводить до різних форм втрати здоров'я людиною.

Важливим етапом дослідження виробничого травматизму є створення досконалої класифікації причин нещасних випадків.

Вирішення цього питання сприяло б розробці інформаційної бази для обліку і аналізу причин та умов травматизму на базі ПЕОМ. Використання комп'ютерів доступне, не вимагає застосування складних, дорогих пристроїв, дозволяє швидко проводити обробку та аналіз первинної інформації, з наступним прогнозуванням та вибором профілактичних заходів.

Кожний нещасний випадок обумовлений деяким відхиленням факторів безпеки від їх "нормального" стану. Тому аналіз причин травматизму надає можливість одержати відповідну інформацію, яка характеризує рівень безпеки праці за різними класами факторів.

Фактори, які формують у системі умови безпеки, можуть бути поділені у відповідності із структурою системи ЛМС на організаційні, технічні, гігієнічні, психофізіологічні та ін.

У відповідності з теоретичним аналізом у системі ЛМС виділено 6 основних класів - факторів: Фь Ф2,...,Фб- Докладний перелік факторів у середині кожного класу базується на основі вивчення літературних джерел, статистичній обробці даних по виробничому травматизму, шляхом консультацій з спеціалістами та проведенням практичних досліджень факторів безпеки праці на виробництві АПК .

Фактори безпеки, які включені у класифікацію, дуже різні як за своєю природою так і по характером дії на людину. Деякі з них можуть бути визначені кількісно (гігієнічні), інші можна характеризувати тільки експертним шляхом. Не однакова і їх ступінь впливу на умови праці, тому методи їх оцінки різні.

Безпека праці і нешкідливість її залежить від параметрів виробничого середовища, рівня організації праці, від взаємовідносин людини з трудовим колективом, а також особистих якостей виконавця трудового процесу. Всі елементи виробничого процесу перебувають у взаємозв'язку і утворюють єдину систему.

З аналізу взаємозв'язків людини з елементами системи праці відомо, що безпечність і нешкідливість умов праці визначають дві групи факторів: виробничо-технічні (організаційні, технічні, фактори виробничого середовища) і "людські" або, як їх нині називають, психофізичні фактори .

Технічні фактори включають велику кількість виробничих процесів, тому вони можуть бути згруповані у три види: проектні, технологічні і експлуатаційні чинники. Суспільно-політичні та соціально-економічні реформи, що здійснюються у нашій країні, не можуть бути ефективно реалізовані без докорінних змін у сфері

праці. Безпечні умови виробництва стоять поруч з такими суспільними потребами людини, як харчування, житло, одяг, лікування, екологічно чисте середовище тощо.

Для ранжирування, визначення найбільш істотних ознак та формування класифікатора факторів безпеки праці був проведений статистичний аналіз причин виробничого травматизму. В результаті цього виявлений наступний результативний ранг факторів безпеки праці по загальному і смертельному травматизму, який поданий в табл.4.1.

Аналіз показав, що нещасні випадки в основному виникають через організаційні причини, а це пов'язано з незадовільною організацією праці в господарстві (відсутність проекту робіт; інструкцій з охорони праці; незадовільний нагляд за небезпечними видами робіт; незадовільний режим праці і відпочинку; неправильна організація робочих місць, руху транспортних засобів; відсутність або невідповідність умовам праці спецодягу, індивідуальних засобів захисту, відсутність інструктажів, навчання, контролю з охорони праці та ін., незадовільним утриманням робочих місць).

То, що "людський фактор" (психофізіологічний - невідповідність анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей організму людини умовам праці; незадоволення працею, невикористання. огороджень, небезпечних зон, індивідуальних засобів захисту; алкогольне сп'яніння; незадоволення "психологічним кліматом" в колективі і т. ін.) ранжирується другим при загальному травматизмі і першим - по смертельному, не викликає сумніву, до того ж міжнародна статистика свідчить, що головним винуватцем нещасних випадків є не техніка, не організація праці, а сама працююча людина.

Відомо, що в 50-90% випадків, в залежності від галузі (в АПК у деяких областях України - до 80%), є доля вини потерпілого.


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. Cтатистичне вивчення причин розлучень.
  3. I визначення впливу окремих факторів
  4. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  5. SWOT-аналіз у туризмі
  6. SWOT-аналіз.
  7. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  8. V. Нюховий аналізатор
  9. АВС (XYZ)-аналіз
  10. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  11. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
  12. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Стан виробничого травматизму в галузі | Обґрунтовано 7 основних причин і ряд факторів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.