Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Хід виконання роботи

1. Підготувати прилад для проведення досліду: налити в склянку для суспензії 1 воду до мітки та занурити у неї шальку 2, причеплену до коромисла терезів 3, слідкуючи за тим, щоб шалька не торкалася стінок склянки. Відкрити аретир 4 та рухом важеля 5 встановити покажчик рівноваги 6 у нульове положення.

2. В момент, коли терези зрівноважені, записати в табл. 4.1 масу шальки в дисперсійному середовищі (мг), на яку вказує на шкалі стрілка терезів 7. Виміряти лінійкою глибину занурення шальки у воду H (м) та записати її в табл. 4.1.

3. Виключити терези, закривши аретир, та обережно, щоб не збити їх налаштування, вилити воду зі склянки 1, після чого повернути склянку на місце. Записати температуру досліду. За даними табл. 5.1 визначити в’язкість води за цієї температури, розрахувати константу седиментації та записати її в табл. 4.1.

4. Енергійно збовтати протягом 2 – 3 хвилин закриту корком колбу із суспензією. Добре збовтану суспензію налити в склянку 1 до мітки, включити терези і секундомір. Відразу після цього важелем 5 зрівноважити терези, при цьому покажчик рівноваги має співпадати з рискою. Терези мають урівноважуватись протягом всього часу експерименту. Перше вимірювання маси осаду необхідно зробити як можна швидше, щоб уловити осідання найбільших за розмірами частинок, що містяться в суспензії. Після цього деякий час седиментаційні виміри треба проводити з інтервалом 15 c. Подалі інтервали між вимірюваннями маси осаду слід збільшувати: спочатку вдвічі – до 30 с, потім – до 1 хв і подалі (див. табл. 4.1). Записати показники торсійних терезів для кожного моменту часу від початку експерименту, зазначеного в табл. 4.1. Експеримент закінчити, коли показники терезів протягом 6 – 7 хвилин залишаються незмінними.

5. Після закінчення досліду змити із шальки терезів частинки суспензії, що осіли, всю суспензію кількісно перенести назад у літрову колбу, змиваючи зі склянки осад дистильованою водою.

Таблиця 4.1. Результати седиментаційного аналізу суспензії

 

 

Температура досліду, º С   Густина фази, r кг/м3
В’язкість середовища h, Па·с   середовища,
Глибина занурення шальки Н, м   Константа К, (м×с)0,5  
№   Час, с Маса шальки з осадомQ, мг Час, с Маса шальки з осадом Q, мг Час, с Маса шальки з осадом Q, мг
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
                           

 

6. За даними експерименту побудувати седиментаційну криву Q=f(t). На седиментаційній кривій через точки, що утворюють прямолінійні відрізки, провести прямі до перетину з віссю ординат. Визначити маси окремих фракцій Qі за відрізками, що відтинаються на осі ординат Q продовженнямламаних, та обчислити їхні масові відсотки qі. Розрахувати за формулою (4.3) еквівалентні радіуси частинок окремих фракцій rі, обчислити значення інтервалів радіусів Drі та величини для всіх фракцій, побудувати диференціальну криву розподілу часток за розмірами (див. рис. 16) і за положенням максимуму на цій кривій визначити переважний радіус часток R у системі. Результати розрахунків записати в табл. 4.2.

Таблиця 4.2. Дані для побудови диференціальної кривої розподілу часток за розмірами

Номер фракції і
Маса фракції Qі, мг              
Масовий % фракції qі              
Час осідання фракції tі, с              
Радіус частинок rі, мкм              
Dr, мкм , мкм  
, мкм            
, мкм        
Значення функції              

Звіт

Таблиці 4.1 і 4.2.

Графіки Q = і .

Значення константи K =....... м0,5·с0,5.

rmax = .... м; rmіn = .... м.

Переважний радіус часток R = ... м.

Висновок.

 

Питання до лабораторної роботи

1. Які дисперсні системи називають суспензією?

2. Які розміри повинні мати частки дисперсної системи для того, щоб був можливий седиментаційний аналіз суспензії?

3. Що називають седиментаційною кривою суспензії?

4. Як відрізнити монодисперсну суспензію від бідисперсної?

5. Які величини можна визначити за математичною обробкою седиментаційної кривої?

6. Від чого залежить швидкість осідання часток суспензії?

7. Як визначити число фракцій дисперсної фази в суспензії?

8. Як за допомогою седиментаційного методу визначити розміри часток у грубодисперсній (r >10–5 м) системі?

9. Які частки (дрібні, середні, великі) переважають у дослідженій суспензії? Доведіть.

10. Яку інформацію можна отримати з аналізу диференціальної кривої седиментаційного аналізу .

 

Література:[1] 73 – 81, [2] 34 – 38, 184 – 201; [3] 220 – 239, [4] 110 – 121.



Читайте також:

  1. I. Аналіз контрольної роботи.
  2. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  3. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  4. II.ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  5. III. Виконання бюджету
  6. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  9. III. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
  10. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
  11. IV Етап: Вибір стратегії керування виявленими ризиками й виділення пріоритетних напрямків роботи
  12. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці




Переглядів: 681

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Робота 4.1. Седиментаційний аналіз суспензії | Лабораторна робота № 5 «В’ЯЗКІСТЬ»

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.