Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Точність мовлення

 

Точним називається таке мовлення, в якому слова повністю відповідають своїм значенням і смислу висловленої думки.

Точність мовлення – одна з найважливіших його властивостей і характеризує насамперед зміст висловлювання. Залежить точність від умінь мовця дібрати такі слова, які повністю співвідносяться з предметами, явищами, діями, котрі їх називають.

Точність мовлення передбачає, з одного боку, знання і вживання точних значень слів, словосполучень, речень, що відповідають нормам літературної мови, а з другого – уміння виражати свої думки так, щоб вони однозначно були сприйняті адресатом мовлення. Вимога точності впливає на відбір мовних засобів для побудови усного чи писемного висловлювання.

Точність мовлення створюється за таких умов: 1) знання предмета мовлення; 2) знання мови; 3) володіння мовленнєвими навичками говорити про щось, використовуючи багатство мови.

Творячи мовлення, ми вільно вибираємо слова з тим чи іншим значенням. Але при цьому враховуємо, чи зрозуміє нас співрозмовник. Отже, точність мовлення залежить не від кількості використаних слів, а від їх доступності, недвозначності.

Точність мовлення – це ввічливість, чемність, мовна етика у всіх сферах спілкування.

Найголовнішими засобами точності нашого мовлення є лексичне багатство української мови, бо воно містить великі можливості для вибору. Наприклад, щоб утворити словосполучення з прикметниками громадський, громадянський, ми повинні точно визначити їх смисл: громадський – належний громаді, зв’язаний з громадою (громадські інтереси, громадські збори, громадське доручення), громадянський – властивий свідомому громадянинові, цивільний, державний (громадянська гідність, громадянський обов’язок, громадянський шлюб).

Найбільше можливостей для вираження точності мовлення мають багатозначні слова, терміни, синоніми, омоніми, пароніми. Досить важко будувати висловлювання, використовуючи іншомовні, застарілі, професійні слова, фразеологізми.

Відомо, що в мові більше багатозначних слів, ніж однозначних. Тому основним способом точної передачі значення слова є контекст (словосполучення, речення, текст). Наприклад: полк б’ється – серце б’ється; червоне золото – біле золото (бавовна); середня школа – школа життя.



Интернет реклама УБС

Точність наукового мовлення тісно пов’язана з точністю вживання термінів. Термін – слово або словосполучення, що називає явища, предмети спеціальних галузей людських знань. Використання термінів вимагає особливої точності й однозначності. Значення термінів розкривається в тексті, в їх тлумаченні. Наприклад: Лексикологія – наука, що вивчає словниковий склад. Закінчення – це змінна значуща частина слова, яка виражає його граматичне значення і служить для зв’язку слів у словосполученні й реченні (З підручника).

Синоніми (близькі за значенням слова) виражають різні відтінки значення слова: правопис – орфографія; збірка – збірник – зібрання; лице – обличчя – пика; любов – кохання; йти – крокувати – плестись. Добираючи слова з синонімічного ряду, слід ураховувати відтінок у значенні, стильову приналежність, емоційне забарвлення тощо.

Омоніми (слова з різним значенням й однаковим звуковим складом) вимагають точного знання значення слова. Наприклад: ніс – частина обличчя людини, ніс – форма минулого часу від дієслова нести; місяць – небесне світило, місяць – відрізок часу. Точність мовлення передбачає уміле користування паронімами (спільнокореневі слова, схожі за вимовою і будовою, але різні за значенням). Сплутування паронімів призводить до неточності. Значення їх легко визначити за словником. Наприклад: наслідний – який став наслідником престолу, наслідковий – який є наслідком чогось (підрядне наслідкове речення); лісний – який має властивість лісу, водиться, росте в лісі, лісистий – порослий лісом.

Художня точність зумовлена специфікою художнього мовлення. Точне слово в художньому творі малює образну, емоційно-експресивну картину, переживання автора. Художня точність виражається художніми засобами – епітетами, метафорами, порівняннями тощо. Точність у художньому мовленні – це точність у змалюванні художніх образів.

Точність мовлення, таким чином, вимагає повної співвідносності слів з реальною дійсністю.

 

Роль словників у житті людини

 

Словник – довідкова книга, яка містить зібрання слів (чи морфем, словосполучень, ідіом і т.д.), розташованих по визначеному принципу, і яка дає відомості про їхні значення, вживання, походження, переклад на іншу мову і т.п. (лінгвістичні словники) чи інформацію про поняття і предмети, ними що позначаються, про діячів у яких-небудь областях науки, культури й ін. (Новий енциклопедичний словник. М., 2000).

Лексикографія виникла з практичних потреб пояснення незрозумілих слів, яке початково здійснювалося у вигляді глос, тобто тлумачення написів на полях і в тексті рукописів книг.

Словники прийнято поділяти на два типи: енциклопедичні і лінгвістичні.

Енциклопедичні (від греч. enkyklios paideia – навчання по всьому колу знань) словники містять екстралінгвістичну інформацію про описувані мовні одиниці; ці словники містять відомості про наукові поняття, терміни, історичні події, персоналіях, географії і т.п. В енциклопедичному словнику немає граматичних відомостей про слово, а дається інформація про предмет, який позначається словом.

Об'єкт опису лінгвістичних (мовних) словників – мовні одиниці (слова, словоформи, морфеми). У такому словнику слово (словоформа, морфема) може бути охарактеризоване з різних сторін, у залежності від цілей, обсягу і задач словника: з боку значеннєвого змісту, словотвору, орфографії, орфоепії, правильності вживання. У залежності від того, скільки ознак слова описані в словнику, розрізняють словники одноаспектні і багатоаспектні.

Енциклопедичні словники, у свою чергу, поділяються на предметні: літературна енциклопедія, дитяча енциклопедія, політичний словник, філософський словник.

Лінгвістичні словники у свою чергу підрозділяються на два типи: двомовні (рідше багатомовні), тобто перекладні, котрими ми користаємося при вивченні іноземної мови, у роботі з іншомовним текстом (українсько-англійський словник, польсько-український словник і т.п.), і одномовні.

Електронні словники й енциклопедії розробляють сьогодні як автономні й мережеві програмні продукти. Не викликає сумніву той факт, що електронні словники надають користувачеві безліч додаткових можливостей у порівнянні з друкарськими аналогами:

по-перше, дозволяють зберігати великий обсяг інформації за рахунок використання гіперпосилань;

по-друге, електронний словник має ефективну систему пошуку (повнотекстовий пошук, одночасний пошук у кількох словниках, швидкість пошуку);

по-третє, в електронних словниках можуть застосовувати засоби мультимедіа: озвучування заголовних слів, уведення ілюстративного матеріалу з фотографіями, анімацією, відео фрагментами;

по-четверте, можливість використання словників у локальній і глобальній мережах;

по-п’яте, значне заощадження часу й матеріальних ресурсів у процесі створення комп’ютерних словників.

Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Вони служать цілям опису і нормалізації мови, сприяють підвищенню правильності і виразності мови його носіїв.

Використовуючи різноманітні словники, людина може не тільки орієнтуватися в наукових та технічних спеціалізованих термінах, але за допомогою словників слів-синонімів збагачувати свою мову, робити її більш досконалою та цікавою для сприймання.

Для промовців, телевізійних чи радіо дикторів багатство мови – вимога номер один, без словників не обходяться навіть маститі майстри пера.

Особливо велике значення відіграють “осучаснені” форми словників – електронні словники, які також є різноманітними за своєю професійною спрямованістю. Такі словники дозволяють знаходити потрібні знання за лічені секунди, що підвищує продуктивність праці.

Шкода, що в наш час, коли значення словників є настільки очевидним, так мало приділяється уваги для навчання школярів та студентів правильно користуватися різними видами словників. Це б так стало їм у пригоді, більше того – слугувало б росту їх мовної та пізнавальної культури!

 


Читайте також:

  1. Асиміляція приголосних у потоці мовлення
  2. Аспекти роботи над зв'язним мовленням
  3. Вибір слова – основа культури мовлення
  4. Види і жанри публічного мовлення.
  5. Види мовлення та їх характеристика
  6. Види публічного мовлення
  7. Види усного ділового мовлення
  8. Визначення економічного розміру замовлення
  9. Вимоги до усного і писемного мовлення учнів з математики
  10. Володіння культурою мовлення – важлива умова професійного успіху та фахового зростання.
  11. Граматична структура і зразок мовлення
  12. Ділове листування: оферта, замовлення, запит




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Синтаксична правильність | Соціальне пізнання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.