МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Теоретико-множинний смисл суми двох цілих невід’ємних чиселРозглянемо дві задачі. 1) «На тарілці лежать 3 груші і 5 яблук. Скільки всього фруктів на тарілці?» Задача розв’язується виразом на додавання 3 + 5 = 8, бо мова йде про об’єднання двох множин: множини груш (число елементів – 3) та множини яблук (число елементів – 5). Ці множини не перетинаються. Щоб знайти, скільки всього фруктів на тарілці, треба об'єднати множини груш та яблук і полічити, скільки всього елементів у цьому об’єднанні. Число елементів об’єднання даних множин дорівнює 8; тобто 8 фруктів на тарілці. 2) «Знайти кількість елементів в об’єднанні множин A = {k, l, m, n} та B = {n, o, p}». Розв’язання. Кількість елементів множини A: n (A) = 4, а кількість елементів множини B: n (B) = 3. За означенням A B = {k, l, m, n, o, p} n(A B) = 6. Але n (A B) ≠ 4 + 3. Чому? Тому, що А В = {n} і, отже, n (A) + n (B) ≠ n (A B). Звідси, суму цілих невід’ємних чисел визначають через об’єднання двох множин, що не перетинаються.
Означення. Сумою двох цілих невід’ємних чисел а і b називається число елементів в об’єднанні множин А і В, які не перетинаються і таких, що n (А) = а, п (В) = b, тобто а + b = п (А В), де а = п (А), b = п (В), А В = . Сума не залежить від вибору двох множин, що не перетинаються, але таких, що n (A) = a і n (B) = b. Приклади: 1) A = {a, b}, B = {c, d} A B = {a, b, c, d} і А В = , отже, n (A B) = n (A) + n (B) = 2 + 2 = 4, де n (A) = 2, n (B) = 2. 2) A = {Δ, Δ}, B = {Ο, Ο} A B = {Δ, Δ, Ο, Ο} і А В = , отже, n (A B) = n (A) + n (B) = 2 + 2 = 4, де n (A) = 2, n (B) = 2.
Дія, за допомогою якої знаходять суму, називається додаванням. Числа, які додаються, називаються доданками. У початковому курсі математики додавання цілих невід’ємних чисел вводиться на основі виконання практичних вправ, пов’язаних з об’єднанням двох множин предметів (без використання відповідної символіки та термінології). Основним засобом розкриття теоретико-множинного смислу додавання є розв’язування простих текстових задач.
Читайте також:
|
||||||||
|