Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Взаємозамiннiсть та її види.

Взаємозамiннiстю машин, приладiв, механiзмiв, окремих деталей називають їх властивiсть замiнюватись на iншi однотипнi екземпляри.

Розрiзняють такi види взаємозамінності: повну, неповну, зовнiшню, внутрiшню, функцiональну.

Повною взаємозамінністю називають таку взаємозамiннiсть, яка забезнечує безпiдгоночне складання чи замiну при ремонтi однотипних деталей з заданою точнiстю.

Неповною взаємозамінністю називають таку взаємозамінність, яка для отримання необхiдної точностi складання потребує групового пiдбору деталей (селективне складання), а також застосування рiзного роду компенсаторiв i регулювань.

Зовнiшня взаємозамiннiсть ‑ це взаємозамiннiсть за зовнiшнiми розмiрами та форми приєднувальних поверхонь.

Внутрiшня взаємозамiннiсть ‑ це взаємозамiннiсть за внутрiшнiми розмiрами та формою приєднувальних поверхонь.

Функцiональна взаємозамiннiсть ‑ це взаємозамiннiсть складальних одиниць за експлуатацiйними показниками (потужиостi, величинi крутного моменту, кiлькостi обертiв за хвилину).

Забезпечення взаємозамiнностi машин i iнших виробiв за оптимальними експлуатацiйними показниками є основним принципом в машинобудуваннi.

Взаємозамiннiсть при якiй забезпечуєтьея працездатнiсть виробiв з оптимальними i стабiльними (в заданих межах) у часi експлуатацiйних показниках, або з оптимальними показниками якостi функцiонування для збiрних одиниць i взаємозамiннiсть їх по цих показниках називають функцiональною.

Функцiональними є геометричнi, електричнi, механiчнi, i iншi параметри, що впливають на експлуатацiйнi показники машин i iнших виробiв або службовi функцiї збірних одиниць. Наприклад, вiд зазору мiж поршнем i цилiндром (функцiонального параметра) залежить потужнiсть двигунiв (експлуатацiйний показник), а в поршневих компресорах ‑ масова i об’ємна продуктивність. Цi параметри названi функцiональними, щоб пiдкреслити їх зв’язок зi службовими функцiями збiрних одиниць i експлуатацiйних показникiв виробiв. Зв’язок їх з експлуатацiйними показниками може бути як функцiональним так i випадковим.



Интернет реклама УБС

2. Ряди кращих чисел.

Встановлення рядів кращих чисел зменшує номенклатуру розмірів складальних одиниць, вузлiв, механiзмiв, машин i сприяє ефективнiй спецiалiзацiї i кооперацiї заводiв.

Ряди кращих чисел будуються за геометричною прогресією, яка являє собою ряд чисел з постійним відношенням двох сусідніх чисел (знаменник прогресії q ). Кожен член ряду є добутком попереднього члена на q. У відповідності до рекомендацій міжнародної організації по стандартах ISO встановлено чотири основних ряди кращих чисел (ГОСТ 8032-84): ‑ ряд R5, ряд R10, ‑ ряд R20, ‑ ряд R40. В окремих випадках допускається додатковий ряд R80 зi знаменником .

При встановленні параметрів складальних одиниць, вузлiв, механізмів, машин конструктору слiд надавати перевагу ряду R5 над рядами R10, R20, R40. Ряд R10 має перевагу над рядами R20, R40. Ряд R20 має перевагу над рядом R40.

3. Види розмірів. Граничні відхилення. Допуск розміру. Нульова лiнiя.

Номiнальний розмiр ‑ це iдеалiзованийрозмiр, встановлений в результаті розрахунку конструктивного елемента на мiцнiсть i жорсткiсть з урахуванням технологiчних особливостей. Цей розмiр слугує початком вiдлiку граничних вiдхилень. Для з’єднання номiнальний розмiр є спiлъним. При позначеннi номінальних розмірів не використовують нi верхнiх, нi нижнiх iндексiв, наприклад, D, d, l.

Дiйсний розмiр ‑ це розмiр, встановлений на основi вимiрювань з допустимою похибкою. Цей термін введений тому, що неможливо виготовити деталь з абсолютно точними номінальними розмірами, а також вимiряти їх без внесення похибки.

Граничнi розмiри ‑ це два граничнодопустимих розміри, мiж якими розташовується дiйсний розмiр придатної деталi. Позначаються граничнi розмiри так: dmin, dmax ‑ для вала; Dmin, Dmax ‑ для отвору.

Для спрощення позначень розмiрiв на кресленнях введенi граничнi вiдхилення вiд номiнального розмiру.

Верхнє граничне відхилення ‑ це алгебраїчна рiзниця мiж найбiльшим граничним i номiнальним розмiрами:

ES = Dmax D,(3)

es = dmax d. (4)

Позначення: ES ‑ для отвору, es ‑ для вала.

Нижнє граничне відхилення ‑ це алгебраїчна різниця мiж найменшим граничним i номінальним розмірами:

EI = Dmin D, (5)

ei = dmin-d. (6)

Позначення: EI для отвору, ei ‑ для вала.

Допуск розміру ‑ це рiзниця мiж найбiльшим i найменшим граничними розмірами або алгебраїчна рiзниця мiж верхнiм i нижнiм граничними відхиленнями:

TD =Dmax-Dmin =ES-EI, (7)

Td =dmax-dmin= es-ei. (8)

Позначення: ТD ‑ для отвору, Тd ‑ для вала.

Т‑ вiд латинського слова Tolеrance (прийнятний, допустимий). Допуск розміру завжди додатна величина.

Нульова лiнiя ‑ це лiнiя, що вiдповiдає номiнальному розмiру i вiд якої вiдкладають граничнi вiдхілення розмiрiв при графiчному зображеннi допускiв i посадок. Якщо нульова лiнiя розташована горизонтально, то додатнi вiдхилення вiдкладають вгору вiд нульовоi лiнii, а від’ємні ‑ донизу.

Рис. 4. Графічна інтерпретація розмiрiв, граничних вiдхилень, допускiв розмiрiв та нульової лiнiї


Читайте також:

  1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  2. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  3. Акціонерне товариство, як форма організацій бізнесу. Акції, їх суть і види.
  4. Валютний курс та його види.
  5. Валютний ринок та його види.
  6. Виборчі системи: поняття, види.
  7. Виробнича структура та її види.
  8. Витрати виробництва: сутність, види. Трансформаційні та трансакційні витрати
  9. Відпустки та її види.
  10. ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА ТА ЇХ ВИДИ. ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ.
  11. Держава як суб’єкт міжнародного приватного права. Імунітет держави: поняття, ознаки, види.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція 5. | Поняття вала i отвору. Основні вал i отвiр.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.065 сек.