Основні параметри конічного з’єднання

Конуси та конічні поверхні служать для отримання з'єднань, які дають змогу забезпечувати високу точність центрування деталей, герметичність з'єднань, регулювати їх характер, передавати крутні моменти сил тощо.

Внутрішню та зовнішню конічні поверхні конуса характеризують відповідно діаметрами D₁ і d₁ великих (рис. 3.13) та D₂ і d₂ малих його основ, довжиною твірних L і l, кутом конуса α і кутом нахилу 0,5 α . Зазначені параметри мають геометрично-тригонометричний зв'язок.

Конічним (конусним)називають з'єднання двох виробів (деталей), що мають конічні поверхні з однаковими кутовими номінальними розмірами, які контактують між собою. Конусомназивають виріб (деталь, заготованку), що має хоча б одну конічну поверхню. Конусністюназивають відношення різниці діаметрів основи конічної поверхні до її довжини, тобто

— для внутрішньої конічної поверхні;

— для зовнішньої конічної поверхні.

Нахилом поверхні називають відношення половини різниці діаметрів конічної поверхні до її довжини, тобто

— для внутрішньої конічної поверхні;

— для зовнішньої конічної поверхні.

Розглянемо конічне з'єднання втулки з внутрішньою та конуса із зовнішньою конічними поверхнями (рис. 3.13). Розрізняють такі основні параметри конічних з'єднань: D_о і d_о — діаметри відповідно внутрішньої та зовнішньої поверхонь у основній площині; D₁ і D₂ — діаметри відповідно великої та малої основ внутрішньої конічної поверхні втулки; d₁ і d₂ — діаметри відповідно великої та малої основ зовнішньої конічної поверхні конуса; L і l — довжини відповідно внутрішньої та зовнішньої поверхонь конічного з'єднання; Z_BT, Z_B і Z, — базові відстані відповідно втулки, вала та з'єднання.

Основною площиною конічного з'єднанняназивають площину, перпендикулярну до осі її симетрії, в якій задано номінальний розмір діаметра з його відхиленнями. Основною може бути будь-яка площина, розміщена у межах довжини конічної поверхні. Базовою поверхнею втулки чи валаназивають поверхні, перпендикулярні до осі їх симетрії, від яких задають координати (розміри) розміщення їх основних площин. За базові приймають переважно реальні поверхні втулки та конуса, перпендикулярні до їх осей (торців, буртів, виточень тощо), які забезпечують зручність вимірювання та контролю розмірів, що визначають розміщення основних поверхонь.

Рис. 3.13. Параметри конічного з’єднання

Базовою відстанню конічного з’єднання називають відстань між базовими поверхнями з’єднуваних деталей, а базовою відстанню втулки чи конуса – відстань між їх основною площиною та базовою поверхнею.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система допусків кутових розмірів та їх відхилень	\|	Поля допусків і відхилень розмірів поверхонь для конічних з’єднань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.