МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||
Взаємодія етанолу з деякими ЛП
Клініко-фармакологічні аспекти взаємодії лікарських препаратів і їжі.Серед численної кількості факторів, що впливають на клінічну ефективність ЛП істотне місце займає їжа. Проблема взаємодії ліків і їжі має декілька аспектів, основні з яких наступні: - вплив компонентів їжі на терапевтичну ефективність ЛП; - вплив компонентів їжі на токсичність ліків; - вплив їжі на фізіологічні процеси травлення; - вплив їжі на виникнення патології ШКТ; - клініко-фармацевтичні аспекти використання біологічно активних додатків; - медикаментозне лікування захворювань, що викликаються харчовими продуктами. Основні фактори, що мають значення при взаємодії ЛП з їжею: фізико-хімічні властивості та особливості фармакокінетики ЛП; лікарська форма; кількість і склад їжі; фізіологічний стан органів ШКТ. Їжа впливає на всмоктування ЛП із ШКТ, їх біодоступність, взаємодію на рівні механізму дії, а також на швидкість виведення препаратів. На розвиток фармакологічного ефекту на етапі всмоктування можуть впливати такі фактори: рН та наповнення шлунка, фізико-хімічні властивості ЛП (розмір молекул, розчинність, супінь йонізації тощо), здатність ЛП до комплексо-, хелато- та іоноутворення; склад та в’язкість секретів, проникність слизової оболонки травного тракту, мікрофлора кишечника, тривалість знаходження їжі в шлунку. Важливе значення для оптимізації терапії має лікарська форма препарату. Вона дозволяє: - максимально використати лікарську дію препарату; - звести до мінімуму можливі побічні ефекти, в тому числі алергічні реакції; - змінити характер дії ЛП; - подовжити дію ЛП, прискорити (сповільнити) всмоктування діючого інградієнта; - усунути небажані фізико-хімічні властивості діючого інградієнта (колір, запах, смак) на психічну сферу пацієнта; - підвищити комплаєнтність пацієнта до ліування. Зокрема, рідкі лікарські форми (ЛФ) менше піддаються впливу їжі, не взаємодіють з харчовим комком і вільно переміщуються із шлунка в кишечник. Для твердих ЛФ ступінь взаємодії з їжею залежить від величини частинок, наповнювача, матеріалу покриття. Найменше піддаються впливу їжі препарати, отримані на основі мікрогранул, та частинки з плівковим покриттям. Особливо чутливі до прийому їжі таблетки з кишечнорозчинним покриттям, оскільки з їжею збільшується їх час знаходження в шлунку. Крім того, при поєднанні даної ЛФ з лужною їжею (рідиною) можливе розчинення оболонки і руйнування діючої речовини. Для максимального прояву ефекту ЛП має значення якість і кількість рідини, якою запивають лік. Відомо, що із концентрованого розчину всмоктування ЛП, як, правило, відбувається довше, ніж із розведеного. Це справджується також для препаратів, які важко розчиняються у воді (еритроміцин). Для всмоктування ряду антибіотиків (тетрацикліновий ряд) концентрація розчину не має значення. Таким чином, ліки, призначені для резорбтивної дії, найраціональніше приймати за 30-40 хв до їди, запиваючи 50-100 мл кип'яченої або дистильованої води. Біодоступність погано розчинних ліків підвищується, якщо запивати їх великою кількістю рідини. Біодоступність ліків, які добре розчиняються у воді, практично не залежить від кількості випитої рідини. Взаємодія ліків з рідинами. Ліки і молоко.Під впливом шлункового соку казеїноген молока перетворюється в казеїнат кальцію, випадає пластівцями і утворює з антибіотиками групи тетрацикліну комплекс, що не всмоктується, знижуючи терапевтичну ефективність препаратів на 20-80%. Доведено, що молоко також знижує швидкість і повноту всмоктування антибіотиків групи пеніцилінів та цефалоспоринів. Не слід давати дитині лік у пляшку з молоком, оскільки значна його кількість може залишатися на стінках пляшки, сосці. Лужними мінеральними водами не слід запивати ЛФ з кислотостійким покриттям, що може призвести до руйнування як оболонки, так і діючої речовини. Лужними водами доцільно запивати сульфаніламіди, що посилює їх всмоктування, зменшує ймовірність випадання продуктів ацетилювання в осад і утворення каменів. Тонізуючі напої (Фанта, Пепсі-кола, інші) містять в своєму складі іони заліза і кальцію, що утворюють труднорозчинні комплекси з антибіотиками тетрациклінового ряду та макролідами. Біологічно активні речовини грейфруктового соку пригнічують в печінці метаболізм препаратів з групи антагоністів кальцію (крім амлодипіну, дилтіазему), терфенадину, циклоспорину, внаслідок чого підвищується їх токсичність. Кислі фруктові та овочеві соки, щляхом зміни ступеня йонізації і біодоступності ліків можуть знижувати ефективність еритроміцину, ампіциліну, циклоспорину і посилювати формакологічні ефекти (аж до токсичності) саліцилатів, барбітуратів, нітрофуранів, буформіну. Кофеїн змінює всмоктування ряду препаратів, підвищує проникність гематоенцефалічного бар'єру, потенціює анальгетичний ефект парацетамолу й ацетилсаліцилової кислоти, прискорює виведення препаратів, що виділяються шляхом фільтрації в ниркових канальцях (ампіцилін). Танін, що міститься в чаї, зменшує швидкість і ступінь всмоктування алкалоїдів атропіну, кодеїну, морфіну, папаверину, нейролептиків, циметидину, контрацептивів. Читайте також:
|
||||||||||||||
|