Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї (АК74)

Міцні знання прийомів та правил стрільби є основою підготовки стрільця, спроможного самостійно вирішувати різноманітні вогневі задачі.

Прийоми стрільби – це найбільш доцільні дії стрільця при підготовці до стрільби, веденні вогню та його припиненні, які закріплені в Посібниках зі стрілецької справи.

Приступаючи до навчання особового складу прийомам і правилам стрільби, керівник заняття зобов’язаний довести до глибокого розуміння кожним військовослужбовцем вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, посібників зі стрілецької справи і курсу стрільб зі стрілецької зброї щодо дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, гранатами, боєприпасами та імітаційними засобами.

Стрільба, незалежно від того, з якого положення вона ведеться, складається з виконання таких прийомів:

приготування до стрільби (прийняття положення для стрільби та заряджання зброї);

виконання пострілу (установлення прицілу (цілика) та перевідника на потрібний вид вогню, прикладка, прицілювання, спуск курка та утримання зброї при стрільбі);

припинення стрільби (припинення натиску на хвіст спускового гачка, включення запобіжника (переведення перевідника режиму вогню у верхнє положення) та розряджання зброї). Припинення стрільби із автомата може бути тимчасовим за командою “Стій”або “Припинити вогонь” і повним за командою “Розряджай”.

Послідовність навчання прийомам стрільби в основному відповідає послідовності їх виконання при стрільбі. Однак в окремих випадках при навчанні цю послідовність потрібно порушувати. Наприклад, не можна навчити заряджанню автомата, не навчившись спорядженню магазина.

Порядок спорядження магазина (стрічки) і заряджання зброї не залежить від положення для стрільби, тому методично доцільним є відпрацювання дії при спорядженні магазина до початку навчання підготовці до стрільби.

Зважаючи на сказане, можна намітити таку методику навчання прийомам стрільби:

– спорядження магазина (стрічки) та виймання патронів з нього;

– заряджання та розряджання зброї;

– прийняття положення для стрільби: лежачи (з руки і з упору), з коліна, стоячи, з-за укриття, на ходу з коротких зупинок, і в протигазі;

– виконання пострілу (прицілювання та спуск курка) із різних положень;

– припинення стрільби (повне та тимчасове) з різних положень;

– тренування у виконанні дій за командами: “Зброю – ДО ОГЛЯДУ”, “ОГЛЯНУТО”та “Передати – ЗБРОЮ”.

Навчання прийомам стрільби невід’ємне від вивчення правил стрільби і здійснюється, зазвичай, паралельно на кожному занятті.

Правила стрільби – це комплекс обґрунтованих положень, закріплених посібниками зі стрілецької справи, точне дотримання яких у поєднанні з прийомами стрільби забезпечує виконання вогневих завдань.

Навчання прийомам стрільби керівник заняття проводить у такій послідовності: зразково показує прийом (дію) в цілому, а потім по елементах (розподілах) з поясненням (див. тренажну карту, додаток 4).

Формування практичних навиків у виконанні прийому слід проводити в три основні етапи:

Перший етап – розподіл прийому (складної дії) на частини (елементи) і навчання виконанню кожної елементарної дії окремо.

Другий етап – послідовне об’єднання окремих елементарних дій у групи, а потім в одну складну дію (прийом).

Третій етап – автоматизація дій. Вона проходить поступово, шляхом багаторазових повторень, спрямованих на виконання однієї задачі – скоріше враження цілі.

Одночасно методика навчання цим питанням різноманітна і тому розглянемо її окремо.

Навчання спорядженню магазина керівник заняття пов’язує з попереднім матеріалом, для чого опитує військовослужбовців, до якого прийому належить заряджання, а до якого - розряджання автомата. В цей час призначені військовослужбовці (роздавачі боєприпасів) видають кожному, хто навчається, у ліву руку вказану кількість навчальних патронів. Слід звернути увагу, що після отримання боєприпасів кожен повинен їх оглянути і доповісти, наприклад: “Рядовий Кириленко три навчальні (бойові) патрони отримав. Зауважень немає”, чи висловлює зауваження. Після цього подається загальна команда: “Спорядити магазин одним патроном”. Переконавшись у правильності виконання, керівник заняття наказує спорядити магазин ще одним або двома патронами.

Змінюючи кількість патронів, він тренує військовослужбовців у спорядженні магазина, послідовно спостерігаючи за їх діями. Після цього показує, як треба виймати патрони з магазина. За командою: “Вийняти патрони з магазина” ті, хто навчається, виконують показаний прийом. При необхідності вказати помилки в діях особового складу, подається команда “Стій”, а потім проводиться аналіз неправильних дій.

При навчанні спорядженню магазина слід довести, що існує норматив № 11, який називається “Спорядження магазина (стрічки) патронами”.

Навчання заряджанню та розряджанню зброї починається із зразкового показу прийому в цілому. Після цього керівник заняття показує і стисло пояснює дії при виконанні елементів прийому. Закінчивши показ за розподілами, він показує, як виконується перший елемент прийому і приступає до його вивчення. Заряджання та розряджання автомата виконується за командою: “Взвод (зміна, рядовий такий-то) – заряджай (розряджай)”. При цьому слід звернути увагу, що під час стрільб заряджання та розряджання автомата виконується тільки на рубежі відкриття вогню. Необхідно пояснити військовослужбовцям, що при заряджанні автомата для несення служби в добовому наряді патрон у патронник не досилається. Якщо дії виконуються неправильно, подається команда: “Відставити” або “Стій” і вказуються помилки. Виконання елемента повторюється до того часу, поки особовий склад не навчиться правильно і чітко його виконувати. Далі вивчаються наступні елементи, які, у міру засвоєння їх військовослужбовцями, об’єднуються з попередніми.

При вивченні прийому за розподілами подаються такі команди: “Заряджай” (розряджай), за розподілами. На раз – зробити таке-то, “Роби – РАЗ”. На два – таке-то, “Роби – ДВА” і т.д. або “Заряджай” (розряджай), за розподілами “Роби – РАЗ”, “Роби – ДВА” і т.д.

Після того, як особовий склад навчиться виконувати прийом за розподілами без помилок, керівник заняття навчає виконувати його в цілому. Навчання заряджанню і розряджанню зброї спочатку можна проводити без прийняття положення для стрільби, наприклад: стоячи зі зброєю, покладеною на підставку (стіл). При цьому основну увагу необхідно звертати на свідоме засвоєння підлеглими техніки заряджання та розряджання зброї. Навики в заряджанні та розряджанні зброї ще будуть удосконалюватись при навчанні приготуванню до стрільби з різних положень.

Приготування до стрільби включає виконання таких прийомів:

– прийняття положення для стрільби;

– заряджання зброї.

Тому, що стрільба виконується системою “стрілець – зброя”, то перший прийом “приготування до стрільби” складається з приготування до стрільби стрільця – прийняття ним положення для стрільби та приготування до стрільби зброї – заряджання автомата. Така послідовність виконання цього прийому пов’язана із забезпеченням заходів безпеки.

Керівник заняття пояснює, що стрільба із автомата може вестись з різних положень (стоячи, з коліна, лежачи, з руки чи з упору або під час руху на машині та ін.), але на занятті будуть розглянуті три основні положення: лежачи, з коліна, стоячи. Прийняття положення повинно забезпечувати найбільшу влучність при стрільбі і зручність дій стріляючого, залежно від індивідуальних особливостей. Правильне прийняття положення повинно відповідати таким вимогам:

– природне положення тіла та найменше м’язове напруження;

– рівновага і стійкість системи “стрілець – зброя”.

Прийом “приготування до стрільби” в цілому виконується за командою “До бою”, але для тренування слід виконувати його за розподілами, для чого можуть подаватись команди: “Магазин – спорядити”, “Положення для стрільбитаке-то – прийняти”, “Магазин до автомата – приєднати”, “Заряджай”,“До бою”тощо.

Вище було вказано, що при навчанні приготуванню до стрільби необхідно навчити військовослужбовців спочатку заряджанню і розряджанню зброї без прийняття положення для стрільби. В подальшому необхідно навчити їх приймати положення для стрільби, а після цього ці два прийоми поєднати і тренувати в приготуванні до стрільби в цілому. Для перевірки засвоєння матеріалу керівник заняття почергово викликає підлеглих і наказує показати та пояснити той чи інший прийом (дію).

Методика навчання прийняттю положення для стрільби аналогічна розглянутій вище. Слід нагадати, що існує норматив № 1, який виконується на час і називається “Приготування до стрільби з різних положень(лежачи, з коліна, стоячи, з-за укриття) при діях у пішому порядку”.

Навчання виконанню пострілу є найважливішим у навчанні стрільбі. Тому основна увага повинна бути приділена формуванню правильних, стійких навичок у тих, хто навчається, виконанню цього прийому.

Виконання стрільби (пострілу)із автомата включає такі дії:

– встановлення прицілу (цілика) на потрібну поділку;

– встановлення перевідника на необхідний вид вогню (АВ), (ОД);

– прикладання;

– прицілювання (наведення);

– спуск курка (натискання на спусковий гачок);

– утримання автомата під час стрільби.

Переходячи до навчання встановленню прицілу, керівник заняття після визначення дальності до цілі та призначення прицілу показує, як виконується встановлення хомутика прицільної планки на ту чи іншу поділку. Спочатку потрібно вимагати від військовослужбовців тільки правильності дій, а після цього вже і швидкості встановлення прицілу на вказану поділку.

Навчання встановленню перевідника на потрібний вид вогню проводиться аналогічно, але слід показати, як правильно і легше це робити.

Навчання прикладанню для стрільби з різних положень проводиться в такій послідовності:

– показати і пояснити прикладання в цілому і по елементах;

– дати команду на виконання прикладання;

– ретельно перевірити кожного з тих, хто навчається, з метою з’ясування найбільш зручного для нього прикладання;

– тренувати в комплексному виконанні усіх вивчених прийомів (прийняття положення для стрільби, заряджання, встановлення прицілу і перевідника на потрібний вид вогню, прикладання).

Послідовність навчання прицілюванню може бути такою:

– з’ясування ведучого ока та взяття рівної мушки;

– тренування з мушкою та стрілецькою лінійкою зі складу КЯ-83;

– наведення зброї на ціль з прицільного станка;

– прицілювання з положення лежачи з упору і з руки.

Як тільки керівник заняття переконався, що військовослужбовці прицілюються правильно, він приступає до навчання спуску курка.

Послідовність навчанню спуску курка така:

– навчання затримці дихання;

– навчання правильному накладанню пальця та плавному натисканню на спусковий гачок;

– навчання спуску курка в поєднанні з прицілюванням і затримкою дихання.

Домігшись правильності спуску курка, необхідно навчити підлеглих веденню вогню чергами певної довжини та утриманню зброї при стрільбі. Для цього керівник заняття розташовується праворуч від військово-службовця, який приготувався до стрільби; накладає свій палець на його вказівний палець і показує не тільки плавність, але й тривалість натискання на спусковий гачок. Для перевірки засвоєння правильності виконання дій керівник заняття може наказати підлеглому натискати на його вказівний палець, який лежить на спусковому гачку.

Для перевірки правильності прикладання та міцності тримання зброї керівник може злегка вдарити рукою зверху по ствольній коробці (позаду прицілу) і запитати у того, хто навчається, чи не збилося наведення. Якщо воно збилося, то це означає, що підлеглий ще не оволодів навиками в утриманні зброї. Найкращим заходом оволодіння навиками в утриманні зброї та веденні вогню чергами певної довжини є автоматична стрільба холостими патронами.

Навчання закінченню стрільби в тій чи іншій мірі відпрацьовувалось в ході попереднього навчання. Тому після особистого показу дій керівникові не важко домогтися від тих, кого навчають, правильного виконання команд, які подаються для тимчасового або повного припинення стрільби. При вивченні дій при тимчасовому припиненні стрільби подається команда “Стій” або “Припинити вогонь”, а для повного припинення стрільби після команди “Стій” або“Припинити вогонь” – команда “Розряджай”.

Після розряджання зброї, якщо потрібно, керівник заняття оглядає її, для чого подає команду “Зброю – до огляду”. Методика навчання діям при огляді зброї аналогічна методиці навчання приготуванню до стрільби. Керівник називає прийом, зразково показує його виконання в цілому, а потім – по елементах за розподілами з коротким поясненням. Вивчається прийом з підлеглими спочатку по елементах, а після цього в цілому.

Слід нагадати, що існує норматив № 2 –“Розряджання зброї у пішому порядку”, який виконується на час.

Правила стрільби – це комплекс обґрунтованих положень, закріплених посібниками зі стрілецької справи, точне дотримання яких, у поєднанні з прийомами стрільби, забезпечує виконання вогневих завдань.

Вони включають: порядок спостереження в бою, оцінку і вибір цілі, визначення відстані до неї, порядок вибору встановлення прицілу і точки прицілювання при стрільбі по різних цілях за сприятливих і несприятливих метеорологічних умов, порядок вибору виду вогню і моменту його відкриття, ведення спостереження за результатами стрільби і її коректування. При цьому правила стрільби вивчаються в указаній вище послідовності.

Як зазначалося раніше, правила і прийоми стрільби знаходяться у взаємному зв’язку, і вивчення їх необхідно проводити паралельно. Наприклад, якщо відпрацьовується прийом виконання пострілу, то одночасно з прийомом прицілювання вивчаються відповідні правила стрільби.

Для навчання веденню вогню у непорушні цілі та цілі, що з’являються (рухаються), на вибраній ділянці місцевості у різноманітних напрямках і відстанях у межах від 100 до 500 м встановлюються мішені: головні, грудні, поясні, ростові фігури і кулемети. Окрім цього, на заняттях необхідно мати зброю та прицільні станки, посібники зі стрілецької справи та таблиці стрільби. Спочатку вивчаються правила вибору та встановлення прицілу, а потім точки прицілювання з урахуванням відстані до цілі та її розмірів (за сприятливих метеорологічних умов). Використовуючи характеристики дальності прямого пострілу зброї, пояснюється, коли і як можливо вести стрільбу по різних цілях, не змінюючи приціл. Для тренування військовослужбовців у вирішенні вогневих задач за сприятливих метеорологічних умов, керівник заняття показує одну з цілей, повідомляє відстань до неї і наказує, користуючись таблицями перевищення траєкторії над лінією прицілювання, визначити приціл і навести зброю, встановлену на прицільному станку, в ціль. Керівник заняття перевіряє правильність встановлення прицілу та наведення і вимагає обґрунтування рішення. Після декількох таких вправ завдання ускладнюються. Після твердого засвоєння військовослужбовцями прийомів і правил стрільби у нерухомі цілі і цілі, що з’являються, керівник заняття переходить до навчання стрільбі по цілях, що рухаються. Основний час на заняттях необхідно відводити практичному рішенню різноманітних задач на ведення вогню по цілях, які рухаються фронтально, під прямим кутом до площини стрільби, з різноманітною швидкістю і на різних відстанях. Також слід навчити стрільців виносу точки прицілювання (ВТП) на вітер та рух цілі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Матеріальна частина стрілецької зброї (АК74 та РКК74)	\|	Кидання ручних гранат

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.