Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Суб'єкти оцінки земель

1. Під вартістю землі прийнято розуміти еквівалент корисності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець. Застосування терміна "імовірна сума грошей" має наголосити на тому, що вартість є абстрактною категорією, призначення якої полягає у формуванні загального погляду ринку на вигоди від володіння землею за умов, що вона не була об'єктом купівлі-продажу. Конкретним проявом вартості є ціна землі; вона так само, як і вартість, вказує на грошові відносини, але лише на ті, що приписуються земельній ділянці покупцем і продавцем за результатом укладеної угоди. Оскільки сторони трансакції мають характерні фінансові можливості, мотиви або особливі інтереси, ціна може не відповідати узагальненим поглядам ринку на вигоди від володіння землею, тобто не збігатися з вартістю.

Основним чинником формування вартості та ціни землі, як і будь-якого ринкового товару, є співвідношення попиту і пропону­вання. Але, ураховуючи специфіку використання землі - велику роль природних та біологічних процесів, вагомим фактором формування вартості (ціни) стає земельна рента, тобто дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.

Земельна рента виступає у двох різновидах - як диференціальна та абсолютна. Умовами існування диференціальної ренти є відмінності у природній родючості ґрунтів, а також місце­положення земельної ділянки відносно концентрації попиту. Господарства, що розміщені на кращих землях, створюють додатковий дохід, якого позбавлені виробники, працюючі на гірших землях. Щодо місцеположення земельних ділянок, то природна обмеженість землі (її не можна створити) призводить до обмеженого пропонування, а отже, у місцевостях, де бажаючих придбати землю припадає декілька на одного продавця, останній одержує додатковий диференціальний рентний дохід за рахунок конкуренції покупців. У сільському господарстві, крім диферен­ціальної ренти, створюється абсолютна рента. Причиною її існування є та обставина, що якби власники гірших земель не отримували доходів (а вони позбавлені диференціальної ренти від природної родючості ґрунтів), то не використовували свої землі. Проте обмеженість землі вимушує використовувати всі придатні для сільськогосподарського виробництва земельні ділянки, тому в ціні вирощеної продукції присутній дохід, не пов'язаний з родючістю землі, — абсолютна рента.



Интернет реклама УБС

Як вже зазначалося, вартість землі є грошовим еквівалентом її корисності. Але корисність проявляється не лише у грошовому виразі, а й іншими ознаками, наприклад рельєфом, природним ландшафтом, нарешті красою, які відобразити грошима неможливо у випадку, якщо не відбулася ринкова трансакція із землею і невідома її ціна. Однак земельні ділянки не є постійно предметом купівлі-продажу (тому їх ціна невідома), а використовуються як фактор виробництва і власник цього фактору має усвідомлювати порівняну корисність належних йому земельних ділянок. Саме для визначення корисності земель, не лише у вартісному виразі, проводиться їх оцінка, правові засади якої регулюються Законом України "Про оцінку земель" [10.1].

 

2. Види оцінки земель. Законом [10.1] регламентовано існування декількох видів оцінки — бонітування ґрунтів, економічної і грошової, кожен з яких має своє призначення.

Під бонітуванням ґрунтів розуміється порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, що мають сталий характер і суттєво впливають на врожайність сільськогосподарських культур, що вирощуються у конкретних природно-кліматичних умовах. Дані бонітування ґрунтів є складовою частиною державного земельного кадастру та основою подальшого проведення економічної оцінки сільськогосподарських угідь; вони враховуються при визначенні екологічної придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур, а також втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Бонітування ґрунтів на землях сільськогосподарського призначен­ня проводиться не рідше як один раз на 7 років.

Економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва у сільському та лісовому господарст­вах, а також як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефектив­ність їх використання та дохідність з одиниці площі. Дані з економічної оцінки земель є основою при:

— проведенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

— аналізі ефективності використання земель порівняно з іншими природними ресурсами;

— визначенні економічної придатності земель для вирощування сільськогосподарських культур.

Економічна оцінка земель сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз на 5-7 років.

Грошова оцінка земельних ділянок, залежно від призначення та порядку проведення, може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм і правил. Експертна грошова оцінка здійснюється задля визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав.

Призначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок полягає у тому, що за її результатом визначається:

• земельний податок;

• державне мито при міні, спадкуванні та даруванні;

• орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності;

• втрати сільськогосподарського і лісогосподарського вироб­ництва;

• показники та механізми економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільсько­господарського призначення проводиться не рідше як один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз на 7—10 років.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі:

• відчуження та страхування земельних ділянок, які належать до державної або комунальної власності;

• застави земельної ділянки;

• визначення інвестиційного вкладу в реалізацію інвести­ційного проекту на земельні поліпшення;

• визначення вартості земельних ділянок, що належать до державної або комунальної власності, у разі, якщо вони вносяться до статутного фонду господарського товариства;

• визначення вартості земельних ділянок при реорганізації, банкрутстві або ліквідації господарського товариства (під­приємства) з державною часткою чи часткою комунального майна, яке є власником земельної ділянки;

• виділення або визначення частки держави чи територіальної громади у складі земельних ділянок, що перебувають у спільній власності;

• відображення вартості земельних ділянок та права користу­вання земельними ділянками у бухгалтерському обліку;

• визначення збитків власникам або землекористувачам у випадках, встановлених законом або договором;

• рішення суду.

 

3. Суб’єкти оцінки земель. Розробниками технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок є юридичні особи, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою.

Оцінювачами з експертної грошової оцінки земельних ділянок можуть бути особи (крім тих, що мають непогашену судимість за корисливі злочини), які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво. Вони можуть працювати як самостійно, так і в підпорядкуванні юридичної особи. Оцінювачі не можуть проводити експертну грошову оцінку земельних ділянок у разі, якщо:

• земельні ділянки, які підлягають експертній грошовій оцінці, належать суб'єкту оціночної діяльності або оцінювачам, які працюють у його складі;

• оцінювач має родинні зв'язки із замовником оцінки земель­ної ділянки або суб'єктом господарювання, керівництво якого має родинні зв'язки із замовником;

• земельні ділянки, що підлягають експертній грошовій оцінці, належать засновникам або учасникам суб'єкта оціночної діяльності.

Результати робіт, виконаних суб'єктами оцінки земель, а саме: технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної і комунальної власності у разі їх продажу підлягають державній експертизі.

Запитання для самоконтролю

1.Які чинники впливають на вартість землі?

2.У чому полягає необхідність у проведенні декількох видів оцінки земель?

3.Яке призначення бонітування ґрунтів та економічної оцінки земель?

4. У яких випадках необхідні результати нормативної
грошової, а в яких — експертної грошової оцінки земельних ділянок?

5. Хто має право на проведення оцінки земель?

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Лекція № 10 | Література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.