Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Явище прономіналізації

 

Прономіналізація (лат. pronomen — займенник) - це перехід інших частин мови в займенники, тобто набуття вказівної (дейктичної) функції займенника, вид конверсії: 1. Товариші мої давно вже там, у пана Бога, вже й діти мої – Василь, Семен та Грицько – життя своє земне скінчили, вже й онуки постаріли, а правнуки повиростали – скільки ж іще чоловікові жити?! (С. Тельнюк). 2. Цілий день стояв густий туман (М. Коцюбинський). 3. Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим, бо як стануть пастухи вовками, треба вівцям пастися самим (І. Франко).

Повністю переходить в займенники лише незначна кількість слів.

Відбувається внаслідок ослаблення, десемантизації того чи ін. їхнього лекс, конкр.-номінат. значення в напрямі розвитку вказівної функції. Повна П. для укр. мови порівняно мало характерна. Крім кількох слів, тепер уже ненормативних (другий «інший» - від ім. друг; любий, любісінький «будь-який» - від значення «любий, який до вподоби»), вона представлена переважно випадками лексикалізації синтакс. конструкцій, що мають займенниковий компонент, з набуттям неозначено-узагальненого значення: дехто, дещо, деякий (з вихідним значенням «десь хтось» і под.), хтось, щось (з давнього значення «хтось собі» і под.), хто-небудь, будь-хто, хтозна-хто і под. В ін. випадках П. виявляється лише як тенденція - переважно до розвитку: а) неозначеного або неозначено-узагальненого значення «якийсь», «хтось» і под. або «будь-який», «будь-хто» і под.: один (одного разу, пор. також Що за один?) - від числівникового знач., певний (певною мірою), перший-ліпший, при фразеологізації синтакс. конструкцій типу який (хто, що і под.) завгодно (хочеш, попало і т. п.) та ін.; б) неозначено-особового або узагальнено-особового значення — «хто-небудь», «хтось» або «хтось інший» («всі інші»): людина (люди), чоловік («Якщо людина чесна, це відразу видно», «прислати людину замість себе», «ні собі, ні людям»); пор. повну П. у цих випадках франц. оп з потте, нім. тап — з Мапп; в) ослаблено-особового або ослаблено-предметного значення: людина (люди), чоловік, річ, справа, діло, ішука і т. п. («він людина добра», «освіта — важлива річ», «з якої речі?», «не в цьому справа», «моє діло маленьке»); пор. повну П. англ. иіігщ у складних займенниках &отеІпіп§ і под.; г) вказівно-анафоричного значення: даний «цей» (у даному разі), перший, останній, вищезазначений і под. («Прийшли Іван і Петро. Останній запізнився»); пор. в аналогічній анафор, функції навіть дієслова — англ. № сіо; ґ) ін. значень — напр., узагальнено-особового: наш (ваш) брат «я/ми (ти/ви)» або «такі, як я/ми (ти/ви)», конкр.-особового, але з конотацією поваги: «Дай же сказати чоловікові (зам. йому), не перебивай», «Нагодуй ось людей» (зам. їх).



Интернет реклама УБС

У функції займенників найчастіше виступають такі слова:

1. Числівники один і другий. Прономіналізація числівника один особливо чітко виявляється в пестливо-зменшувальних формах, наприклад: Мов одірвалось од гіллі, одно-однісіньке під тином сидить собі в старій ряднині (Т. Шевченко); у цьому реченні одно-однісіньке означає саме-самісіньке.

Числівник один у заперечних реченнях (у поєднанні з заперечною підсилюючою часткою ні) виступає в значенні заперечних займенників ніхто, жоден, ніякий: Ні один з лижників не відстав у поході; тут ні один = ніхто, жоден.

Прономіналізація слова другий обумовлюється в певній мірі його походженням. Етимологічно слово другий пов'язується з займенником другий і в давнину означало інший: На другу осінь учитель перейшов у друге село (А. Тесленко).

Особливо часто явище прономіналізації числівників один, другий спостерігається в усталених зворотах один одного, один другого, один другому і под.

В ряді одні — другі — треті — четверті і т. д. ці числівники іноді вживаються в значенні деякі, ті, наприклад: Одні питали, чи не краще б вийти назустріч війську з хлібом та сіллю, упасти в ноги, скоритись. Другі радили битись, не пускати козаків (М. Коцюбинський); тут одні, другі означають ті, деякі.

Часто прономіналізується і порядковий числівник перший, виступаючи в значенні той, там-той.

2. Прикметники і дієприкметники. З прикметників і дієприкметників у значенні займенників найчастіше виступають такі слова: цілий, повний, різний, різноманітний, перший-ліпший, окремий, певний, відомий, даний, слідуючий, останній та ін., наприклад: Був у неї Андрій — цілий вік гризлися з ним, а тепер нема вже й Андрія (М. Коцюбинський); тут слово цілий вжите в значенні весь.

3. Іменники. Втрачати своє лексичне значення і переходити в розряд займенників можуть лише деякі іменники. Найвиразніше проявляють тенденцію до прономіналізації такі іменники: людина, чоловік, люди, діло, справа, річ, факт та деякі інші, наприклад: «Плачинда опустив нижче раму, і на його одежі заворушилися жовті тремтливі плями від шибок і чорний хрест рами. Аж поморщився чоловік, побачивши на собі це рухливе навскісне середохрестя... Коли прогнали її Мирона з економії, то теж подався чоловік на заробітки, ще раніше Романа. Пішов чоловік з косою і торбиною за плечима, а діти його висихають з голоду, мов сіно» (М. Стельмах). Прономіналізований іменник чоловік забарвлює висловлювання у співчутливі або (залежно від контексту) гумористичні чи іронічні тони.

У функції особових займенників першої і другої особи однини або множини вживаються словосполучення наш брат, ваш брат, ваша сестра, наприклад: Ти цю пісеньку облиш. Ми її знаємо, наслухались від вашого брата (О.Корнійчук); Знаємо ми вашого брата (А. Головко).

У значенні присвійного займенника свій часто вживається словосполучення свій брат, наприклад: Бач, що! — схитнув головою Павло. — Бач, як нашого брата пани! — Так йому хочеться з кимось, з своїм братом побалакать про це, переглянуться хоч (А. Тесленко); тут нашого брата означає нас, з своїм братом — своїми.

 

Перехід буває повним і ситуативним. При повному переході похідне слово перестає вживатись у функції частини мови твірного слова. При ситуативному переході похідне слово в одних випадках вживається в функції нової частини мови, а в інших — у функції частини мови твірного слова.

Транспозиція однієї частини мови в іншу здійснюється під впливом функціональних потреб. У структурі мови перехід частин мови буває повним і неповним. Перехід частин мови реалізується синтаксично, морфологічно і семантично. Це різні ступені переходу, початком якого слід вважати переміщення елемента в нетипову для нього синтаксичну позицію. Змінювана синтаксична позиція може набувати морфологічного закріплення або семантичного завершення.

 

Субстантивація займенників зумовлена специфічним загальночастиномовним значенням цього класу слів – вказівністю, яка має безпосереднє відношення до предметності (а також атрибутивності та квантитативності).

Предметність/опредметненість внутрішньо притаманна займенникам, внаслідок чого їх не завжди трактують як окрему частину мови [5, с. 187]. З огляду на це процеси субстантивації для займенників – явище, що пов’язане не стільки із зміною категоріального значення, скільки із набуттям нових (часом – нехарактерних для певного розряду займенників) морфологічних ознак. Порівняймо, наприклад, морфологічні категорії займенника ти у такому контексті: Ти(1) і я – це вічне, як і небо. Доки мерехтітимуть світи, буду Я приходити до Тебе, і до інших йтимуть горді Ти (2) (В. Симоненко). У першому випадку займенник виражає другу особу однини, а другий випадок виходить за рамки звичної саме для цього займенника грамеми однини і таким чином субстантивується, набуваючи оказіонального граматичного значення множини (горді Ти). Подібні явища можна простежити і в інших контекстах: У кожного Я є своє ім’я, на всіх не нагримаєш грізно, ми – це не безліч стандартних “я”… І тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони “Я” (В. Симоненко). Наведені приклади репрезентують ситуативно зумовлені морфологічні зміни займенників у напрямку субстантивації. Однак є випадки (очевидно, пов’язані з частотою вживання), коли функціональний іменниковий статус займенника кодифіковано у “Словнику української мови”, наприклад, вживання займенника сам у значенні іменника [33, т. ІХ, с. 23].

Означальний займенник субстантивується, зазвичай перебираючи на себе синтаксичну роль підмета: Нестиму вінець, той, що сама положила на себе (Леся Українка). Сама пішла світ за очі – аби знайти від тебе крихту порятунку (Л. Костенко).

Утрачаючи власні риси, займенники виступають у ролі часток. Такі частки займенникового походження надають мовленню більшої експресії, виділяючи ті чи ті одиниці тексту: А я собі гуляю, Як рибка по Дунаю, (нар. пісня).

 


Читайте також:

  1. Банкрутство підприємств як економічне явище
  2. Безробіття як економічне явище. Суть ,рівень та види безробіття
  3. Безробіття як соціально-економічне явище
  4. Безробіття як соціально-економічне явище.
  5. Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення
  6. В чому полягає явище тунелювання через потенціальний бар’єр, наведіть приклади.
  7. Вболівальники як соціально-психологічне явище.
  8. Видоутворення як основне явище еволюційного процесу.
  9. Досі фахівці не прийшли до загальної думки про те, чи вважати гіпертрофію передміхурової залози патологічним процесом або нормальним фізіологічним явищем.
  10. Економіка як соціальне явище – це система взаємодій соціальних суб’єктів з приводу власності, виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг.
  11. ЕФЕКТОМ ФАРАДЕЯ НАЗИВАЮТЬ ЯВИЩЕ ОБЕРТАННЯ ПЛОЩИНИ ПОЛЯРИЗАЦІЇ ХВИЛІ, ЗУМОВЛЕНЕ АНІЗОТРОПНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ФЕРИТУ, ЯКИЙ НАМАГНІЧЕНО.
  12. Зайнятість населення як соціально-економічне явище. Показники зайнятості населення

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тест для тематичного контролю. 6 клас. | Завдання і значення курсу історії політичних та правових вчень.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.