МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||
Поняття потреби. Класифікація потреб.План Тема № 2. Економічні потреби та теорія споживчої поведінки. Методологія економічної теорії. Методологія — це вчення про методи наукового пізнання, підходи до дослідження. Метод — це спосіб, інструмент або засіб наукового дослідження. В економічній теорії використовують широкий арсенал методів: 1)Наукова абстракціяозначає ігнорування вторинних, несуттєвих сторін певного явища для виявлення його основної сутності. За допомогою абстракції поступово розкривається сутність об'єктів та явищ, виводяться економічні категорії і закони. Економічна категорія — це поняття, сформульоване економічною наукою для позначення конкретних форм, сторін, властивостей і рис явищ. До категорій економіки належать такі поняття, як "виробництво", "продукт", "потреба", "фактори виробництва", "ціна", "гроші" та інші. Економічний закон — це твердження, що відображає зв'язок і взаємозалежність певних економічних явищ. Закони економіки завжди відбивають найбільш суттєві риси функціонування і розвитку явищ чи процесів. Вони є об'єктивними, тобто не залежать від волі чи бажання людей. Наприклад, закон зростання потреб, закон попиту і пропозиції, закон спадної віддачі ресурсів та ін. 2) Економічний аналіз — це розподіл явища на складники та їх детальне дослідження. 3) Індукція — виведення теорії з фактів. 4) Дедукція — метод, обернений до індукції, за якого дослідник, використовуючи логіку та інтуїцію, формулює непідтверджену теорію (гіпотезу) і перевіряє її фактами. 5) Синтез — дослідження явища в єдності його складників, які розглядаються у взаємозв'язку та розвитку. 6) Класифікація — розділення процесів або об'єктів за певними ознаками (критеріями). 7) Історичний метод — вивчення явища на різних етапах його розвитку. 8) Економічне моделювання — спрощене зображення економічної дійсності. Існує три форми моделювання: ü графічне; ü математичне; ü табличне. Моделювання передбачає спрощення реальності, ігнорування не дуже важливих деталей, які ускладнюють аналіз. Це дає змогу краще зрозуміти й описати причини, наслідки явищ, взаємозв'язки між ними, закономірності та ін. 9) Експеримент — штучне відтворення економічного явища в реальних умовах для його вивчення та подальшого практичного застосування в більших масштабах. Експерименти здійснюють і на мікро-, і на макрорівнях.
Потреба — це відчуття нестачі, необхідності, бажання володіти певними речами або послугами. Людина може задовольнити, вгамувати потреби або замінити їх на інші. Причому вона може мати потреби і у корисних для здоров'я благ, і у шкідливих. Класифікація потреб: I. За характером виникнення: ü базові (життево важливі) — підтримують людей як біологічних істот (повітря, їжа, вода, захист від негоди та ін.); ü породжені цивілізацією — потреби в освіті, комфорті, пошті, транспорті та ін. II. За терміновістю задоволення: ü першочергові — найважливіші потреби (їжа, вода, одяг); ü вторинні — прикраси, розваги таін. III. За способом задоволення: ü матеріальні — задовольняються матеріальними благами (хліб, будинок); ü нематеріальні — задовольняються нематеріальними благами (книжки, музеї, театри). IV.За суб'єктами задоволення: ü особисті (індивідуальні) — стосуються однієї людини (відпочинок, їжа, освіта); ü колективні — стосуються великої кількості людей (автобуси, кафе, музеї). Наведена класифікація потреб доволі умовна та залежить від багатьох чинників: статі людини, місця проживання, рівня доходів, стану здоров'я, професії, віку, освіти, національності та ін. Відома також класифікація потреб видатного вченого Абрахама Маслоу — "піраміда потреб Маслоу" (рис. 2.1). Її зміст полягає у тому, що людина має кілька рівнів потреб, і вона не може перейти до вищого рівня, не задовольнивши нижчий. 1 - фізіологічні потреби (вода, їжа, одяг, помешкання); 2 - потреби у безпеці (захист від ворогів, хвороб, жебрування, старості, негоди та ін.); 3 - соціальні потреби (дружба, любов, спілкування); 4 - потреби у повазі (самоповага, повага інших, визнання, прагнення соціального статусу); 5 - потреби у саморозвитку, самореалізації (удосконалення духовних і фізичних здібностей людини). Між потребами та виробництвом існує тісний взаємозв'язок. З одного боку, потреби впливають на виробництво, є його рушійною силою. З іншого — розвиток виробництва впливає на появу нових потреб. Загалом існує тенденція збільшення кількості потреб та їх ускладнення. Цей процес характеризує закон зростання потреб, згідно з яким з розвитком суспільства та соціально-економічним прогресом зростають та удосконалюються людські потреби, і цей процес нескінченний. Зміна потреб відбувається не тільки в їхній кількості, а й у структурі. Так, у XX ст. потреби пройшли три етапи розвитку: 1) 20-50-і рр. — переважний розвиток матеріальних потреб; 2) 50-80-і рр. — розвиток нематеріальних потреб і особливо сфери послуг; 3) з 80-х рр. дотепер — зростання творчих і духовних потреб особистості у зв'язку зі збільшенням частки вільного часу людини. Читайте також:
|
|||||||||
|