• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

АКТ ПРО ПРИЙМАННЯ МАТЕРІАЛІВ № 21

за «18» жовтня 2005 р.

Комісія у складі: голови нач. відділу постачання Коваленка Олексія Степановича

Членів експедитора Іванченка Петра Івановича

матеріально відповідальної особи завідувача складу Степанової Марії Юріївни

склала цей акт про прийняття цінностей

Висновки комісії: виявлено нестачу під час приймання фарби емалевої у кількості 3 кг на суму 5 грн 40 коп. Отже, фактично наявність фарби емалевої за кількістю — 67 кг, сума — 120,60 грн. До акта додаються супровідні документи: накладна № 1820, сертифікат якості № 165.

Члени комісії: __________________________ комірник Марушко Л. І.

^{(здав) (прийняв)}

За відсутності розбіжностей матеріальні цінності оприбутковують на склад виписуванням у день прийняття предметів завідувачем складу чи комірником прибуткового ордера (ф. № М-4) в одному примірнику. Прийняття матеріальних цінностей за відсут­ності відхилень може супроводжуватися розпискою на документах постачальника про факт оприбуткування без виписування прибуткового ордера.

Бюджетні установи можуть отримувати запаси через систему централізованого постачання. При цьому відповідно до Інструкції про порядок відображення в обліку бюджетних уста-
нов операцій з централізованого постачання матеріальних цінностей, затвердженої Наказом Державного казначейства України від 16.12.2002 р. № 232, виокремлюють поняття установи-закупівельника та установи-замовника. Передання матеріальних цінностей закупівельником і вантажоотримувачем здійснюється з відправленням першим повідомлення про відправ-
лення вантажу на адресу останнього. При цьому в разі неотримання матеріальних цінностей за період, достатній для їхньої доставки, установа-замовник повідомляє про це установу-заку-
півельника.

Запаси, що надійшли до бюджетної установи як гуманітарна допомога, приймаються створеною наказом керівника установи комісією за обов’язкової участі представника бухгалтерії та організації вищого рівня. Приймання цінностей відбувається в присут­ності матеріально відповідальних осіб, які отримують ці цінності для зберігання. Факт приймання підтверджується складанням акта, який підписується членами комісії й передається на склад разом із матеріальними цінностями.

Надходження готової продукції від виробничих (навчальних) майстерень та сільськогосподарських підсобних (навчальних) господарств, а також матеріалів від заготівлі та переробки оформлюється актом, який затверджує керівник установи.

Запаси зі складу передаються до структурних підрозділів для використання їх в основній діяльності, на господарські потреби, а також відпускаються для реалізації. Відпуск запасів здійснюється комірником винятково посадовим особам, які, відповідно до затвердженого наказом керівника установи переліку, мають право на отримання матеріальних цінностей. Перелік зазначених матеріально відповідальних осіб та зразки їхніх підписів передаються для роботи до складу. Оформлення відпуску запасів зі складу супроводжується виписуванням відповідних документів, при цьому з огляду на різнорідність номенклатури запасів бюджетних установ склад документів також неоднорідний. Зокрема, видача запасів зі складу оформлюється:

· накладною (вимогою) (ф. № З-3), що являє собою уніфіковану форму для звичайного та понадлімітного відпуску запасів зі складу, оформлення надходження на склад та внутрішнього переміщення. Зазначений документ складають у двох примірниках у бухгалтерії для отримання матеріальних цінностей зі складу та обліку їх за місцем використання. Затверджує його керівник установи (табл. 6.2);

· меню-вимогою на видачу продуктів (ф. № З-4, № З-4а), яка застосовується для відпуску однойменного виду запасів зі складу (комори) до харчоблоку. Цей документ складається щоденно на підставі норм розкладу продуктів харчування та оперативних даних щодо кількості осіб, які одержують харчування;

· забірною карткою (ф. № З-5), яка призначена для оформлення систематичного відпуску матеріальних запасів упродовж місяця та контролю за дотриманням установлених лімітів (табл. 6.3). Зазначений первинний документ виписують у двох примірниках (для складу й отримувача) для кожного конкретного отримувача на кілька найменувань запасів, що належать до одного коду економічної класифікації видатків. Картка має обмежений час використання: 15 днів — у разі щоденного відпуску, місяць — періодичного. Факт відпуску запасів зі складу підтверджується підписа-
ми отримувачів та матеріально відповідальних осіб, які здійснюють відпуск матеріальних цінностей.

Запаси з балансу установи списуються на підставі Акта списання (ф. № З-2), який складає комісія зі списання товарно-матеріальних цінностей, створена наказом керівника установи. Акт складається у двох примірниках і затверджується керівником, а далі передається матеріально відповідальній особі та до бухгалтерії. Ремонтно-будівельні матеріали списують відповідно до актів про їх витрачання з урахуванням норм витрат та здійснених обсягів робіт. Залишки зазначених матеріалів повертають на склад і оприбутковують там у встановленому порядку.

Списання паливно-мастильних матеріалів здійснюється на підставі шляхових листків (типові форми № 2, 3) за фактичними витратами пального, але не більше за встановлені норми витрат щодо кожної окремої марки автотранспорту.

Первинна документація з надходження і вибуття запасів, оформ­лена у встановленому порядку, передається у визначені графіком документообігу терміни разом із супроводжувальними, транспортними документами та реєстром документів до бухгалтерії.

Таблиця 6.2

Інститут обміну речовин Типова форма № З-3

НАКЛАДНА (ВИМОГА) № 24

Підстава (мета) оформлення приміщення бібліотеки

Кому Сохно М. І.

Через кого Марушко Л. І.

«21» жовтня 2005 р. Прийняв (отримав) Здав (видав)

Таблиця 6.3

Типова форма № З-5

ЗАБІРНА КАРТКА № 24

з 1 жовтня до 15 жовтня 2005 р.

Отримав (посада)

(підпис)

(прізвище та ініціали)

6.3. Облік запасів на складах
та його зв’язок із обліком у бухгалтерії

Попредметний облік запасів здійснюють на складі (у коморі) установи. Відповідальність за приймання, зберігання та відпуск матеріальних цінностей покладається на матеріально відповідальних осіб, з якими укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність на підставі однойменного типового договору. У бюджетних установах пись-
мові договори про повну матеріальну відповідальність мають укладатися із завідувачами господарства, працівниками, що виконують роботи з приймання (видачі) матеріальних цінностей.

Адміністрація установи зобов’язана створити такому працівникові умови, необхідні для нормальної роботи та забезпечення збереження матеріальних цінностей; ознайомити працівника з чинним законодавством про матеріальну відповідальність робітників та службовців за збитки, завдані установі, а також чинними інструкціями, нормативами та правилами зберігання, приймання, оброблення, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей; проводити у встановленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей.

Запаси мають зберігатися у спеціально пристосованих приміщеннях (складах, коморах), оснащених ваговимірювальним приладдям, що забезпечує точність підрахунку кількості прийнятих та відпущених матеріалів. Якщо в установі є кілька сховищ (у відділеннях, філіях), то за кожним із них закріплюється певна група матеріальних цінностей. Сховищу присвоюють номер (шифр), який проставляється на всіх прибуткових та видаткових документах. Для забезпечення швидкого приймання та видачі цінностей, а також для проведення їх інвентаризації запаси розміщують на стелажах, у комірках, піддонах з обов’язковим зазначенням матеріальних ярликів, в яких відображають найменування запасу, його марку, ґатунок, розмір, номенклатурний номер, одиницю вимірювання ціну, норму запасу.

Такий облік називається складським. Він може здійснюватися двома методами:

· кількісно-сумовим;

· оперативно-бухгалтерським.

Сутність кількісно-сумового методу полягає в паралельному веденні регістрів кількісно-сумової й кількісно-ґатунокової форм у двох структурних підрозділах — на складі та в бухгалтерії. На складі кількісно-ґатунковий облік ведуть матеріально відповідальні особи у Книзі складського обліку запасів ф. № З-9, яка до початку записів має бути оформлена відповідним чином, а саме: сторінки пронумеровано, кількість їх завірено підписами керівника установи, головного бухгалтера та скріплено печаткою за найменуваннями ґатунків та кількістю запасів (табл. 6.4). Кожен запис здійснюється на підставі прибутково-видаткових документів, після чого виводяться залишки відповідного виду запасів.

На підставі зазначених записів матеріально відповідальна особа здійснює аналіз запасів матеріальних цінностей і в разі відхилення фактичного залишку матеріальних цінностей від установлених норм, а також виявлення нерухомості окремих запасів повідомляє про ці факти службу постачання.

Комірник комплектує документи мірою їх надходження і відповідно до графіка документообігу передає разом із оформленим реєстром приймання-здавання документів (ф. № М-13) до бухгалтерії, де на підставі первинних документів ведуть книгу кількісно-сумового обліку (ф. № З-6), картку кількісно-сумового обліку (ф. № З-7) (табл. 6.5), книгу обліку тварин (ф. № З-8). У зазначених регістрах інформація фіксується за аналітичними рахунками, що їх відкривають за кожним найменуванням (ґатунком) запасів як загалом по установі, так і з виокремленням кожної обслуговуваної установи (для централізованих бухгалтерій). За даними цих регістрів щомісячно складається оборотна відомість (ф. № З-11), в якій інформація про запаси формується за кількістю та вартістю щодо кожної групи аналітичних рахунків, які в сукупності утворюють дані за відповідним синтетичним рахунком. Виведені за кожним субрахунком сумові підсумки мають відповідати показникам синтетичного обліку (рис. 6.1).

Рис. 6.1. Схема кількісно-сумового (паралельного) методу обліку запасів

Таблиця 6.4

Читайте також:

1. III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
2. III. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
3. IV. Повідомлення теми та мети уроку V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.
4. IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
5. IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
6. IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
7. IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
8. IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
9. IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
10. IV. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.
11. IV. Сприймання та усвідомлення твого матеріалу.
12. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.

Переглядів: 1628