Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Лінія «дохід—споживання» — крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам його доходу.

Благо з нормальною споживчою цінністю (повноцінне)— благо, споживання якого збільшується при збільшенні доходу споживача.

Благо з низькою споживчою цінністю (неповноцінне)— благо, споживання якого зменшується при збільшенні доходу споживача.

Лінія Енгеля— крива, яка показує взаємозв’язок оптимального обсягу споживання певного товару та певного рівня доходу споживача.

Лінія «ціна—споживання»— крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.

Ефект заміни— зміна обсягу споживання блага, що є результатом відносного подорожчання (здешевлення) цього блага щодо інших благ.

Ефект доходу— зміна обсягу споживання блага, що є результатом зміни реального доходу, яка сталася внаслідок зміни ціни на це благо.

Надлишок споживача— різниця між максимальною сумою грошей, яку споживач згоден був би заплатити за придбану кількість блага, і сумою грошей, дійсно заплаченою за придбані блага.

Запитання та завдання для самоперевірки

Б.1. Які зміни в моделі споживчого вибору варто здійснити, щоб підвищити рівень її реалістичності?

Б.2. Яку інформацію несе лінія «дохід—споживання»? Яким є її нахил для повноцінних і неповноцінних благ?

Б.3. Як будується лінія Енгеля? Які висновки випливають з аналізу її нахилу?

Б.4. Утворення лінії «ціна—споживання». Її нахил для взаємозамінних і взаємодоповнюючих благ.

Б.5. Як будується лінія індивідуального попиту, виходячи з ординалістської теорії поведінки споживача?

Б.6. Виявіть ефект заміни та ефект доходу при зменшенні ціни певного блага.

Б.7. Обставини виникнення надлишку споживача. У якій точці (рис. 3.8) спостерігається максимальне перевищення сукупної вигоди споживача над його витратами?

Б.8. Оцініть правильність висловлювань:

Б.8.1. Лінія «дохід—споживання» нахилена вгору праворуч, якщо обидва товари є повноцінними.

Б.8.2. Ефект заміни при збільшенні ціни на товар призводить до зменшення попиту на цей товар.

Б.8.3. Крива «ціна—споживання» базується на побудові кривої попиту.

Б.8.4. Ефект заміни відображає зміну величини попиту у відповідь на зміну ціни.

Б.8.5. Ефект доходу відображає зміну величини попиту у відповідь на зміну ціни при постійних відносних цінах.

Б.8.6. Обчислення змін у надлишку споживача є зручним способом оцінки змін добробуту споживача в результаті коливання цін.

Б.9. Знайдіть єдино правильну відповідь:

Б.9.1. Визначивши свої можливості, споживач згоден заплатити 20 грош. од. за годинник. Коли він прийшов до магазину, то виявив, що може його придбати за 16 грош. од. У цьому випадку споживчий надлишок дорівнюватиме:

а) 20 грош. од.;

б) 16 грош. од.;

в) 4 грош. од.;

г) 36 грош. од.

Б.9.2. Відомі такі дані про споживання протягом двох місяців:

Показник	1-й місяць	2-й місяць
Ціна першого блага
Ціна другого блага
Придбано першого блага
Придбано другого блага

На основі цих даних можна зробити висновок про те, що:

а) вартість життя підвищилася;

б) вартість життя знизилася;

в) темп зростання доходу споживача менший за темп зростання цін;

г) нічого визначеного щодо динаміки вартості життя не можна сказати.

Б.9.3. Ефект заміни — це підвищення попиту на товар, що спричинене:

а) зміною загального рівня цін на всі товари;

б) зміною у вподобаннях споживача, якщо він віддає перевагу товарам-замінникам;

в) зміною у реальному доході, зумовленому зниженням цін на товари, що купуються;

г) жодна з відповідей не є правильною.

Б.9.4. Ефект доходу для повноцінних товарів свідчить про те, що:

а) при збільшенні ціни блага Х споживач купуватиме в меншій кількості як Х, так і інші блага;

б) зменшення ціни блага Х зумовлює збільшення споживання цього блага, оскільки воно стає дешевшим за товари-замінники;

в) коли ціна блага Х змінюється, то споживач має перерозподілити свої покупки так, щоб задовольнити рівність MU_X / P_X = MU_Y / P_Y = = MU_N / P_N;

г) усі висловлювання правильні.

Б.9.5. Коли ціна повноцінного блага Х падає, то:

а) ефект доходу спонукатиме споживача купувати більше одиниць блага Х, а ефект заміни — менше;

б) у результаті і ефекту заміни, і ефекту доходу споживач купує більше блага Х;

в) у результаті ефекту доходу кількість одиниць блага Х, що купується, зменшиться, а ефект заміни сприяє збільшенню купівлі блага Х;

г) і ефект доходу, і ефект заміни ведуть до зниження споживання блага Х.

Б.9.6. Якщо за інших незмінних умов послідовне споживання одиниць блага Х призводить до зниження граничної корисності Х, то:

а) Х є неповноцінним товаром;

б) ефект заміщення більший за ефект доходу;

в) еластичність попиту Х за ціною висока;

г) товар Х має від’ємну перехресну еластичність з товаром-замінником.

Б.10. Споживач має дохід 20 грош. од. і витрачає його на придбання блага Х по ціні 10 грош. од. і блага Y по ціні 20 грош. од. Вибір споживача, що максимізує корисність, включає 12 одиниць Х і 4 одиниці Y. Збільшення ціни товару Х до 20 грош. од. викликає зміщення точки рівноваги (4Х; 6Y), зниження до 5 грош. од. — відповідно (20Х; 5Y).

а) Зобразіть графічно, як змінюватиметься положення бюджетної лінії у разі зниження та підвищення ціни.

б) Побудуйте лінію «ціна—споживання»;

в) Використовуючи лінію «ціна—споживання», побудуйте криву попиту споживача на товар Х.

Розв’язання

Рис. 4.9. Крива «ціна—споживання» та побудова лінії попиту

а) Згідно з умовою задачі, ціна товару Y не змінюється і становить 20 грош. од. Витрачаючи весь свій дохід лише на благо Y, споживач зможе купити B/P_Y = 200/20 = 10 од. блага Y. Відмітимо точку Х = 0; Y = 10. (рис.4.9, а). Спочатку ціна на товар Х становила 10 грош. од. Витрачаючи свій дохід лише на товар Х, споживач зміг би купити B / P_X = = 200 / 10 = 20 од. блага Х (точка х = 20, у = 0 на рис. 4.9, а). За цими даними будуємо бюджетну лінію В₂. Якщо ціна товару Х підвищиться до 20 грош. од., то бюджетна лінія повернеться за годинниковою стрілкою (лінія В₁). Якщо ж ціна товару Х знизиться до 5 грош. од., то
бюджетна лінія займе положення В₃.

б) Позначимо точки максимальної корисності споживача А, В і С. З’єднавши їх, отримаємо лінію «ціна—споживання».

в) У точці А споживач вибирає 4 одиниці товару Х і 6 одиниць товару Y. Цьому вибору відповідає точка D, яка показує, що при ціні товару Х в 20 грош. од. споживачеві потрібно 4 одиниці цього товару (рис. 4.9, б). Точка Е відповідає точці F : P_X = = 10 од., Q_x = 12 од. Аналогічно точка L відповідає C : P_X = = 5 од., Q_x = 20 од. З’єднавши точки D, E, L, отримуємо криву попиту споживача на товар Х (рис. 4.9, б).

Відповіді на тести: Б.9.1 в); Б.9.2 г); Б.9.3 г); Б.9.4 а); Б.9.5 б); Б.9.6 б).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА	\|	НОРМАТИВНИЙ РІВЕНЬ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.