Службове призначення станин.

Станини і рами є основою для компоновки різних машин. Станини служать для координування вузлів і механізмів машини, а в деяких випадках і для направлення їхнього руху. СП станин повинно включати вимоги щодо відносних положень складальних одиниць, їх відносного руху, допустимих статичних і динамічних навантажень, допустимих змін теплових дій, параметрів оточуючого середовища, періоду експлуатації, регламенту обслуговування, значення маси, габаритів, ергономічних та інших показників. У перелічених характеристиках повинні бути задані номінали та допуски (наприклад, ...). СП станини безпосередньо залежить від СП верстату, яке в свою чергу випливає з необхідної точності оброблення.

//На прикладі токарного верстату (рис. 1) продемонструвати зв’язок параметрів СП станини з параметрами СП верстату. У першій графі показано, що СП залежить від точності виготовлення деталі у вертикальній та горизонтальній площинах. У наступній графі схематично показано технічні вимоги щодо положення осей шпинделя та задньої бабки в обох площинах. В останній частині наведено СП станини, де шпиндель розглядається в площині X₁Y₁Z₁, а задня бабка – в X₂Y₂Z₂. Коротко охарактеризувати перелічені вище показники.//

СП верстату

Необхідна точність оброблення деталі на верстаті

ТВ до верстата

Необхідна точність відносного положення і руху виконавчих поверхонь верстата

СП станини	Необхідна точність положення і руху приєднуваних до станини складальних одиниць	СП приєднуваних складальних одиниць	Необхідна точність положення і руху виконавчих поверхонь відносно основних баз

ТВ до станини	Точність баз і їх відносного положення

Рис. 2.1. Зв’язок параметрів СП станини з параметрами СП верстату.

Необхідні параметри СП станини забезпечуються сукупністю певних властивостей станини, до яких відносяться:

- геометрична точність поверхонь основних і допоміжних баз і точність їх відносного положення;

- статична і динамічна жорсткість станини;

- зносостійкість напрямних;

- теплова стабільність;

- відсутність жолоблення;

- малий і стабільний коефіцієнт тертя по напрямних.

Класифікація базових поверхонь.Незважаючи на велику кількість видів станин, їх можна розділити на два основні класи:

1. Станини без напрямних, які призначені тільки для забезпечення необхідного відносного положення приєднуваних складальних одиниць та деталей.

2. Станини з напрямними, які призначені також для забезпечення необхідних взаємних рухів вузлів: кареток, супортів, столів тощо (основний вид станин для металорізальних верстатів).

Усі станини мають: основну базу (рис. 2.2 – пов. А) – поверхню, на якій орієнтується верстат у цеху; допоміжну базу (пов. Б) – поверхню, по якій орієнтуються деталі і вузли на самій станині; кріпильні отвори (пов. Г) – поверхні, практично незмінні для усіх видів станин. У станин другого класу, окрім перелічених поверхонь, є напрямні - поверхні, призначення яких полягає у направленні руху окремих вузлів. Поперечний перетин таких поверхонь показаний Б на рис. 2.3.

Рис. 2.2. Основні поверхні деталей типу станин.

Рис. 2.3. Поперечний перетин станини з напрямними.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 2	\|	Технічні вимоги (ТВ) на виготовлення станин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.