Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Школи стратегічного менеджменту

(М. Мінцберг, Б. Олстрэнд, Дж. Лэмпел, 1997)

Назва школи Процес формування стратегії
Дизайну осмислення
Планування формальний
Позиціонування аналітичний
Підприємництва передбачення
Когнітивна ментальний
Навчання що розвивається
Влади ведення переговорів
Організаційної культури колективний процес
Зовнішнього середовища реактивний
Конфігурації трансформації

 

Ці школи, у свою чергу, підрозділяються на три групи. Перші три школи мають характер, що пропонує, - їхні прихильники описують, як повинні формуватися стратегії. Так, представники першої школи, що домінувала в 1960-е роки (а дві наступні виникли на її основі), розглядають стратегію як процес неформального дизайну, тобто конструювання, проектування, моделювання.

Друга школа, розквіт якої прийшовся на 1970-е роки, розглядала стратегію як відносно незалежний процес формального планування. Прихильники третьої школи, що заявила про себе в 1980-е, зосередилися не на плануванні стратегії, а на її змісті. Найменування «школи позиціонування» вона одержала тому, що її послідовники як найважливіше завдання розглядали принципи вибору стратегії відповідно до позиціонування фірми на ринку.

Наступні шість шкіл розглядають специфічні аспекти процесу формулювання стратегії. Їхні послідовники наголошують на дослідженні реальних процесів розробки стратегій. Прагнучи зв'язати стратегію з реальним поводженням фірми, вони намагалися розглядати стратегію як результат передбачення майбутнього, осяяння, що дозволяє менеджерові прийняти ризик. Таким чином, стратегія знизувала із процесами, що відбуваються у свідомості менеджера. найбільше послідовно ця позиція розроблялася когнітивною школою, що вибрала своєю методологічною основою когнітивну психологію й на цій основі намагалася проникнути у свідомість стратега.

Чотири наступні школи намагаються перебороти невизначеності, пов'язані з поводженням індивіда, і детерміністські проаналізувати процес стратегічного управління. Так, представники школи навчання вважали, що стратегія повинна розроблятися крок за кроком у міру розвитку, самонавчання організації. Представники школи влади розглядали стратегію як процес переговорів між конфліктуючими групами усередині організації або між організацією й зовнішнім середовищем. Відповідно до поглядів прихильників школи культури, стратегія залежить від культури організації, а процес її вироблення є колективним процесом. Теоретики школи зовнішнього середовища думають, що побудова стратегії є реактивний процес і визначається як реакція на зміни в зовнішнім середовищі. Школа, що названа Г. Мінцбергом і іншими «школою конфігурації», являє собою підхід, що прагне об'єднати завдання всіх попередніх - процес вироблення стратегії, її зміст, організаційну структуру і її оточення. Вона спирається на принципи й методи організаційного розвитку, виводячи з них закономірності стратегічних змін: стратегія розглядається як процес трансформації.
Школа дизайну. Представником даної школи є такий відомий економіст, як К. Эндрюс. Основні положення школи дизайну були опубліковані в 1982 році в його роботі «Business policy: text and cases».
Мінцберг вважає, що "велика стратегія" виходить у результаті свідомого й ретельного розумового процесу.

Школа планування. Засновником даної школи прийнято вважати одного з найвідоміших в області стратегічного керування й планування економістів – Ігоря Ансоффа. Основні ідеї школи планування були опубліковані в роботі Ансоффа «Планування для вищого керівництва» в 1969 році.
Девіз школи планування – передбачати й готуватися. Як уважають представники даної школи, «в основі всіх дій компанії лежить механічне по своїй суті допущення: попрацюй, як запропоновано, з кожної зі складових частин, потім збери їх по інструкції – і от він результат – корпоративна стратегія».

Школа позиціонування. Основні ідеї викладені в книзі Майкла Портеру «Конкурентна стратегія», що була опублікована в 1980 році. У своїй книзі Портер стверджує, що для кожної галузі є обмежене число стратегій. Стратегії, у свою чергу, формуються виходячи з аналітичних розрахунків, за допомогою заняття певної позиції стосовно інших учасників ринку.
Школа підприємництва. Засновник школи П. Друкер. З погляду представників школи, стратегія існує у свідомості керівника у вигляді перспективи. Таким чином, вибір стратегії заснований на інтуїції, а успішність вибору залежить від підприємницького таланта.

Когнітивна школа. Представники цієї школи розглядали розробку стратегії як ментальний процес. Минтцберг використовує термін Когнітивна Школа, не тому, що така реально існує, а тому, що "її важливість може привести до створення такої школи". Указуючи на те, що стратегія є продуктом людського розуму, індивідуально або колективного, він підкреслює необхідність зрозуміти, "як розум обробляє інформацію й розробляє стратегію".

Школа навчання. Формування стратегії розглядалося представниками даної школи як розвиваючий процес. Минтцебрг вважає, що небезпечним спрощенням трьох шкіл, що пропонують статичний процес, не сумісний з динамікою й складностями розробки стратегії. Представники школи навчання пропонують інше рішення: «учитися згодом».

Школа влади. Формування стратегії, з погляду представників школи, являло собою процес ведення переговорів. Минтцберг розрізняє два напрямки, що визнають політику частиною стратегічного процесу. На мікро рівні внутрішня політика виникає, коли впливові індивіди (або коаліції індивідів, що володіють владою) використовують політичні засоби для досягнення своїх цілей. Це особливо характерно для ситуації, коли "молодь" хоче порушити статус-кво й впровадити власну стратегію. Це також можливо в часи більших змін, коли відбуваються значні зрушення у впливі й конфлікти, або коли немає однієї домінуючої сили.
Школа культури. Представники даної школи представляли процес формування стратегії як результат зусиль великої кількості співробітників компанії, тобто як колективний процес. Незважаючи на той факт, що культура придбала зненацька велике значення в літературі з управління в 80-х, поки вийшло дуже мало робіт, що прямо зв'язують культуру й стратегію.

Школа навколишнього середовища. У той час як більшість інших шкіл розглядають зовнішнє оточення, як щось, що потрібно враховувати при розробці стратегії, у представників цієї школі зовнішні обставини диктують стратегію. Минтцберг припускає, що ця школа "виросла з теорії непередбачених обставин, яка визначає, що навколишнє середовище нав'язує організації конкретні характеристики".

Школа конфігурації (Структурна школа). Структурна школа концептуально відрізняється від всіх дев'яти. Як вважали представники даної школи, формування стратегії – це процес трансформації.
Структурна школа розглядає формування стратегії, як щось, обумовлене часом або обставинами. Замість того, щоб виділяти кращий спосіб формування стратегії, цей підхід уважає, що будь-який або усі методи можуть підійти в різних обставинах. Однак природа й форма організації, наприклад, її розмір або зрілість, об'єднані з конкретним оточенням у цей момент часу, означають, що скоріше буде обраний один шлях формування стратегії, а не інший. Різні процеси формування стратегії, таким чином, трапляються в певних історичних фазах життєвого циклу організації.

 

Контрольні питання до теми :

1.Які «школи стратегії» відповідно до класифікації Г.Мінцберга можна визначити?

2. Надайте їх характеристику

 


Читайте також:

  1. А)нові школи
  2. АДМІНІСТРАТИВНА ШКОЛА МЕНЕДЖМЕНТУ (1920-1950).
  3. АКТИВИ ЯК ОБ’ЄКТ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
  4. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
  5. Альтернативні школи другої половини XX століття
  6. Аналіз зарубіжних концепцій менеджменту
  7. Аналіз процесів самоорганізації підприємства в контексті його стратегічного розвитку
  8. Б). Наукові школи.
  9. Базові засади менеджменту
  10. Базові поняття системи менеджменту.
  11. Базові поняття системи менеджменту.
  12. Бар’єри стратегічного планування та заходи щодо їх подолання




Переглядів: 4315

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема3: ШКОЛИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ | Тема 4. ОРІЄНТИРИ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ (БАЧЕННЯ, МІСІЯ, ЦІЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.