Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Наукові підходи до стратегічного управління

Стратегічне управління

Підприємством

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

ВСТУП

Мета викладання дисципліни

Робоча програма з дисципліни “Стратегічне управління” розроблена відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціаліста за спеціальностями …Головна мета викладання дисципліни - надання студентам ґрунтовних знань з теорії та практики стратегічного управління підприємством; вивчення інструментарію стратегічного управління, методик розробки стратегій підприємства; набуття практичних вмінь і навичок щодо використання концепції стратегічного управління в діяльності підприємства, організації на підприємстві системи стратегічного управління, реалізації визначених стратегій та управління змінами на підприємстві.

Предметом курсу “Стратегічне управління” є система та процес стратегічного управління підприємством.

Завдання вивчення дисципліни

Основні завдання дисципліни “Стратегічне управління”:

1. здійснити критичний аналіз сучасних вітчизняних і зарубіжних концепцій стратегічного управління підприємствами, дати характеристику переваг та обмежень їх застосування в практиці діяльності підприємств України, довести необхідність формування стратегічного мислення в українських спеціалістів;

2. визначити найважливіші складові системи та процесу стратегічного управління підприємствами з урахуванням специфічних особливостей їх функціонування та розвитку;

3. показати найбільш розповсюджені та нові підходи щодо аналізу середовища підприємства, ознайомити з методами оцінки та прогнозування розвитку зовнішнього середовища непрямої та прямої дії, внутрішнього середовища підприємства;

4. визначити методичні принципи формулювання цілей підприємства, охарактеризувати моделі та методи розробки системи стратегій у вигляді “портфелю стратегій”;

5. обґрунтувати основні вимоги до побудови необхідних умов на підприємстві для реалізації стратегій, для створення ефективно діючого організаційно-економічного механізму забезпечення стратегічного управління;

6. показати методичні підходи щодо визначення конкурентоспроможності підприємства.

Вивчення курсу “Стратегічне управління” повинно забезпечити студентів необхідними теоретичними знаннями, практичними навичками для самостійного прийняття стратегічних управлінських рішень у підприємствах різних форм власності та організаційно-правових форм підприємницької діяльності.

Внаслідок вивчення дисципліни студент повинен знати наступні теоретичні питання:

; сутність і зміст основних понять стратегічного управління;

; основні методологічні підходи до стратегічного управління;

; моделі стратегічного управління; методи аналізу та прогнозування розвитку середовища організації;

; моделі, методи визначення та забезпечення конкурентоспроможності підприємства;

; особливості використання системи стратегічного управління на підприємствах різних форм власності.

У процесі набуття практичних навичок студент повинен вміти:

; формувати систему та будувати технологічний процес стратегічного управління на підприємстві;

; проводити системний аналіз макро- і мікросередовища підприємства, визначати базовий потенціал підприємства;

; формулювати місію підприємства з урахуванням базового потенціалу та факторів зовнішнього середовища;

; розробляти стратегічні цілі функціонування та розвитку підприємства в умовах конкуренції;

; розробляти стратегічні альтернативи розвитку підприємства на основі діагностики внутрішнього середовища організації та аналізу факторів зовнішнього середовища;

; формулювати портфель оптимальних стратегій для підприємства;

; будувати ефективно діючий організаційний, фінансово-економічний, соціально-психологічний та інформаційно-аналітичний механізм забезпечення стратегічного управління на підприємстві.

Взаємозв’язок з іншими дисциплінами

Відповідно до вимог Галузевих стандартів вищої освіти дисципліна “Стратегічне управління” викладається на знаннях таких дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”:

1. Економіка підприємства (змістовні модулі: “Підприємство як відкрита система, суб’єкт та об’єкт ринкових відносин”, “Стратегія діяльності підприємства, порядок та етапи розроблення, стратегічні альтернативи”, “Оцінка ефективності діяльності підприємств, його конкурентоспроможності, шляхи та резерви їх підвищення”.

2. Маркетинг (змістовні модулі: “Контрольовані та неконтрольовані елементи макро- та мікросередовищ підприємства”, “Аналіз конкурентоспроможності підприємства”).

3. Основи менеджменту (змістовні модулі: “Організація як відкрита система”, “Внутрішнє та зовнішнє середовище організації, етапи життєвого циклу”, “Місія та цілі, дерево цілей”, “Процес стратегічного планування”, “Ризик”, “Інформаційне забезпечення управління”, “Управління змінами, подолання опору”, “Організаційний розвиток”, “Природа стресу та управління ним”, “Культура організації”, “Ефективність управління”).

4. Стратегія піприємства.

Наукові підходи до стратегічного управління

Теорія і практика стратегічного управління дозволили встановити необхідність застосування 13 наукових підходів: системного, комплексного, інтеграційного, маркетингового, функціонального, динамічного, відтворювального, процесного, нормативного, кількісного (математичного), адміністративного, поведінкового, ситуаційного. Кожен підхід характеризує один з аспектів стратегічного менеджменту. Вони не дублюють один одного і не є синонімами.

Розглянемо короткий зміст наукових підходів.

При системному підході будь-яка система розглядається як сукупність взаємозалежних елементів, що має вихід (ціль), вхід, зв'язок із зовнішнім середовищем, зворотний зв'язок. У системі “вхід” переробляється в “вихід”. Основні системні принципи: цілісність; структурність; взаємозалежність структури і середовища; ієрархічність; множинність опису кожної системи.

При застосуванні комплексного підходу повинні враховуватися технічні, екологічні, економічні, організаційні, соціальні, психологічні й ін. системи менеджменту. Якщо упустити один з аспектів, то проблема вирішена не буде.

Інтеграційнийпідхід націлений на дослідження і посилення взаємозв'язків:

; між окремими підсистемами й елементами системи менеджменту;

; між стадіями життєвого циклу об'єкту управління;

; між рівнями управління по вертикалі;

; між суб'єктами управління по горизонталі.

Маркетинговий підхід передбачає при вирішенні будь-яких задач орієнтацію керуючої підсистеми на споживача. Пріоритети вибору критеріїв маркетингу:

1. підвищення якості об'єкта відповідно до потреб споживачів;

2. економія ресурсів споживачів за рахунок підвищення якості;

3. економія ресурсів на виробництві за рахунок фактора масштабу виробництва, науково-технічного прогресу, застосування системи менеджменту.

Сутність функціонального підходу полягає в тім, що потреба розглядається як сукупність функцій, які потрібно виконати для її задоволення. Після встановлення функцій створюються кілька альтернативних об'єктів для виконання цих функцій і обирається той з них, що вимагає мінімуму сукупних витрат за життєвий цикл об'єкта на одиницю його корисного ефекту.

При застосуванні динамічногопідходу об'єкт управління розглядається в динамічному розвитку, у причинно-наслідкових зв'язках і співпідпорядкованості, проводиться ретроспективний аналіз за 5-10 і більше минулих років і перспективний аналіз (прогноз).

Відтворювальний підхід – це підхід, орієнтований на постійне оновлення виробництва товару для задоволення потреб конкретного ринку з меншими в порівнянні з кращим аналогічним об'єктом на даному ринку, сукупними витратами на одиницю корисного ефекту.

Процеснийпідхід розглядає функції управління як взаємозалежні. Процес управління є загальною сумою усіх функцій, серією безупинних взаємозалежних функцій управління.

Сутність нормативногопідходу полягає у встановленні нормативів управління по всіх підсистемах системи операційного менеджменту. Нормативи повинні встановлюватися по найважливіших елементах:

; цільової підсистеми (показники якості і складу товару, параметри ринку, показники організаційно-технічного рівня виробництва, соціального розвитку колективу і т.ін.);

; функціональної підсистеми (нормативи якості планів, організованості системи менеджменту, якості обліку і контролю і т.ін.);

; підсистеми забезпечення (нормативи забезпеченості працівників і підрозділів усім необхідним для нормальної роботи).

Сутність кількісного підходу полягає в переході від якісних до кількісних оцінок за допомогою математичних, статистичних методів, інженерних розрахунків, експертних оцінок, системи балів і ін.

Сутність адміністративного підходу полягає в регламентації функцій, прав, обов'язків, нормативів якості, витрат, тривалості елементів системи менеджменту в нормативних актах (наказах, розпорядженнях, указівках, стандартах, інструкціях, положеннях і т.п.).

Метою поведінкового підходу є надання допомоги працівнику в усвідомленні своїх власних можливостей, творчих здібностей на основі застосування концепцій поведінкових наук до побудови і управління фірмою. Основною метою цього підходу є підвищення ефективності фірми за рахунок підвищення ефективності її людських ресурсів.

Ситуаційнийпідхід концентрується на тім, що придатність різних методів управління визначається конкретною ситуацією. Оскільки існує такий перелік факторів як у самій фірмі, так і в зовнішнім середовищі, не існує єдиного кращого способу керувати об'єктом. Найефективнішим методом у конкретній ситуації є метод, що найбільше відповідає даної ситуації, максимально адаптований до неї.

Форми самостійної роботи студентів

Робочою програмою дисципліни “Стратегічне управління” передбачено наступні форми самостійної роботи студентів:

§ підготовка до семінарського заняття;

§ підготовка до практичного заняття;

§ підготовка до тестування;

§ підготовка звітів в результаті вивчення різних наукових підходів;

§ виконання практичних індивідуальних завдань.

Критерії оцінювання знань студентів

Органічною складовою навчального процесу є контроль рівня знань студентів.

Під час вивчення дисципліни “Стратегічне управління” застосовується поточний, проміжний і підсумковий контроль знань. Всі вказані види контролю тісно взаємопов’язані та використовуються так, щоб стимулювати ефективну роботу студентів, забезпечити об’єктивне оцінювання рівня їх знань.

Оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни “Стратегічне управління” враховує види занять, в тому числі лекційні, семінарські та практичні заняття, а також самостійну роботу.

Перевірка та оцінювання знань студентів з дисципліни може проводитись кількома методами:

1. Поточний контроль:

а) оцінювання знань студентів під час семінарських і практичних занять;

б) оцінювання знань з використанням поточних тематичних тестів;

в) виконання домашніх завдань.

2. Проміжний контроль:

а) оцінювання знань на основі блочно-модульних тестів;

б) проведення підсумкових письмових контрольних робіт за окремими модулями дисципліни.

3. Підсумковий контроль:

а) проведення іспиту з усього курсу.

Оцінювання знань студентів під час семінарських і практичних занять проводиться за 5-бальною шкалою за такими критеріями:

1) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

2) ступінь засвоєння фактичного матеріалу дисципліни;

3) обізнаність з основною (обов’язковою) та додатковою літературою, а також із сучасною вітчизняною та зарубіжною літературою з питань, що розглядаються;

4) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків, тощо при виконанні завдань, внесених на розгляд в аудиторії;

5) логіка, структура, стиль викладу матеріалу при виступах в аудиторії, вміння захищати свою позицію та здійснювати узагальнення інформації, отриманої з доповідей інших осіб.

Оцінка “відмінно” може бути отримана студентом за відповідності його участі в аудиторних заняттях усім п’ятьом зазначеним критеріям. Відсутність тієї або іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість балів.

При проведенні поточного тематичного тестування визначається рівень знань студентів з теоретичних питань дисципліни. Мінімальна кількість вірних відповідей студента на тестове завдання з теми курсу, що дозволяє оцінити результати тестування позитивно (тобто “Задовільно” або “Зараховано”), має бути більше 70 % від загальної кількості запитань тестового завдання.

Виконання домашніх завдань є невід’ємною частиною засвоєння курсу. Оцінювання виконання домашніх завдань здійснюється за двобальною шкалою – “Зараховано”, “Незараховано”. Особлива увага при цьому приділяється:

- якості та самостійності виконання завдань;

- своєчасності складання завдань викладачу (згідно з графіком навчального процесу). За творчий характер завдань, які виконувались, за своєчасність їх складання та захисту студент отримує оцінку “Зараховано”, і навпаки, за порушення встановленого графіка навчального процесу, неякісне виконання завдань, за списування – “Незараховано”.

Проміжний контроль знань студентів проводиться у формі блочно-модульного тестування та контрольних робіт за окремими модулями дисципліни. Для проміжного контролю дисципліна “Стратегічний менеджмент” поділена на 4 модуля (розділи). Згідно із зазначеним поділом дисципліни проводиться 2 контрольні роботи за модулями 2, 4 та блочно-модульне тестування за модулями 1, 2, 3, 4.

Виконання контрольної роботи є обов’язковим для кожного студента. Завдання для контрольних робіт комплектуються із 2 теоретичних питань і 1 практичного завдання з відповідної теми. Критеріями, які дозволяють оцінити виконання контрольної роботи позитивно (“Зараховано”) є:

- відповіді на теоретичні запитання повинні бути достатньо повними і свідчити про глибоке засвоєння студентом програмного матеріалу дисципліни;

- розв’язання практичних завдань повинно бути методично вірним, мати належні поетапні пояснення до розрахунків.

Завдання для проведення блочно-модульного тестування містять запитання одиничного, множинного та впорядкованого вибору. Мінімальна кількість вірних відповідей студента на тестове завдання з розділу курсу, що дозволяє оцінити результати тестування позитивно (тобто “Задовільно” або “Зараховано”), має бути більше 70 % від загальної кількості запитань тестового завдання.

Підсумковий контроль з дисципліни “Стратегічне управління” проводиться у формі іспиту. Проведення іспиту – це найважливіший метод контролю та оцінки знань студентів з дисципліни. Умовою допуску до іспиту є виконання всіх обов’язкових робіт та завдань з дисципліни.

Результати іспиту оцінюються за чотирибальною системою: “відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”.

Відмінному рівню відповідає виявлення системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; уміння використовувати їх для розв’язання як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей у розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу.

Оцінка “добре” ставиться, якщо студент повністю засвоїв навчальний матеріал, знає основну літературу, вміє виконувати практичні завдання, викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення і висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускається незначних помилок у формулюванні термінів, категорій, невеликих арифметичних помилок у розрахунках при розв’язанні практичних завдань.

Оцінка “задовільно” ставиться у випадках, коли студент засвоїв в основному матеріал лекційного курсу, дає неповну відповідь на поставлене теоретичне запитання, допустився грубих помилок у розрахунках при розв’язанні практичного завдання.

Оцінка “незадовільно” ставиться студентові, який не засвоїв навчальний матеріал, дає невірні відповіді на поставлені теоретичні завдання, не вміє або невірно виконує розрахунки при розв’язанні практичних завдань.

РОЗДІЛ 1. СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Тема 1. Концептуальні підходи до стратегічного управління підприємством

Лекція 1.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Глосарій	\|	Стратегічне управління: сутність і передумови виникнення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.