Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Екологічні проблеми найбільших річок, Чорного і Азовського морів.

Коротка характеристика екологічних умов Полісся, Придніпров'я, Донбасу, Поділля, Східної України, Прикарпаття, Причорномор'я, Криму, Чорного і Азовського морів.

Ці проблеми належать до найбільш гострим. Дніпро та Дністер - головні водні артерії нашої держави, в басейнах яких проживає майже 80% населення.

Колись Дніпро - одна з найбільших річок Європи - був чистим, зі стабільною екосистемою, яка нормально функціонувала тисячоліттями, мала велику біологічну продуктивність, годувала й поїла мільйони людей, що живуть у його басейні.

Сьогодні ж через грубі порушення людиною протягом останніх десятиліть всіх правил і принципів раціонального природокористування екосистема Дніпра цілком деградувала, порушені всі вертикальні і горизонтальні зв'язки між біотичними та абіотичними елементами. Основними ознаками кризової ситуації є: будівництво на Дніпрі каскаду водосховищ, які повністю змінили динаміку стоку, великомасштабні меліорації, будівництво ряду великих промислових комплексів у басейні, величезні обсяги водозабору для промисловості й зрошення, надзвичайно сильне забруднення. З цих же причин деградувала й екосистема Дністра, де також вимерли цінні риби, на дні акумулюються великі кількості теригенних відкладів, важких металів, радіонуклідів, гумусових речовин, еродіруют берега.

З Дніпра для промислових потреб і потреб сільського господарства щорічно відбирають близько 15 млрд. м3 води, а в атмосферу басейну Дніпра викидається близько 10 млн. тонн газопилових викидів. Щорічно з різними стоками (дощовими та талими водами) в Дніпро і водосховища потрапляє близько 500 тисяч тонн азотних сполук, 40 тис. т фосфорних, 20 тис. т калійних, 1 тис. т заліза, 40 т нікелю, 2 т цинку, 1 т міді, 0,5 т хрому. У басейні Славутича діють сім АЕС!

Штучно річковий режим Дніпра було трансформовано в озерний. Водообмін різко сповільнилося, створилися зони застою (замору). Крім цього водосховища значно погіршили навколишнє середовище (піднявся рівень ґрунтових вод далеко від берегів, посилилося засолення ґрунтів, майже в 10 разів збільшився обсяг підземного стоку, а разом з ним значно збільшився рівень забруднення підземних вод, особливо в нижній частині басейну; змінився водно-сольовий режим ґрунтів у зонах іригації, знизився вміст гумусу, посилилася ерозія берегової зони). Такі ж негативні явища характерні і для басейну Дністра. Величезної шкоди водам його басейну завдають дуже брудні (пестициди, нітрати) стоки з полів, викиди з таких концернів, як «Хлорвініл» (Калуш), «Укрцемент» (Кам'янець-Подільський), «Укрнефтехім» (Надвірна) і ін



Интернет реклама УБС

Дуже небезпечним явищем є постійне підвищення рівня радіаційної забрудненості донних відкладень Дніпра, особливо Київського водосховища, а також швидке накопичення в мулах Дніпродзержинського та Дніпропетровського водосховищ великої кількості заліза, ціанідів, хлоридів, хрому, міді, кобальту, свинцю, цинку, кадмію, фенолів, нафтопродуктів . Дніпро втратив здатність до самоочищення.

Красуня Десна також вимагає термінової й серйозної допомоги, оскільки її зовсім недавно чисті води сьогодні не відповідають навіть третій категорії джерел питної води, і забруднюються все сильніше. Головну роль у цьому відіграє Шосткинський хімкомбінат, промислові підприємства Чернігова та Сум, Смоленська і Курська АЕС.

У дуже важкому екологічному стані перебуває Азовське море, без перебільшення - це зона екологічної катастрофи. Яких то 4050 років тому в ньому виловлювали риби в 35 разів більше, ніж у Чорному морі, в 12 разів більше, ніж у Балтійському. У басейні раніше водилося 114 видів риб і загальний вилов у кращі роки перевищував 300 тис. тон у рік. З них більша частина - цінні промислові породи. Сьогодні ж вилови риби впали в шість разів, а виловлюють риби отруєна отрутохімікатами настільки, що вживати її небезпечно для здоров'я.

Як і води Десни, води Азова коду-те славилися цілющими властивостями, але в результаті антропогенного забруднення в 1987 році концентрація в них пестицидів зросла в 20 разів. Сьогодні в донних відкладах моря вміст отрутохімікатів, важких металів набагато перевищує норму.

До головних причин загибелі Азова можна віднести:

- Хижацький вилов риби Мінрибгоспом, який почався в 50-х роки ХХ століття методом потужного океанічного лову за допомогою величезних тралів, замість традиційних невеликих мереж, особливих снастей, невеликих баркасів, розрахованих на глибини моря 5-8 метрів.

- Будівництво гребель і водосховищ на основних живлять море річках (Дон, Кубань), перетворення цих водоймищ у гігантські промислові відстійники.

- Інтенсивне введення в сусідніх регіонах - басейнах стоку в море зрошувального землеробства і вирощування рису замість традиційних культур (що привело до інтенсивної хімізації, забруднення ґрунтів, засолення, значного зменшення стоків річок Дон, Кубань).

- Збільшення кількості викидів хімічної та металургійної промисловості (Маріуполь, Ростов, Таганрог); тільки Маріуполь «поставляє» у навколишнє середовище близько 800 тис. тонн токсичних речовин на рік.

- Інтенсивне будівництво на узбережжі й косах моря численних пансіонатів і баз відпочинку, що негайно привело в колосальному збільшенню побутових і каналізаційних стоків у море.

- Неконтрольований, лавиноподібний стік у море пестицидів із прилягаючих сільськогосподарських масивів і перенесення їх річками Доном і Кубанню зі своїх масивів.

Екологічна ситуація в Чорному морі не набагато краще. Поки ще його рятують розміри і глибина. Як згадувалося вище, і в цей басейн води Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Дунаю щорічно виносять мільйони кубометрів стоків, забруднених величезною кількістю токсичних речовин. Мають місце великі обсяги забруднення шельфових зон побутовими, каналізаційними стоками, пов'язаними з індустрією туризму та рекреації. З цієї причини в останні роки неодноразово закривалися пляжі Ялти, Феодосії, Євпаторії, Алушти, Одеси. Саме через виникнення більших обсягів брудних теригенних відкладів у прибережних районах північно-західної частини Чорного моря все частіше трапляються замори. У цьому ж регіоні у зв'язку з розвитком розробки підводних нафтогазових родовищ активізувалося забруднення води нафтопродуктами.

В останні роки значно підвищилося у водах моря й донних відкладах вміст радіонуклідів. Через порушення регіонального гідродинамічного, гідрохімічного й теплового балансів водних мас моря поступово піднімається межа насичених сірководнем глибинних вод моря, і тепер вона вже досягла глибини 80 - 100 метрів, раніше була на глибинах 150 - 200 метрів.

Різко погіршилася ситуація в лиманах, затоках і водоймищах. Величезну небезпеку являють собою припортові потужні заводу й Південний порт поблизу Одеси, де виробляються і концентруються великі обсяги рідкого аміаку, функціонує потужний аміакопровід Одеса-Тольятті. Це дуже отруйна речовина перевозиться танкерами ємністю до 50 - 120 тис. тонн. Аварія на заводі або одному такому танкері приведе до важких екологічних і економічних наслідків.

Як вже згадувалося, до всіх інших екологічних проблем водних екосистем Україні додалася ще одна - дедалі більше забруднення радіонуклідами вод Дніпровського басейну і морів.

Порятунок Дніпра можливе лише за умови прийняття та реалізації комплексної програми національного рівня, обов'язковою складовою якої має бути система заходів для екологічного оздоровлення та відновлення малих річок, а також співробітництво з Росією і Білорусією в цих питаннях.

Необхідно також якнайшвидше розробити концепцію розвитку водного господарства України на майбутнє десятиліття, виконати водогосподарське екологічне районування басейнів річок України.


Читайте також:

  1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
  2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  3. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  4. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
  5. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  6. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  7. Актуальні проблеми біоетики
  8. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
  9. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
  10. Актуальність проблеми.
  11. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
  12. Антропогенні екологічні катастрофи




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Хід лекції | Українське Полісся.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.