Передслов`янське населення території сучасної України і його культура.

Тема 3.1 Культура давнього населення України

План

1. Передслов`янське населення території сучасної України і його куль-тура.

2. Культура населення скіфо-сарматського часу.

3. Культура давніх слов`ян.

Література.

1. Греченко В. А. та ін. Історія світової та української культури. – К., 2000. – С. 256-282.

2. Історія української культури. У 5-ти т. Т.І. Історія культури давньо-го населення України. – К., 2001. – С. 69-672.

3. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. – Львів, 1994.- С. 270-279.

4. Попович М. В. Нарис історії культури України. – К., 2001. – С. 6-55.

5. Семчишин М. Тисяча років української культури. – К., 1993. – С. 1-17.

6. Українська та зарубіжна культура. – К., 2000. – С. 352-378.

7. Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української художньої куль-тури. – Харків, ХДАК, 1999. – С. 5-26.

-6-

Україна не належить до тих регіонів, де виникли найдавніші вогнища культурогенезу, проте її земля містить чимало пам`яток, що засвідчують завер- шальний етап становлення культури первісної (розумної) людини. Археологіч- ні дослідження виявили цілий ряд мисливських поселень (Мізин, Межиріч та ін.), які були центрами зосередження суспільної, естетико-художньої та обрядово-ритуальної діяльності давнього населення. На стоянках, що функці -онували за доби пізнього палеоліту (40-10 тис. років до н.е. ), найповнише представлені такі вияви культури, як образотворче і прикладне мистецтво, му- зика, обрядові дійства.

Суспільства мислиців та збирачів, які населяли територію України 40 – 10 тис. років тому, залишили численні свідоцтва стародавнього людства. Вони є невід`ємною частиною пізньопалеолітичних суспільств, поширених на просто- рах Європи. Епоха, що має назву пізній палеоліт, пов`я-зана з появою на істо -річній арені людини розумної - людини сучасного фізичного типу, що супроводжувалось рядом важливих змін. Умови життя вимагали від людей створення соціальної організації з високим рівнем колективізму, без якого взагалі неможливо було вижити в умовах суворого клімату та полювати на великих стадних тварин.

Мистецтво найдавніших часів не є „чистим мистецтвом”. Воно, вбираючи різні функції: обрядово-магічні, практично-пізнавальні, знаково-комунікативні, є важливим та невід`ємним компонентом культури. Одним із центрів розвину- того фігуративного мистецтва схематичного напряму були Середня та Верхня Наддніпрянщина. Схематичні статуетки жінок, вирізані із бівня мамонта (Мі -зин, Межиріч), бурштину (Добранічівка), були своєрідною рисою фігуративно -го мистецтва цих регіонів. Завдяки доповіді українського вченого Ф. Вовка у 1912 р. на міжнародному конгресі антропологів та археологів у Женеві перши- ми стали відомі мізинські статуетки.

Високий розвиток геометричної графіки Мізина простежується і на інших типах речей. Привертають увагу два широковідомих браслети, виготовлені з бівня мамонта. Один з них має п`ять тонких пластин, оздоблених орнаментом, подібним орнаменту на жіночих статуетках. Мізинське мистецтво розкриває широкі композиційні можливості орнаментики. Неповторною рисою орнаментально-графічних композицій є використання такого елемента, як меандр. Мізинський меандр є найдавнішим у Європі.

У цілому різноманітні витвори мистецтва пізнього палеоліту України роз -кривають широке використання природних матеріалів. Первісні митці виготов- ляли високохудожні витвори, що створювало неповторне естетико-символічне середовище мисливських общин пізньопалеотичної доби.

Наступний важливий етап формування первісної культури пов`язаний із становленням пізньородової общини і належить до доби неоліту (кінець УІ – ІУ

-7-

тис. до н.е.). У неолітичного населення України існували промислові культи. До них належить сукупність обрядів, спрямованних на досягнення надприрод- ним шляхом успіху в мисливстві, рибальстві тощо. Можливо, саме у дні мис-

ливських і скотарницьких свят були створені зображення на скелях Криму і

плитах Кам`яної Могили під Мелітополем. До періоду неоліту на Кам`яній Мо-гилі належать стилізовані зображення риб, оленя, людської стопи, малюнки сі-ті, човнів. Вони досить схематичні, що зщагалом характерно для доби неоліту.

Доба енеоліту, або мідно-кам`яного віку (ІУ – ІІІ тис. до н.е.), принесла ни-зку нових відкриттів, які надали незвичайного динамізму розвиткові первісного суспільства. Це насамперед освоєння міді та золота, зародження орного земле-робства з використанням тяглової сили бика, поява колісного транспорту, ви-найдення гончарного горна, ткацького верстата. Вершинний етап розвитку ене-олітичного населення представлений пам`ятками культури Трипілля, генетично спорідненої з культурами Балкан та Подунав`я.

Трипільська культура є винятковою культурою первісного суспільства в Україні. Її розвиток продовжувався понад 2,5 тис. років. Охоплена нею терито-рія займає майже всю Правобережну Україну та Молдову. Початок розвитку трипільської культури та її розквіт припадають на весь період мідного віку. Кі-нцевий етап і занепад – на початок бронзової доби. Перші пам`ятки трипільскої культури були відкриті відомим вченим-археологом В. В. Хвойкою більш ніж 100 років тому. Кілька поколінь вчених продовжують вивчати численні пам`ят-ки трипільської культури на території України та Молдови.

Високий рівень матеріального виробництва сприяв, відповідно, піднесен-ню культури трипільців. Особливо високого технічного і художнього розвитку досягло виготовлення кераміки, яка й сьогодні вражає досконалістю і розмаїт-тям форм, незбагненою вишуканістю і декоративністю орнаменту, його космо-гонічністю. Немає найменшого сумніву в тому, що кераміка трипільських пле-мен мала не лише утилітарне, а й релігійно-магічне призначення.

Ще одною характерною етнографічною ознакою трипільської спільності є глиняна пластика. Це насамперед жіночі статуетки, фігурки тварин, моделі жител, олтарів. Широке побутування жіночих статуеток пов`язане з культом богині родючості – Великої Матері, на користь чого свідчить наявність борош -на і зерен злаків у глині, з якої вони вилиплені. Імовірно, що саме з цим куль-том пов`язані й нечисленні чоловічі фігурки.

Певного поширення в енеолітичних культурах України набуло виготовлен-ня антропоморфних стел з вирізьбленими символічними зображеннями. Стели ставилися на курганах і символізували пам`ять і повагу до похованої особи.

Останнім періодом первіснообщинної формації була доба бронзи (ІІ – по-чаток І тис. до н.е.). Вона характеризується насамперед винайденням першого штучного металу. У сфері культури ідея звеличення людини знайшла своє вті-лення в широкому побутуванню кам`яних антропоморфних стел, відомих і за попередньої доби. Культ предків посідав особливе місце в ідеології племен бронзової доби. Вони насипали над померлими високі кургани, які являли собою складні архітектурні споруди.Побут племен бронзового віку збагатився

-8-

численними прикрасами з бронзи: браслети, підвіски, кільця тощо. Справжніми мистецькими витворами були відлиті у двобічних кам`яних формочках сокири, наконечники списів, серпи тощо. Цікавими пам`ятками прикладного мистецтва бронзової доби є кістяні вироби, оздоблені символічними ритуальними зобра-женнями, геометричним і рослинним орнаментом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Періодизація української культури.	\|	Культура населення скіфо-сарматського часу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.