ПЕРЕДАЧІ

Сучасні машини приводяться в рух головним чином паливними й електричними двигунами. У силу специфіки законів термогазодинамики й електромагнетизму, ці двигуни більше швидкохідні, чим було б зручно для людини, до того ж їхня швидкість складно й погано регулюється. Виникає необхідність узгодження режимів роботи двигуна й виконавчого органа [6,10], з яким, властиво, і має справа оператор. Для цього створені передачі.

Механічними передачами або просто передачами називаються механізми, які перетворять параметри руху від двигуна до виконавчих органів машини [1,10].

Механічна енергія передається, як правило, з перетворенням швидкостей й обертаючих моментів, а іноді з перетворенням виду й закону руху.

Передачі за принципом роботи розділяються на:

Передачі зачепленням:

с безпосереднім контактом (зубчасті й черв'ячні);

с гнучким зв'язком (ланцюгові, зубчасто-ремінні).

Передачі тертям (зчепленням тертьових поверхонь):

с безпосереднім контактом поверхонь (фрикційні);

с гнучким зв'язком (ремінні).

ПЕРЕДАЧІ ЗАЧЕПЛЕННЯМ

Передають рух за допомогою послідовно, що зачіпаються зубів, [1].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Системний підхід при проектуванні	\|	Розрахунок номінальної довговічності підшипника

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.