ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ

ТВОРЕННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ

· Подібно до прикметника:

1) виражає означення предмета, але прикметник виражає постійну ознаку, а дієприкметник – таку, що прив’язана до часу виконання певної дії: зеленіючий (тобто зараз), вихований (у минулому);

2) виконує у реченні роль означення, рідше – іменної частини присудка: Надвечір переправа була наведена; Посивілий в праці токар схилився над своїм витвором;

3) змінюється за родами, числами, відмінками: чаруючої ночі, виховані діти.

· Подібно до дієслова:

1) має вид – такий самий, як і в дієслова, від якого він утворений: бажають (недок.в.) – бажаючий (недок.в.);

2) має час – не мають майбутнього часу, теперішній – тільки в дієприкметників недоконаного виду, а минулий – у доконаного: завершуваний (теперішній час), скошений (минулий час);

3) має стан – активний і пасивний: в’янучі квіти (активний стан, бо вони самі в’януть), випрасувана білизна (пасивний стан, бо цю білизну хтось прасував).

Взагалі НЕ утворюються дієприкметники від дієслів і з часткою -СЯ

І. АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ – утворюються від дієслівних основ теперішнього часу за допомогою суфіксів: -УЧ- / -ЮЧ- – для Ідієвідміни, --АЧ- / -ЯЧ- – для ІІ дієвідміни: існують – існуючий, тремтять – тремтячий.

В українській мові діє закон милозвучності, тому від деяких дієслів ці дієприкметники утворити не можна, бо буде накопичення шиплячих: ТЕКТИ, ПЕКТИ, СІКТИ, ТОВКТИ, БАЧИТИ, БУРЧАТИ, КОРЧИТИ, КРИЧАТИ, МОРЩИТИ, ВЕРЕЩАТИ, ПИЩАТИ.

ІІ. АКТИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ МИНУЛОГО ЧАСУ утворюються від основи інфінітива за допомогою суфікса -Л- виключно від ПРЕФІКСОВАНИХ (тобто таких, що маю префікс) НЕПЕРЕХІДНИХ ДІЄСЛІВ ДОКОНАНОГО ВИДУ ІЗ ЗНАЧЕННЯМ СТАНУ: здичáвіти – здичавілий, зачерствіти – зачерствілий, полиняти – полинялий.

Якщо в дієслові є суфікс -НУ-, то він зникає при утворенні цього типу дієприкметників: побліднути – поблідлий, розкиснути – розкислий.

В українській мові цього типу дієприкметники, на відміну від російської мови, із суфіксом -Ш- НЕ утворюються, єдиний виняток – перемігший, здолавший.

ІІІ. ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ утворюються від основи інфінітиваперехідних дієслів, що можуть містити суфікси: -УВА-, -ЮВА-, -ОВУВА-, за допомогою суфіксів -Н-, -ЕН-, -ЄН-, -Т-:завойовувати – завойовуваний, виконувати – виконуваний, здійснювати – здійснюваний, стесати – стесаний, бити – битий, колоти – колотий (колений), покроїти – покроєний.

3. ДІЄПРИСЛІВНИК

Дієприслівник – це невідмінювана дієслівна форма на -ЧИ, -ШИ, яка, вказуючи на додаткову дію, пояснює в реченні основне дієслово: носячи, сказавши, переконуючи.

· Подібно до прислівника:

1) є незмінюваною формою;

2) виконує роль обставини у реченні.

· Подібно до дієслова:

1) має вид: дієприслівники НЕДОКОНАНОГО виду означають дію, одночасну із дією дієслова-присудка і мають суфікс -ЧИ: малюючи; дієприслівники ДОКОНАНОГО виду означають другорядну минулу дію, яка відбувається раніше основної, вираженої дієсловом-присудком, і мають суфікс -ШИ / -ВШИ: принісши, зрубавши;

2) має перехідність;

3) має час: теперішнього часу тільки недоконаного виду, а минулого – доконаного: влетівши (доконаний вид минулий час), читаючи (недоконаний вид теперішній час).

Крім того, на відміну від дієприкметника, дієприслівник може мати частку -СЯ: хвилюючись, а також він не має категорії особи, проте речення будується так, щоб дія присудка і дієприслівника стосувалася однієї особи або діяча.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІХ. ПОДІЛ ДІЄСЛІВ НА ДІЄВІДМІНИ	\|	Функціональний склад ПК. Основні пристрої ПК, їх призначення та характеристики. Клавіатура.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.