Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Аналіз зображувальних засобів. Застосування цілісного аналізу

Аналіз змісту частин, встановлення їх основної думки слід поєднувати з розбором художніх засобів, у яких втілюється авторський за­дум. Розуміється, що не виключається також можливість на основі аналізу художніх особливостей твору розкривати і зміст частин.

Увагу учнів, наприклад, можна привернути до будови вірша В. Бичка «Літо, до побачення». Вірш складається з трьох строф, кожна з яких починається словами «Літо, до побачення». Чим зумовлене таке повторення? Автор вводить його для того, щоб передати почуття малят до щедрого, веселого літа, з яким пов'язані найкращі спомини, радість відкриття небаченого. Вдячність при розставанні діти вира­жають так, як говорять друзям, сподіваючись на нову зустріч: «До побачення». Усякий раз вони пов'язують це в певними приємними спогадами, про які розказано у відповідних строфах. Так в аналізі форми твору, що втілює зміст, здійснюється цілісний аналіз тексту. А це — го­ловне в роботі над художнім твором.

Запровадженню цілісного аналізу сприятиме розкрит­тя «секретів» деяких художніх прийомів. Дітям, зокрема, можна показати художній прийом, ідея якого полягає в тому, що автор, розмовляючи з читачем, залучає його до спостережень. Такий прийом наближає читача до зображу­ваних подій. До такого змалювання вдається П. Панч у творі «Квітує земля». Цей засіб письменник вдало поєднує в своєрідною будовою твору. Розповідь починається запи­танням: «Ви знаєте, що таке травень на Україні?» Таке звертання до читача збуджує його думку, викликає напругу пам'яті. Уже цим одним автор активно діє на читача, на сприйняття читаного. Але на цьому письменник не зупи­няється. Щоб розкрити те, як квітує травень на Україні, автор бере собі у співрозмовники читача і продовжує. «От ви їдете поПолтавщині — і ви зачаровані...». Враження таке, наче ми, читачі,насправді їдемо і перед нами розкри­ваються картини поля, праця колгоспників. Читач з біль­шою силою проймається почуттям захоплення природою, початком трудової весни, У нього спливають і свої враження від ранньої весни і від того, що це пора весняних робіт. До розмови на цю тему залучаються учні.



Интернет реклама УБС

Без цілісного аналізу не можна уявити працю над віршо­ваними творами. Так, у розкритті художнього зображення осені, до якого вдається П. Грабовський у вірші «Осінь», доречно зупинитися на поясненні порівнянь «вітер вовком виє», «дощ потоком висне», завдяки яким поет досягає образ­ного змалювання осені, хоч і красивої різнокольоровими барвами, але похмурої, холодної, вітряної.

Роботу над зображувальними засобами, тлумаченням ролі їх у змалюванні картин дійсності необхідно супрово­джувати читанням уривків чи абзаців так, щоб підвищеним або пониженим голосом, уповільненим темпом виділити їх, підкреслити художню і смислову функції. Без цього не можна розраховувати на осмислене й емоційне сприйняття учнями художнього твору. Не зайвим буде, якщо ту частику твору, де є художні засоби, прочитає вчитель. Виразним читанням він допоможе дітям сприйняти явище таким, яким воно намальоване в творі. Це стосується опису і картин природи, і дійових осіб. Учитель завжди повинен прагнути до того, щоб читання художнього твору справляло емоцій­ний вплив на учнів.

Художність твору можна показати на прикладах зма­лювання чи характеристики персонажів. Так, автор опові­дання «Щедрий їжачок» надто влучно називає їжачка «трудякою». Одне слово,але як багато воно дає для пояснення того, яким є їжачок.

Робота над художніми засобами диктується необхід­ністю глибше проникнути в задум твору і служить доказом того, що зміст твору не існує без його втілення в образи, які передаються словами, словосполученнями, реченнями, будовою твору. Виявлення ж образних засобів покликане служити базою для розширення словникового запасу. Учнів слід заохочувати до того, щоб знайдені ними худож­ні прийоми і засоби використовувалися в усних переказах, вносилися до створюваних ними речень — відповідей на запитання, вводилися до пунктів плану. Набуте при читанні повинно переноситися в мовлення дітей, ставати елементом їх мовленнєвого арсеналу.


Читайте також:

  1. ABC-XYZ аналіз
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. SWOT-аналіз у туризмі
  4. SWOT-аналіз.
  5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  6. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
  7. V. Нюховий аналізатор
  8. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
  9. АВС (XYZ)-аналіз
  10. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
  11. Автомобільні ваги із застосуванням цифрових датчиків
  12. Акти застосування норм права в механізмі правового регулювання.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Робота над перечитуванням тексту | Навчання складати план прочитуваного

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.