Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






ПРОФІЛАКТИЧНА РОБОТА ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

 

З просвітницькою функцією соціально-психологічної служби найтісніше пов'язана профілактична діяльність.3. Кісарчук зазначає що можна вважати профілактику одним з основних завдань просвітницького напрямку діяльності психологічної служби. При цьому профілактика здійснюється побічно, виступає аспектом у досягненні специфічних цілей психологічної просвіти. Водночас у багатьох ситуаціях діяльності практичного психолога виникають потреби у спеціальній профілактичній роботі зі своїми характерними цілями. У цих випадках є всі підстави розглядати профілактичну роботу самостійним видом діяльності практичного психолога.

Важливо, що профілактика як психологічна допомога клієнту надається вже тоді, коли ще немає особливих труднощів та ускладнень у поведінці, житті та діяльності людини чи групи людей. Як правило, на основі моніторингу соціально-психологічних змін у житті суспільства, окремих його груп, особливостей та умов індивідуального розвитку людини прогнозують ті чи інші ускладнення і проводять попереджувальну роботу.

Соціально-психологічна профілактика — це система заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я; попередження неблагополуччя у розвитку людини, групи, суспільства; спрямована на створення психологічних умов, сприятливих для цього розвитку.

Психологічна профілактика-найменш розроблений вид діяльності практичного психолога, хоча важливість її визнається як ученими, так і практиками.

Психологічна профілактика - це спеціальний вид діяльності дитячого психолога, спрямований на збереження, укріплення і розвиток психологічного здоров’я дітей на всіх етапах дошкільного і шкільного дитинства.

Профілактика: систематична робота, спрямована на своєчасне попе­редження відхилень у розвитку особистості, виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках, на запобігання створенню конфліктних ситуацій у навчально-виховному процесі.

Отже, психопрофілактична робота спрямована не на розв'язання актуальних психологічних проблем, а на перспективу.



Интернет реклама УБС

В профілактиці виокремлюють 3 рівні:

І рівень - первинна профілактика. Психолог працює з дітьми, в яких проявляються незначні емоційні, учбові і поведінкові відхилення. В центрі уваги психолога знаходяться всі учні школи (10 з 10 дітей).

ІІ рівень - вторинна профілактика.Вона спрямована на так звану «групу ризику», тобто на дітей, у яких вже почалися проблеми у навчанні та поведінці. Основне завдання - допомогти подолати ці труднощі до того, як діти стануть соціально чи емоційно некерованими (3 з 10 дітей). Вторинна консультація включає консультацію з батьками з вчителями.

ІІІ рівень - третинна профілактика. Увага психолога концентрується на дітях з яскраво вираженими навчальними чи поведінковими проблемами. Основне завдання - корекція і подолання серйозних психологічних труднощів і проблем (приблизно 1 з 10 школярів). Психолог працює індивідуально з окремими учнями.

Психологічна профілактика передбачає:

· відповідальність за дотримання в дитячому закладі психологічних умов, необхідних для повноцінного психічного розвитку;

· своєчасне виявлення таких особливостей дитини, які можуть призвести до певних ускладнень у розумовому та емоційному розвитку, в його поведінці та відносинах з іншими;

· попередження можливих відхилень у зв’язку з переходом дітей на наступний віковий щабель розвитку.

Найважливішими напрямками психопрофілактичної роботи, за 3. Кісарчук, є:

• профілактика стресових і постстресових станів, пов'язаних із природними та технічними катастрофами;

• попередження виникнення надмірної психологічної напруги в суспільстві, яке переживає кризові явища (економічні та полі­тичні кризи, міжетнічні, міжконфесійні конфлікти тощо);

• психологічна підтримка найбільш вразливих верств насе­лення (пенсіонери, інваліди війни, праці, безробітні та ін.);

• робота з попередження розпаду сім'ї, сімейних дисгармоній, відхилень у психічному розвитку дитини, які пов'язані із сімейними проблемами;

• профілактика порушень у психічному та особистісному роз­витку вихованців дитячих будинків та учнів шкіл-інтернатів;

• профілактика девіантної поведінки молоді (правопорушення, пияцтво, наркоманія, токсикоманія).

Ці напрямки реалізовуються всією системою соціально-психологічних та психологічних служб. Профілактична діяльність психологічної служби в окремих галузей має свої особливості в кількох напрямках.

Основними формами психопрофілактичної роботи є:

лекції, бесіди, семінари, тренінгові заняття, «телефон довіри», «пошта довіри», психолого-педагогічні консиліуми, індивідуальне та групове консультування, анкетування, випуск інформаційних бюлетенів, довідників для молоді тощо.

Зміст психопрофілактичної роботи:

1.Психолог розробляє і впроваджує розвивальні програми для дітей різних вікових категорій із врахуванням завдань кожного етапу розвитку, враховуючи роль в особистісному розвитку дитини сім’ї і школи.

2.Психолог виявляє такі психологічні особливості дитини, які в подальшому можуть обумовити виникнення певних відхилень в її інтелектуальному або особистісному розвитку.

Такод до змісту профілактичної роботи входить:

1. Психологічна допомога в адаптації дітей раннього віку, молодшого дошкільного віку та новеньких вихованців старшого віку до умов дошкільного закладу. Опрацювання рекомендацій для батьків і вихователів — як допомагати дітям легше призвичаїтись до умов дошкільного закладу.

2. Забезпечення сприятливого, доброго психологічного мікроклімату в групах — у спілкуванні дітей між собою та з дорослими: вихователями, помічниками вихователів (нянями).

3. Створення умов для набуття дитиною позитивного досвіду взаємодії з товаришами, позитивного прийняття її групою і вихователем, успіху в іграх та різноманітних заняттях, що необхідно для профілактики і корекції дезадаптації, відхилень у мотиваційній сфері, негативного самосприймання. З цією метою добираються відповідні ігри і вправи.

4. Практичне налагодження стосунків між дитиною і оточуючими (батьками, вихователем, однолітками) шляхом поглиблення взаєморозуміння і взаємосприйняття. Одним з методів запобігання непорозумінням у спілкуванні може бути активне психологічне навчання всіх, хто потребує такої допомоги (дітей і дорослих), ефективних способів спілкування.

Чеські психологи Й.Лангмейєр та З.Матейчик вважають надзвичайно важливим завданням розробку мір профілактики, або попередження психічної деривації у дітей:

- необхідно забезпечити поступання із зовнішнього середовища достатньої кількості стимулів, відповідних мірі розвитку дитини, так як і пізня, і так і надто рання стимуляція малоефективні, а часом і шкідливі;

- стимули, що поступають, повинні мати значення для дитини, таким чином дитина включає їх у систему своїх переживань і пізнання;

- необхідно створити умови для розвитку стійких взаємовідносин між дитиною і соціальним середовищем (батьками, вихователями, знайомими);

- необхідно полегшити дитині входження у суспільство, засвоєння адекватних соціальних ролей.

3.Психолог слідкує за дотриманням у навчальному закладі психологічних умов навчання і виховання, необхідних для нормального психічного розвитку і формування особистості дітей на кожному віковому етапі.

4.Психолог попереджує можливі ускладнення в психологічному розвитку і становленні особистості у дітей в зв’язку з їх переходом на новий віковий рівень (приклад: від дошкільного до шкільного дитинства).

5.Психолог проводить роботу по підготовці дітей, підлітків і старших школярів до поступового усвідомлення тих сфер життя і діяльностей, професій, які їх цікавлять і в яких вони би хотіли реалізувати свої здібності і знання.

- рання діагностика інтересів і здібностей школярів (1-5 класи);

- діагностика здібностей і схильностей школярів, подальше здійснення програми їх розвитку;

- формування професійних намірів учнів 7-9 класів, вивчення їх психологічних особливостей і якостей особистості у співвідношенні до професії, яку вони обирають;

- консультаційна робота із старшокласниками по визначенню подальшої програми навчання в зв’язку з його диференціацією;

- діагностика і корекція професійного і особистісного самовизначення учнів старших класів.

6.Психологпіклується про створення психологічного клімату в дитячому освітньому закладі.

7.Психолог прагне створити сприятливі, доброзичливі стосунки між батьками і педагогами.

Профілактична робота у школі спрямовує свою роботу в першу чергу, на створення в школі сприятливих умов для розвитку особистості дитини у процесі її навчання і виховання. Це може бути вивчення адаптаційних процесів, виявлення обдарованих учнів та дітей із затримкою психічного розвитку, диференціація та індивідуалізація навчання, рання профілактика соціальної та педагогічної занедбаності дітей, створення сприятливого соціально-психологічного клімату.

Профілактична робота служби сім'ї спрямована на попередження причин, які призводять до розпаду сім'ї, сімейних дисгармоній, зниження якості сімейного виховання. Це і консультування молодих сімей та тих, хто вступає у шлюб; проведення роботи із самотніми людьми для подолання причин, які зава­жають створенню сім'ї; просвіта батьків з питань сімейного виховання тощо.

Профілактична робота служб профорієнтації та працевлаштування спрямована на створення умов для запобігання масовому безробіттю, полегшення працевлаштування тощо.

Таким чином, конкретна психопрофілактична робота соціаль­но-психологічної служби в тій чи іншій сфері базується на:

—прогнозуванні можливих ускладнень у житті чи поведінці певного контингенту, який є основним об'єктом діяльності служби;

—визначенні соціально-психологічних умов, за яких ці ускладнення можна попередити або пом'якшити їх пережи­вання;

—розробці системи заходів, які б забезпечували ці умови, із залученням до їх здійснення всіх зацікавлених сторін.

2.2.2. КОРЕКЦІЙНА РОБОТА З ДІТЬМИ

 

Цей напрямок діяльності психолога в навчальному закладі є найскладнішим і найвідповідальнішим. До нього входить широкий спектр форм роботи:

групові психокорекційні заняття (робота з проблемами групи дітей в особистісній та пізнавальній сферах);

індивідуальні психокорекційні заняття (робота з проблемами окремих дітей в особистісній і пізнавальній сферах);

індивідуальні заняття з обдарованими дітьми;

заняття з психологічної підготовки дітей до навчання в школі.

З точки зору І. В. Дубровіної, основною метою корекційної роботи з дітьми є сприяння їхньому повноцінному психічному та особистісному розвитку.

Основні завдання психолога, який працює з дітьми дошкільного віку, полягають у психологічному супроводі природного розвитку дитини, який включає розвиток основ довільності психічних процесів у неї і тренування психічних процесів та функцій. Проте наявність дітей з комунікативними, поведінковими і емоційно-особовими проблемами, соціально-педагогічною занедбаністю, недоліками в психічному розвитку припускає застосування спеціальних корекційно-розвиваючих програм як комплексного, так і спеціального характеру.


Читайте також:

  1. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
  2. II. Самостійна робота студентів.
  3. IV. ВИХОВНА РОБОТА В КЛАСІ
  4. IV. ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ.
  5. IV. Науково-дослідницька робота.
  6. IV. Практична робота.
  7. IV. Робота над темою уроку
  8. Qорганізаційне середовище, в якому виконується робота
  9. V. Робота з підручником
  10. V. Робота з підручником. с. 59-60
  11. V. Робота з програмою «Виконавець Восьминіжка»
  12. V. Робота з програмою «Виконавець Садівник».




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
ТА КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ | Зміст і форми корекційної роботи з дошкільниками

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.