Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Лексико-семантичний спосіб словотвору

 

М.Плющ: Похідне слово може з'являтись і семантичним шляхом — через розщеплення багатозначного слова і поступове утворення омонімів. Наприклад, слова перо (знаряддя для писання), супутник (апарат, запущений на орбіту планети) мотивуються давно відомими словами: перо (гусяче), супутник (людина, яка йде поряд у житті). Словотвірне значення цих похідних слів виражається в контексті через співвідношення омонімії (перо — пір'я, перо — знаряддя для писання; супутник — людина, супутник — апарат).

Лексико-семантичним способом утворюються переважно іменники.

 

В.Горпинич:

Лексико-семантичним (семантичним) називається такий спосіб, при якому звукова оболонка твірного слова залишається незмінною, але слово набуває нового значення і стає похідним: встигати^ ("не запізнюватися", недоконаний вид до встигнути) — встигати2 ("добре вчитися"); крило, (птаха) — крило2 (літака) — крило3 (будинку). Акт семантичного словотворення зводиться до переходу семеми слова в окреме слово.

При лексико-семантичному способі не застосовуються ніякі формально-структурні засоби словотворення, а формантом є зміна семантики. Існує три різновиди семантичного словотворення: 1) розщеплення багатозначного слова на омоніми: батарея1(бойова одиниця в артилерії) — батарея2 (прилад для опалення) — батарея3 (набір хімічних елементів, що є джерелом електрики); корінь1 (нижня частина дерева) — корінь2 (слова) — корінь3 (математичний знак); ніс1 (частина тіла людини, тварини) — ніс2 (передня частина корабля); рукав1 (частина одягу) — рукав2 (ріки); лист1(дерева) — лист2 (паперу); 2) семантична конденсація словосполучення в слово, що стає омонімом до свого відповідника: пісок1 (будівельний матеріал) — пісок2 (цукровий пісок); температура1 (ступінь нагрівання) — температура2 (підвищена температура у хворої людини); мороз1 (явище природи) — мороз2 (великий мороз); учительський1 — учительська2 (кімната для вчителів); 3) умовна номінація за вже існуючою назвою: Одеса (місто) — "Одеса" (теплохід), Україна (держава) — "Україна" (готель), Київ (місто) — "Київ" (готель, фотоапарат), береза (дерево) — Береза (село), дарничанка (особа жіночої статі за місцем проживання) — Дарничанка"(назва жіночого ансамблю), Росава (назварічки) — "Росава" (назва ансамблю).



Интернет реклама УБС

Концепція лексико-семантичного способу словотворення була висунута Л.В.Щербою (1928 р.) й активно підтримана В. В. Виноградовим. "Крім морфологічних і синтаксичних способів словотворення слід розрізняти також способи семантичні, що виявляються у переосмисленні первинних слів, у формуванні омонімів шляхом розкладу одного слова на два" (В. В. Виноградов). Цієї думки дотримуються О. А. Земська, І. Г. Милославський, М. М. Шанський, Ю.О. Карпенко, І. І. Ковалик. Проте питання про семантичний спосіб словотворення залишається предметом дискусій. Семантичний словотвір інколи зводять до розширення первинного значення слова, до збагачення семантичної структури вже наявних у мові лексем. Цей погляд неприйнятний, тому що підміняє поняття словотворення поняттям полісемії (розширення або збагачення семантики слова — це розвиток полісемії, а семантичне словотворення — це розпад полісемії). Існує думка, за якою семантичний спосіб не визнається взагалі способом словотворення, оскільки семантичні зміни у словах цього типу не пов'язані формально з появою нового звукового комплексу (І. С. Улуханов, В. В. ЛопатінI. Однак з таким поглядом погодитися не можна у зв'язку з тим, що внаслідок семантичного словотворення виникає нова дериватема, з новим лексичним і граматичним значенням, пор.: лисичка1 (пестливе до лисиця) — лисичка2 (хитра людина) — лисичка3 (вид гриба).

В. М. Нємченко (1984), визначаючи семантичний спосіб словотворення, вважає, що похідні слова, утворені цим способом, позбавлені твірних, мотивуючих слів; за його переконанням, семантично не пов'язані між собою слова бик1(тварина) і бик2 (опора, на якій тримається міст), основа1 (поздовжні нитки у тканині) і основа2 (сутність чого-небудь), хоч, на нашу думку, в них мотиваційні зв'язки ще живі.

Непереконливим є твердження (Ю.Карпенко, 1992) про те, що такі семантичні деривати, як Україна (держава) — "Україна" (готель), ромен (трава) — Ромен (місто), Ірод (ім'я царя) — ірод (зла людина), ручка (людини) — ручка (дверей), не пов'язані взагалі зі словотворенням і є звичайним переходом слів з одного класу імен в інший. Неприйнятним є і той погляд, що семантичний спосіб словотворення поширюється на всі види творення похідних і охоплює всю словотворчу систему мови (В. В. Мартинов (1953)). На це слушно зауважує І.І.Ковалик (1979), що семантичні процеси справді мають місце у кожному явищі словотворення, але семантичний спосіб, на відміну від інших, ґрунтується лише на цій основі, тому і є підстави вважати його окремим способом.

 

 


Читайте також:

  1. I спосіб.
  2. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  3. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
  4. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  5. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
  6. Атракція як спосіб викликати довіру до реклами
  7. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
  8. Візуальний спосіб
  9. Віртуальна корпорація” як новий спосіб організації партнерства у веденні бізнесу
  10. Вказати спосіб творення слова.
  11. Графічний спосіб задання множин
  12. Демократія як спосіб організації суспільного життя.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лексико-синтаксичний спосіб словотвору | Лексико-граматичні розряди прикметників: якісні, відносні та присвійні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.