Склад і будова земної кори

Склад земної кори дуже різноманітний і змінюється як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямках. ГП, які її складають, на одних ділянках залягають спокійно, на інших інтенсивно деформовані, зібрані у складки, розбиті тріщинами розломів.

В результаті вивчення швидкості поширення сейсмічних хвиль визначилося, що товщина ЗК різна в різних частинах Землі та складається з декількох зон. Середня потужність – 33 км. Під континентами в гірських районах до 57 км, на рівнинах – до 37 км. Найменша потужність в межах океанів, де її товщина 7-10 км. Склад ЗК неоднаковий під континентами та океанами.

Під континентами в будові ЗК виділяють 3 зони:

1. зона осадових порід (середня потужність 3 км, але в окремих районах відсутня);

2. гранітна зона, тому що швидкість проходження сейсмічних хвиль така ж, як і через граніти. Складається з магматичних та метаморфічних порід. Відокремлена від осадової зони границею кристалічних порід.;

3. базальтова зона складена базальтами, серпентинідами. Відокремлена від гранітної зони поверхнею Конрада, від мантії – поверхнею Мохоровичича.

Під океанами в будові ЗК виділяють 2 зони:

1. осадова зона (приблизно 1,5 км);

2. базальтова зона (приблизно 6 км). Тут базальт зверху, серпентиніди знизу.

ЗК складається з ГП, які є природними мінеральними асоціаціями. ГП складаються з мінералів. ГП можуть бути моно мінеральними (вапняк) та полі мінеральними ( граніт – кварц, слюда, польові шпати).

ГП діляться на 3 групи за походженням:

1. магматичні утворюються внаслідок остигання та розкристалізації магми, лави;

2. метаморфічні утворюються в процесах метаморфізму під дією тиску та температури;

3. осадові утворюються внаслідок осідання на земній поверхні продуктів руйнування магматичних, метаморфічних та осадових порід.

Мінерал – це хімічне поєднання або окремі хімічні елементи, які виникли внаслідок різноманітних фізико-хімічних процесів, які проходять в Землі та на її поверхні. Кожний мінерал має більш-менш постійний хімічний склад та внутрішню будову. Тверді мінерали частіше за все є кристалічною речовиною: або мають більш-менш виражену форму багатокутників, або зустрічаються у вигляді неправильних за формою зерен або суцільних мас. Рідше зустрічаються аморфні мінерали, атоми і іони яких не утворюють структурну кристалічну решітку (опал). Крім того існує скритокристалічна речовина, до якої відносять колоїди. До колоїдів відносяться різноманітні дисперсні системи, які складаються з дисперсного середовища та дисперсної фази. Дисперсною фазою є міцели: уламки кристалічної решітки мінералів, вони більше за молекул та мають на поверхні електричні заряди. Процес осадження колоїдів називається коагуляція. Прикладом осаджених колоїдів є гелі. З часом гель, насичений водою, зневоднюється, роз кристалізується та утворюються колоїдні мінерали, які мають скритокристалічну будову.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Глибинна будова Землі	\|	ЕНДОГЕННІ ПРОЦЕСИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.