Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Загальна характеристика товариства з обмеженою відповідальністю.

Одним із видів господарських товариств, які наділяються статусом юридичної особи приватного права, є товариства з обмеженою (ТОВ) і додатковою (ТДВ) відповідальністю. Поширеність у господарській практиці ТОВ обумовлено, зокрема, тим, що вони є найбільш доцільною і зручною правовою формою ведення малого або середнього бізнесу одним або невеликою групою підприємців.

Поняття ТОВ визначене у ч. 1 ст. 140 ЦК і ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства».

Товариством з обмеженою відповідальністю (ч.1 ст. 140 ЦК) - є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких установлений статутом.

Статутний капітал ТОВ складається з вартості вкладів, внесених його учасниками. Не допускається звільнення учасника ТОВ від його обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування його вимог до товариства.

До моменту державної реєстрації ТОВ його учасники повинні сплатити не менш як п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства (частини 1—3 ст. 144 ЦК).

В абзаці 2 ч. 2 ст. 140 ЦК та ч. 2 ст. 50 Закону «Про господарські товариства» зазначено, що учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Обов'язок учасника ТОВ сплатити протягом першого року діяльності товариства несплачену частину вкладу існує як його обов'язок перед товариством. Але кредиторам товариства надане право пред'являти вимоги до будь-якого учасника, який не повністю вніс свій вклад, як до солідарного з товариством боржника, проте тільки на суму, що не перевищує невнесену частку його вкладу

Особливість правового статусу товариства з обмеженою відповідальністю:

за рахунок статутного капіталу та іншого майна ТОВ відповідає за своїми зобов'язаннями самостійно як юридична особа. Ця відповідальність є, за загальним правилом, повною (зокрема, у формі відшкодування контрагентам заподіяних збитків), якщо тільки за даним видом зобов'язань не передбачено обмеженої відповідальності товариства. Характерними рисами товариства з обмеженою відповідальністю є:

1. Обмежена відповідальність їх учасників, оскільки вони несуть відповідальність лише в межах їх внесків. Ця риса є спільною для акціонерних товариств і для товариств з обмеженою відповідальністю.

2. ТзОВ не повинні мати значної кількості учасників, оскільки нормативна база їх корпоративного управління побудована таким чином, що за великої кількості учасників значною мірою втрачається керованість, особливо при прийнятті стратегічних рішень. При перевищенні встановленої законодавством кількості учасників ТзОВ підлягає перетворенню в акціонерне товариство протягом одного року, а по закінченні цього строку - ліквідації в судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі. 3. ТзОВ не випускають акції. 4. Наявність переваги перед акціонерними товариствами, оскільки над ним немає таких органів зовнішнього регулювання, як, наприклад, Комісія з цінних паперів та фондового ринку України з її численними вимогами щодо звітності. 5. Більш висока мобільність при проведенні зборів і управлінні, оскільки для ТзОВ не має таких численних норм законодавства, як для акціонерних товариств. 6. Додаткові внески учасників ТзОВ не впливають на співвідношення їх часток (паїв), за винятком випадків передбачених установчими документами.

Учасниками ТОВ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Максимальна кількість учасників такого товариства встановлюється законом. Відповідно до абз. 2 ст. 50 Закону «Про господарські товариства» максимальна кількість учасників ТОВ може досягти 100 осіб. Після перевищення цієї кількості ТОВ підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку — ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі (ч. 1 ст. 141 ЦК).

Вимога про ліквідацію ТОВ у зв'язку з перевищенням кількісного складу учасників може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, або за поданням інших органів, які контролюють діяльність товариства (п. «в» ч. 4 ст. 19 Закону «Про господарські товариства»).

Щодо ТОВ, створеного однією особою, законом (ч. 2 ст. 141 ЦК) передбачено, що таке товариство не може мати єдиним учасником інше господарське товариство, учасником якого є одна особа. Особа може бути учасником лише одного ТОВ, яке має одного учасника. Якщо товариство з обмеженою відповідальністю засновується кількома особами, ці особи в разі необхідності визначення взаємовідносин між собою щодо створення товариства укладають засновницький договір у письмовій формі, в якому встановлюються:

порядок заснування товариства;

умови здійснення спільної діяльності щодо створення товариства;

розмір статутного капіталу, який повинен становити не менше суми, еквівалентної одній мінімальній заробітній платі, яка діє на момент створення товариства;

частки у статутному капіталі кожного з учасників, строки та порядок внесення вкладів та інші умови.

Договір про заснування ТОВ не є установчим документом, тому подання цього договору при державній реєстрації товариства не є обов'язковим (ст. 142 ЦК).

Установчим документом при створенні ТОВ є його статут, який зі всіма подальшими змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.

Учасники ТОВ беруть участь в управлінні справами товариства та вирішенні найважливіших питань його діяльності через загальні збори, які є вищим органом управління товариством.

До складу загальних зборів входять учасники товариства або обрані ними представники, які можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник має право у будь-який час замінити свого представника у загальних зборах або передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або його представникові.

Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЦК до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ належать:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;

3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;

4) визначення форми контролю за діяльністю виконавчого органу, створення і визначення повноважень відповідних контрольних органів;

5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутків та збитків товариства;

6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

7) виключення учасника із товариства;

8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення й інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників, не можуть бути передані ними до вирішення виконавчого органу товариства.

Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу ТОВ, порядок ухвалення ними рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються ЦК, іншим законом і статутом товариства.

Відповідно до ст. 62 Закону «Про господарські товариства» дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам і організує виконання їх рішень. Дирекція або директор не мають права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Директор не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

Контроль за діяльністю виконавчого органу ТОВ здійснюється у порядку, встановленому статутом та законом. Загальні збори товариства можуть формувати органи, що здійснюють постійний контроль за фінансово-господарською діяльністю виконавчого органу. Порядок створення та повноваження контрольного органу встановлюються загальними зборами учасників товариства (частини 1 і 2 ст. 146 ЦК).

Законом «Про господарські товариства» (ст. 63) передбачено, що контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що утворюється загальними зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими документами, але не менше трьох осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути членами ревізійної комісії. Але виникає питання: як можна виконати вимогу закону щодо кількісного складу контрольного органу (ревізійної комісії) у товаристві, створеному однією особою? Мабуть, в цьому разі слід керуватися статутними положеннями щодо порядку створення та компетенції контрольних органів такого товариства.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія має право вимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень. Результати проведених перевірок ревізійна комісія доповідає вищому органу товариства. Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах товариства. Без висновку ревізійної комісії загальні збори учасників не мають права затверджувати баланс товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових загальних зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.

Для здійснення контролю за діяльністю ТОВ згідно з рішенням його загальних зборів, а також в інших випадках, передбачених статутом та законом, може призначатися аудиторська перевірка. Порядок проведення аудиторських перевірок діяльності та звітності товариства встановлюється статутом товариства, законом, а також умовами договору на проведення аудиту, укладеного товариством з незалежним аудитором чи аудиторською фірмою.

На вимогу будь-кого з учасників товариства може бути проведено аудиторську перевірку різної фінансової звітності товариства із залученням професійного аудитора, не пов'язаного майновими інтересами з товариством чи з його учасниками. Виграти, пов'язані з проведенням такої перевірки, покладаються на учасника, на вимогу якого проводиться аудиторська перевірка, якщо інше не встановлено статутом товариства.

Публічна звітність ТОВ про результати його діяльності не вимагається, крім випадків, установлених законом.

До корпоративних майнових прав учасника ТОВ належить, зокрема, право розпорядитися своєю часткою у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ст. 147 ЦК і ст. 53 Закону «Про господарські товариства» учасник ТОВ має право передати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному чи кільком учасникам цього товариства. Відчуження учасником такого товариства частки або її частини третім особам допускається, якщо інше не закріплено статутом товариства.

Добровільність і свобода заснування ТОВ та вступу до нього фізичних та юридичних осіб — учасників доповнюється свободою виходу учасника з цього товариства. Однак, щоб не порушувати стабільності у діяльності товариства, учасник має повідомити про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений у статуті.

Учасник, який виходить із ТОВ, має право одержати вартість частки майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Крім добровільного виходу з товариства за вільним волевиявленням (заявою), учасник ТОВ може бути виключений зі складу товариства. Відповідно до ст. 64 Закону «Про господарські товариства» учасника ТОВ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджав своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При вирішенні цього питання цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Виключення учасника з ТОВ не позбавляє його права одержати вартість частки майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства, в тому порядку, що передбачений для випадків добровільного виходу учасника з товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю може бути ліквідоване за рішенням загальних зборів його учасників, у тому числі у зв'язку зі спливом строку, на який товариство було створене, а також за рішенням суду — у випадках, встановлених законом (ч. 1 ст. 150 ЦК). Крім загальних підстав ліквідації юридичної особи, які поширюються і на ТОВ, законом встановлені також спеціальні підстави для ліквідації цих товариств.

Зокрема, ТОВ підлягає також ліквідації:

1) у разі, якщо протягом року при перевищенні максимальної кількості учасників товариства, яка встановлюється законом (не більше 100 осіб), не відбулося перетворення в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив (ч. 1 ст. 141, ч. 2 ст. 150 ЦК);

2) за рішенням загальних зборів у разі несплати учасниками суми своїх вкладів та незменшення статутного капіталу в порядку, передбаченому законодавством, протягом першого року діяльності товариства (ч. З ст. 144 ЦК);

3) у разі, якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу (ч. 4 ст. 144 ЦК).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Література	\|	Загальна характеристика товариства з додатковою відповідальністю.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.