«Передусім потрібен спокій. Треба врешті-решт перейти від мітингів до поважних рішень. Я вважаю, що основною ціллю на сьогоднішньому етапі є скликання всеукраїнського православного Собору. Щоб зробити той Собор, треба принаймні 10–12 місяців. До того треба підготуватися. Це кожна парафія може вибрати делегатів чи деканат священиків певної округи. Вони відсилають від себе представників на Собор. Там, де є українці, то все має бути репрезентоване. Щоб кожен, хто буде діяти, щоб він був за Собор і мав не тільки за собою тітку й дядька, а все село. І ми такий Собор мусимо мати, перед нами кожен шапку зніме. На такому Соборі може бути тисячу і більше делегатів. Треба створити передвиборні комітети, передвиборні збори, як вибори в демократичній державі до парламенту. Це процес ланцюговий. Та біда, що ми не знаємо цих елементарних речей. Це, звичайно, важко, але без Собору, на якому будуть репрезентовані вірні духовенство і єпископат, ми не розв’яжемо всі проблеми. Ми мусимо до того Собору прагнути, щоб ми були шановані, щоб ми трималися букви, канонів православної церкви».