Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Романтизм в українській поезії першої половини ХІХст., його основні риси. М.Костомаров як представник Харківської школи романтиків.

Термін романтизм утворився від поняття романс, яке в середні віки вживалося для позначення ліричної героїчної пісні. В кінці 18–на поч.. 19 ст. романтизм остаточно сформувався як літературний напрям і почав інтенсивно розвиватися в західноєвропейських літературах, а незабаром захопив і слов’янське письменство. Однією з характерних рис романтичного мистецтва був потяг до екзотики. Для творчості романтиків характерне зміщення планів реальності і фантастики; часто у романтиків казка справджується в дійсності, тим часом як дійсність розпливається в казці; зміщуються і стираються всі грані між фантастичним і реальним. Але завжди характерним і незмінним для романтиків був розрив з дійсністю, з реальним життєвим враженням. Романтизм розширив жанрові обрії літератури. В усіх трьох родах – ліриці, драмі, епосі – з’явилися нові літературні види. В романтичній поезії першою заявила про себе балада. П.Гулака-Артемовського вважають одним із перших представників українського фольклорного пре романтизму. Він здійснив переробки баладних творів Гете, Міцкевича. Соціально-побутова балада насичена мотивами й образами української міфології, вона стала одним із найпопулярніших жанрів нашої поезії. У цьому жанрі працював Білецький-Носенко, який у 20-х рр.. написав 15 балад, але вони не були надруковані. В укр.. романтизмі розвинулися балади,в яких перехрестилися фольклорні й історичні отиви.: це твори М.Костомарова („Ластівка”, „Пан Шульпіка”, „Брат з сестрою”); А.Метлинського („Смерть бандуриста”), М.Шашкевича („Погоня”). У цих творах відбилися певні сторони життя княжої доби та козацької звитяги. До поетів-романтиків цього періоду відноситься й лірика В.Забіли, в якій звучить мотив не влаштованості людини, її самотності. Кращими його романтичними віршами є „Гуде вітер вельми в полі”, „Сирота, „Не щебечи соловейку”. Талановитий поет-романтик Мих.Петренко написав поезію „Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю”, що стала романсом.Мотиви віршів Петренка відбивають прагнення героя жити по-людському, скинути з себе пута буденності. Романтична проза була представлена творами М.Шашкевича– це новела-казка „Олена”. Широкі епічні полотна у романтичному дусі створили Є.Гребінка (роман Чайковський”), Білецький-Носенко (історичний роман „Зиновій Б.Хмельницький”).



Интернет реклама УБС

Микола Костомаров – представник українського романтизму. Він працював у всіх родах літератури, як її критик, перекладач, учений-історик, публіцист, фольклорист і громадський діяч. В роки навчання в університеті він почав писати поезії російською мовою в стилі античних ідилій. Він захоплюється фольклором, вивчає збірники Максимовича. В цей час пише драму „Мотря Кочубей” (вона не збереглася) і першу в укр..літ. історичну драму „Сава Чалий”, видає зб.поезій „Українські балади”(світоглядною основою цієї збірки є народно-міфологічні та релігійні уявлення про добро і зло, які простежуються у баладах «Зірочка», «Великодня ніч», «Посланець», «Кінь»), „Вітка”(найголовнішою рисою цієї збірки була поява рефлективної лірики-це спогади про минулі роки, філософські роздуми про сенс життя, про життєве призначення поета). Ранні поезії М.Костомарова – це Україна й античний світ. Він пише романтичну баладу „Максим Перебий ніс”; віршоване оповідання „Щира правда”. На історичну тему, але з романтичним нахилом написані поезії „Могила”, „Дід пасічник”; побутові балади „Поцілунок”, „Кінь”. Наприкінці 30-х рр.. працює в галузі перекладу. Перекладає пісні, вірші А.Міцкевича, поезії Байрона тощо. Виступив як літературний критик зі статтею, де відстоює право укр..мови та літератури цією мовою. Займається драматургією. Вперше започаткував жанр історичної драми – „Сава Чалий”. У 40-х роках створив національно-історичну трагедію „Переяславська ніч”, про події національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. В роки заслання (після розгрому кирило-мефодіївського братства) пише за літописним оповіданням баладу „Співець Митуса”. В останні роки життя публікує кілька оповідань і повість „Черниговка”. Це найромантичніший з усіх історичних творів М.Костомарова.

Провідні мотиви лірики М.Костомарова поза збірками:

1.Фольклорний («Брат з сестрою», «Ластівка»).

2.Громадянський(«Пан Шульпіка», «Надобраніч»).

3.Заклик до єднання народів («Діти слави, діти слави», «Спить Вкраїна та руїни»).

4.Історичний («Співець Митуса»).


Читайте також:

  1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  2. Адвокат як представник по потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.
  3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  4. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  5. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
  6. Антоніми в українській мові
  7. Артеріальний пульс, основні параметри
  8. Асиміляції приголосних в українській мові
  9. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
  10. Багатозначність слів у сучасній українській мові
  11. Банківська система та її основні функції
  12. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Харківський художній музей | Малі та великі епічні форми у творчості І.Нечуя-Левицького й Панаса Мирного. Розгортання епіко-психологічної концепції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.