Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Політичний устрій України - Русі доби Київської держави

Київська держава за формою правління вважалася ранньофеодальною монархією, де не було чіткої центральної влади. У ІХ-ХІІІ ст. влада зазнала значної трансформації. На цьому етапі виникла дружинна форма державності. Її суть була в тому, що княжа дружина була засобом примусу, управління, збору данини, захисту країни, тощо. Найсильніші загони дружинників було зосереджено в ядрі Київської держави – середньому Подніпрові. Стосунки між князем і дружиною були своєрідними: дружині не можна було наказувати, її треба було переконувати.

Княжа дружина складалася, в основному, з варягів-чужинців. Це означало, що в певний історичний період київські князі (Олег, Ігор) істотно залежали від настроїв і політичних уподобань чужинців. Уже княгиня Ольга у державних справах була більш незалежною від дружинників.

Правителі другої половини X ст. князі Святослав і Володимир діють як справжні дружинні князі. Уже дружина мусила до них прислуховуватись. Однак в епоху Володимира, дружинна форма правління почала відходити в минуле. Княжа дружина витісняється з політичного життя та апарату управління і виконує в основному військові функції.

У добу піднесення Київської держави (правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого) формується централізована монархія. Носієм монархічної влади був великий князь. Він був главою держави і мав надзвичайно великі повноваження. У військових і цивільних сферах йому допомагали численні помічники-підлеглі. Великого князя оточували «думці» – члени княжої ради з числа великих бояр.

У період феодальної роздробленості одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Долю Русі вирішував тоді не великий князь, а найвпливовіші місцеві князі. Загальнодержавні рішення ухвалювали на князівських зібраннях.

Систему влади складали:

Князь – Боярська рада – Народне віче

На місцях державну владу уособлювали князі, які мали власні «столи» у землях, уділах і волостях. Як правило, це були сини Великого князя, або його родичі. Вони виконували ті ж функції, що і Великий князь, але в межах відведеної території. На місцях також відбувався процес поступового переходу від дружинної форми управління до дворсько-вотчиної. Згодом влада місцевих князів значно зменшується. Отже, політичний лад тодішньої України-Русі складали:

1) київський князь і київська знать;

2) військо;

3) влада і право.

 

 


 

16. Суспільно-політичний лад Київської держави (перша половина IX - перша третина ХII ст.)

Характерною особливістю було те, що диференціація суспільства була завершена на момент розпаду держави. На чолі суспільної піраміди був Великий князь. Нижче – княжа дружина (княжа дружина – це приватноправовий союз, збудований на спільності огнища і хліба, пана разом зі слугами). Княжа дружина виступала, як урядовий орган, де старші дружинники були урядовцями (бояри). Разом з боярами засідали «градські старці», які представляли місцеве населення.

Княжий двір був місцем ухвалення урядових рішень, його очолював дворецький. Він керував усіма справами княжого двору. Уже у ІХ ст. згадуються канцлери і покладники. Загалом княжа дружина ділилася на старших і молодших дружинників.

Призначення всіх урядовців залежало тільки від князя. Урядовці відповідали тільки перед князем. Перше місце в князівській урядовій ієрархії належало канцлеру-печатнику, який відповідав за державну печатку, а також виступав зі складними дипломатичними дорученнями, виконував деякі військові функції.

Наступним головним урядовцем був тисяцький. У передкняівський період їх обирала людність, але згодом вони перетворилися на князівських урядовців. В окремих випадках, тисяцькі навіть заступали князя під час його відсутності.

Тисяцькі знаходились у великих містах. За тисяцькими ішли сотські, десятські. Усі вони мали військово-адміністративні функції, а почасти і фінансові.

Судові функції виконували княжі тіуни та посадники. Нижчі урядові судові посади – вирники, метальники, мечники, отроки. Це була верхівка суспільної піраміди.

Серед залежних верств населення Русі були смерди (селяни). Хоч смерди зберігали певну свободу від феодалів, в окремих випадках, вони потрапляли в їх цілковиту залежність. Так з числа смердів виділялися закупи. Закупи – це селяни, які у феодала взяли в борг якусь позичку. Досить часто зустрічалися рядовичі. Це смерди, що уклали з феодалами договір («ряд») на виконання якихось робіт. Ізгої – це селяни, яких вигнали з общини і які не мали права користуватися общинними землями та промислами. Найнижча соціальна верства – холопи (напівраби).

Окреме місце посідали церковні люди – священики, монахи і всі ті, хто жив і залежав від церкви.

 



Читайте також:

  1. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
  2. А/. Верховна Рада України.
  3. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
  4. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
  5. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  6. Аграрні закони України
  7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  9. Адміністративний устрій
  10. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
  11. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
  12. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття




Переглядів: 887

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Україна-Русь в період правління Ярослава Мудрого | Україна-Русь в період феодальної роздробленості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.