Баланс робочого часу працівників

Оцінювання робочого часу працівника промислового підприємства передбачає розгляд календарного та максимально можливого фондів часу.

Під календарним фондом робочого часу розуміють суму усіх явок та неявок працівників на роботу за конкретний період часу. Він включає у себе відпустки, святкові дні, дні відпочинку, у які працівник не зобов’язаний працювати:

, (4.4)

де – середньооблікова чисельність працівників, – календарна кількість днів визначеного періоду.

Максимально можливим фондом робочого часу працівника промислового підприємства є час, який згідно з трудовим законодавством, має бути відпрацьований за даний період:

, (4.5)

де – кількість людино-годин неявок у святкові та вихідні дні, у зв’язку з відпустками.

Важливим чинником врахування робочого часу є оцінювання його використання за допомогою наступних коефіцієнтів:

– коефіцієнта використання числа днів роботи одного працівника –

, (4.6)

де – середня фактична кількість днів роботи одного працівника; – нормативна кількість днів роботи одного працівника;

– коефіцієнта використання тривалості робочого дня –

, (4.7)

де – фактична тривалість робочого дня; – середня нормативна тривалість робочого дня;

– інтегрального коефіцієнт використання робочого часу –

(4.8)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Набір персоналу підприємства та юридичні взаємовідносини між підприємством і його працівниками	\|	Поняття нормування праці, його зміст і завдання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.