Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Відношення «більше на», «менше на»

Загрузка...

При розв’язуванні задач та в практичній діяльності буває необхідно не тільки визначити, що число а більше (або менше) числа b, але й дізнатися на скільки число а більше (або менше) числа b.

Встановимо теоретико-множинний смисл відношень «більше на» та «менше на». Нехай а і b – цілі невід’ємні числа такі, що а = n (А), b = n (В), причому а < b. Це означає, що у множині В можна виділити власну підмножину В1, яка рівнопотужна множині А, та множина В\В1 не є порожньою. Нехай n (В\В1) = с, причому с ≠ 0. Тоді у множині В стільки ж елементів, що і у множині А, та ще с елементів. У цьому випадку кажуть, що число а менше числа b на с або число b більше числа а на с.

Так як с = n (В\В1), де В1 – підмножина множини В, то с = аb.

Отже, щоб дізнатися, на скільки одне число більше або менше другого, треба від більшого числа відняти менше.

Відношення «більше на», «менше на» зустрічаються в простих текстових задачах з відношенням: це задачі на різницеве порівняння чисел, задачі на збільшення (зменшення) числа на декілька одиниць.

 

Задача 1: «На городі посадили 4 кущі малини та 9 кущів порічок. На скільки більше посадили кущів порічок?».

Згідно з правилом відповідь на питання задачі знаходимо за допомогою виразу на віднімання 9 – 4 = 5. Та чи можна від 9 кущів порічок відняти 4 кущі малини? Але в даному випадку від 9 кущів порічок віднімають 4 кущі порічок. Тож покажемо це, позначивши кущі малини кругами, а кущі порічок квадратами.

           
     


D

                                   
                 


Z

 
 

 


Z1

Щоб дати відповідь на питання задачі, виділимо у множині кущів порічок підмножину Z1, рівнопотужну множині кущів малини. Тоді кущі порічок, що залишилися, утворюють доповнення множини Z1 до множини Z та їх кількість дорівнює різниці чисел 9 і 4.



Интернет реклама УБС

 

Задача 2: «На городі посадили 4 кущі малини, а кущів порічок на 5 більше. Скільки посадили кущів порічок?».

В цій задачі маємо дві множини: D – множина кущів малини, Z – множина кущів порічок. Відомо, що n (D) = 4, а кількість елементів множини Z треба знайти за умови, що в ній на 5 елементів більше, ніж у D. Тому n (Z) – n (D) = 5, звідки n (Z) = 5 + n (D) = 5 + 4 = 9.

Це також можна пояснити, спираючись на попереднє графічне зображення даних множин. Так як у множині Z на 5 елементів більше, ніж у множині D, а це означає, що у Z стільки ж елементів, скільки у D, та ще 5 елементів. Іншими словами, множину Z можна розглядати як об’єднання двох множин Z1 і Z2 таких, що Z1~D та n (Z2) = 5. Так як множини Z1 і Z2 не мають спільних елементів, то n (Z) = n (Z1 Z2) = n (Z1) + n (Z2) = 4 + 5 = 9.

 

Задача 3: «На городі посадили 9 кущів порічок, а малини на 3 кущі менше. Скільки кущів малини посадили?».

В цій задачі також маємо дві множини: множину кущів порічок (Z) та множину кущів малини (D), причому n (Z) = 9, а кількість елементів множини D треба знайти за умови, що в ній на 3 елемента менше, ніж у Z. Тому n (Z) – n (D) = = 3, звідки n (D) = n (Z) – 3 = 9 – 3 = 6.

Використовуючи наступне графічне зображення, розв’язання задачі здійснюється так: оскільки кущів малини на 3 менше, ніж кущів порічок, то кущів порічок на 3 більше, тому, видаливши із множини Z підмножину з трьох елементів, отримаємо множину, рівнопотужну множині D, тобто n (D) = 9 – 3 = 6.

                                       
   
                   
 


Z

                       
           


D

 

Тема. Текстова задача. Способи розв’язування текстових задач. Прийоми пошуку плану розв’язування текстових задач, способи запису і перевірки. Прості текстові задачі на додавання і віднімання

 

У початковому навчанні математики значну роль відіграють текстові задачі.

Під математичною задачеюрозуміють будь-яку вимогу обчислити, побудувати, довести що-небудь, що стосується кількісних відношень і просторових форм, створених людським розумом на основі знань про навколишній світ.

Арифметичною задачею називають вимогу знайти числове значення деякої величини, якщо дано числове значення інших величин і існує залежність, яка пов’язує ці величини як між собою, так і з шуканою.

У системі навчання учнів початкових класів загальноосвітньої школи переважають арифметичні задачі. Задачі на побудову, найпростіші доведення, а також завдання логічного порядку займають порівняно незначне місце. Задачі з одного боку становлять специфічний розділ програми, матеріал якого учні мають засвоїти, а з другого – виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку школярів. Отже, задачі мають такі функції, як:

· пізнавальні, якими передбачаєтьсязасвоєння елементів арифметичної теорії: зміст арифметичних дій, властивості арифметичних дій, взаємозв’язок між результатом і компонентами арифметичних дій, кількісні відношення між числами;

· навчальні, які спрямовані на формування системи математичних ЗУН на різних етапах засвоєння;

· виховні, що дають змогу пов’язати навчання з життям, ознайомити учнів з пізнавально важливими фактами, сприяють розвитку в учнів свідоме ставлення до навчання;

· розвивальні,що спрямовані на формування в учнів науково – теоретичного (функціонального) стилю мислення, на оволодіння учнями прийомами розумової діяльності (аналізом, синтезом, конкретизацією, абстрагуванням, порівнянням, узагальненням), на висловлення власних суджень і міркувань.

 

У початкових класах, в основному, розглядають так звані сюжетні задачі, в яких описується кількісний бік якихось явищ, а знаходження невідомого зводиться до виконання певних арифметичних дій. В умові сюжетних задач подаються значення величин і деякі залежності (відношення) між цими значеннями, причому ці залежності мають певні числові характеристики.

 

Сюжетну задачу, для розв’язання якої треба виконати одну арифметичну дію, називають простою.

Сюжетну задачу називають складеною, якщо для її розв’язання виконують дві або більше арифметичних дій.

 

Структура текстової задачі:

· умова (числові значення величин і описання залежності між ними);

· питання (або вимога задачі – у наказовій формі формулювання);

· розв’язання;

· відповідь.

 

Вимоги до елементів задачі:

· умова задачі повинна містити реальні поняття та їх числові характеристики;

· умова задачі повинна бути логічно пов’язана із запитанням;

· повинні існувати наявні відношення між даними в умові;

· текст задачі лаконічний, правильно побудований з точки зору вимог мовлення.

 

Якщо завдання не відповідає якійсь з вимог до задач, його не вважають задачею. Наприклад:

1) Іван Царевич зірвав з першої яблуні 8 чарівних яблук, а з другої – 10. Скільки чарівних яблук зірвав Іван Царевич з третьої яблуні?

2) Мама купила 5 книжок. 2 книжки з’їли за обідом. Скільки книжок залишилося?

3) На дереві сиділо 8 риб, прилетіло ще 4. Скільки риб стало на дереві?

4) Скільки коштують 2 ляльки?

 

Етапи роботи над текстовою задачею:

1. Ознайомлення зі змістом задачі (читання вчителем, читання 1 учнем вголос, читання хором, самостійне читання учнями).

2. Бесіда за змістом задачі:

– Про що йдеться мова в задачі? (...)

– Що відомо? (...)

– Яке питання в задачі? (...)

3. Складання інтерпретації до задачі (порядкової, табличної, схематичної)

4. Повторення задачі вцілому.

5. Пошук розв’язання задачі.

6. Запис розв’язання і відповіді.

7. Творча робота над задачею.

 

 


Читайте також:

  1. Аналіз співвідношення активів із джерелами їх фінансування
  2. Антонімічні відношення
  3. Багатовимірність людського буття: співвідношення біологічного і соціального в людині
  4. Безрозмірною характеристикою гідротрансформатора називається залежність коефіцієнтів пропорційності моментів насосного і турбінного коліс від його передаточного відношення.
  5. Бінарне відношення порядку.
  6. Бінарні відношення
  7. Будь яка передача характеризується передаваємою потужністю та передаточним відношенням.
  8. Варіанти співвідношення потреб і виробництва
  9. Великої питомої поверхні пилинок (відношення площі поверхні до їх
  10. Взаємовідношення біологічного, соціального і духовного в людині.
  11. Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у Фоми Аквінського та пізній схоластиці.
  12. Взаємовідношення віри і розуму, філософії та теології у Фоми Аквінського та пізній схоластиці.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правила віднімання | Способи розв’язування текстових задач

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.