Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Основні показники якості продукції та методи їх визначення

ЗМІСТ

Практичне заняття №1 ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ТА ВИДІВ ВИРОБНИЦТВ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ОКРЕМИХ ДЕТАЛЕЙ ТА ВУЗЛІВ ЗВТ
1.1 Основні теоретичні положення
1.1.1 Основні показники якості продукції та методи їх визначення
1.1.2 Основні види виробництв
1.2 Завдання на практичне заняття
1.3 Оформлення та захист звіту
1.4 Запитання для самоконтролю
Практичне заняття № 2 ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ СПОСОБІВ ЛИТВА В ПРИЛАДОБУДУВАННІ Й ЗАГАЛЬНИХ ПРИНЦИПІВ КОНСТРУЮВАННЯ ВІДЛИВОК. ВИБІР ТА ВИВЧЕННЯ ЗВТ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ВІДЛИВОК
2.1 Основні теоретичні положення
2.1.1 Технологічні вимоги до конструкції деталей
2.1.2 Контроль якості виливків
2.2 Завдання на практичне заняття
2.3 Оформлення та захист звіту
2.4 Запитання для самоконтролю
Практичне заняття № 3 ВИВЧЕННЯ ОСНОВНИХ СПОСОБІВ ПЕРЕРОБКИ ПЛАСТМАС І ТЕХНОЛОГІЧНИХ РЕЖИМІВ ЛИТТЯ ТЕРМОПЛАСТИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ПІД ТИСКОМ І ПРЕСУВАННЯ ТЕРМОРЕАКТИВНИХ ПЛАСТМАС. ВИБІР ТА ВИЗНАЧЕННЯ ЗВТ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ДЕТАЛЕЙ З ПЛАСТМАС 3.1 Основні теоретичні положення    
3.2 Завдання на практичне заняття
3.3 Оформлення та захист звіту
3.4 Запитання для самоконтролю
Практичне заняття № 4 ВИВЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ТА РЕЖИМІВ ХІМІЧНОГО ТА ЕЛЕКТРОХІМІЧНОГО ТРАВЛЕННЯ
4.1 Основні теоретичні положення
4.1.1 Види електрохімічної обробки
4.1.2 Електроліти для електрохімічної обробки
4.1.3 Технологічні характеристики
4.2 Завдання на практичне заняття
4.3 Оформлення та захист звіту
4.4 Запитання для самоконтролю
Практичне заняття № 5 ВИВЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ТА РЕЖИМІВ ЕЛЕКТРОЕРОЗІЙНОГО ТА ЕЛЕКТРОІМПУЛЬСНОГО МЕТОДІВ ОБРОБКИ ПОВЕРХОНЬ ДЕТАЛЕЙ ПРИЛАДІВ
5.1 Основні теоретичні положення
5.2 Завдання на практичне заняття
5.3 Оформлення та захист звіту
5.4 Запитання для самоконтролю
Практичне заняття № 6 ВИВЧЕННЯ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ ДЛЯ НАНЕСЕННЯ ГАЛЬВАНІЧНИХ ПОКРИТТІВ
6.1 Основні теоретичні положення
6.2 Завдання на практичне заняття
6.3 Оформлення та захист звіту
6.4 Запитання для самоконтролю
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Практичне заняття №1



Интернет реклама УБС

ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ТА ВИДІВ ВИРОБНИЦТВ ПРИ ВИГОТОВЛЕННІ ОКРЕМИХ ДЕТАЛЕЙ ТА ВУЗЛІВ ЗВТ

Мета заняття:Ознайомитися з видами показників якості продукції та типами виробництв

 

Тривалість заняття: 4 год.

Основні теоретичні положення

Основні показники якості продукції та методи їх визначення

Якість продукції – це сукупна характеристика основних властивостей, що визначають здатність задовольняти відповідні потреби найбільш прийнятним і економічним способом відповідно до призначення.

Властивості, які визначають якість продукції, можуть характеризуватися:

- параметрами якості (кількісна характеристика якості);

- ознаками якості (якісні характеристики).

Параметри та ознаки якості об’єднані в показники якості.

Для оцінки рівня якості продукції всі показники якості згруповані. Класифікація груп показників якості така:

1. Показники призначення.

2. Показники надійності.

3. Показники економічного використання сировини, матеріалів, палива й енергії.

4. Показники технологічності.

5. Показники транспортабельності.

6. Ергономічні показники.

7. Екологічні показники.

8. Показники безпеки.

9. Естетичні показники.

10. Показники стандартизації й уніфікації.

11. Патентно-правові показники.

12. Економічні показники.

Показники призначення. Група показників призначення характеризує ступінь відповідності виробу його цільовому призначенню, а також властивості, що визначають основні функції, для виконання яких виріб призначений. Показники призначення визначають і сферу застосування даного виробу. Крім того, показники призначення виробів, наприклад, машинобудування й деяких інших галузей, характеризують корисну роботу, чинену виробом.

Група показників призначення складається з таких підгруп:

- класифікаційних;

- функціональних;

- конструктивних;

- складу та структури.

Класифікаційні показники характеризують належність даної продукції до відповідної класифікаційної групи, оскільки будь-яка сукупність однорідної продукції має свою класифікацію.

Функціональні показники характеризують корисний ефект від експлуатації або вживання продукції, а також прогресивність технічних рішень, які були реалізовані в даній продукції. До функціональних показників можна віднести: питому потужність, продуктивність машин, точність виконання операцій та інші.

Конструктивні показники характеризують основні проектно-конструкторські рішення, зручність монтажу та установки, можливість агрегатування та взаємозамінності продукції. До конструктивних показників відносять: коефіцієнт блочності, рівень механізації та автоматизації роботи виробу, питомі розміри та інші.

Показники складу та структури характеризують в оброблених матеріалах кількість домішок хімічних елементів та структурний стан цих матеріалів. До показників складу матеріалу можна віднести відсотковий вміст компонентів.

Показники надійності. Надійність – це властивість виробу зберігати в установлених часом межах значення всіх параметрів, що характеризують здатність виробу виконувати відповідні функції в заданих режимах і умовах використання, технічного обслуговування, ремонтів, зберігання, транспортування і інших дій.

До показників надійності відносять:

Безвідмовність– властивість виробу безупинно зберігати працездатність протягом заданого часу або наробітку в певних умовах експлуатації.

Довговічність – властивість виробу зберігати в часі працездатність, із необхідними перервами для технічного обслуговування і ремонту, до його граничного стану, застереженого технічною документацією.

Ремонтопридатність– властивість виробу, що полягає в його пристосованості до підтримки і відновлення працездатного стану шляхом виявлення та усунення дефекту й несправності технічною діагностикою, обслуговуванням або ремонтом.

Збереженість – властивість виробів безупинно зберігати значення встановлених показників його якості в заданих межах протягом тривалого зберігання і транспортування.

Показники технологічності характеризують властивості виробів, що спричиняють оптимальний розподіл витрат матеріалів, коштів, праці й часу під час підготовки виробництва й виготовлення, а також під час експлуатації, ремонтів та утилізації. Тому варто розрізняти й оцінювати роздільно технологічність створення виробів, технологічність їхнього експлуатаційного періоду життєвого циклу й технологічність утилізації. Одиничними показниками технологічності можуть бути різні характеристики процесу виробничого виготовлення виробу. У машинобудуванні, наприклад, до одиничних показників технологічності відносять коефіцієнт складності форми виробу, показники точності обробки, коефіцієнт оброблюваності матеріалу, взаємозамінність деталей та інші.

Узагальненими показниками технологічностівиробів служать: трудомісткість, матеріалоємність, енергоємність і собівартість виготовлення.

Ергономічні показники характеризують машину в системі "людина-машина" і враховують її пристосованість до антропометричних, біомеханічних, фізіологічних і психологічних властивостей людини, що проявляється у виробничих процесах. Групу ергономічних показників технічних виробів розподіляють на чотири підгрупи:

а) гігієнічні й біомеханічні – показники, використовувані під час визначення відповідності виробу гігієнічним умовам роботи людини з виробом;

б) антропометричні – показники, використовувані при ' визначенні відповідності виробу розмірам, формі й вазі людини, що працює із цим виробом;

в) фізіологічні й психофізіологічні – показники відповідності виробу фізіологічним властивостям людини й особливостям функціонування його органів почуттів (силові й швидкісні можливості людини; пороги слуху, зору, тактильного відчуття і т.ін.);

г) психологічні – показники відповідності виробу психологічним особливостям людей відповідної професії, відбитим в інженерно-психологічних вимогах, вимогах психології праці.

До підгрупи гігієнічних і біомеханічних показників входять кількісні характеристики: освітленості, температури, вологості, напруженості магнітного й електричного полів, випромінювання, токсичності, шуму, вібрації, перевантажень від прискорень та ін.

До підгрупи антропометричних показників входять показники відповідності конструкції розмірам тіла людини, формі тіла і його окремих частин, ваги людини й ін.

До підгрупи фізіологічних і психофізіологічних показників входять показники відповідності конструкції виробу силовим, зоровим, слуховим, дотикальним та іншим можливостям людини.

До підгрупи психологічних показників входять показники відповідності виробу можливостям сприйняття й переробки інформації, закріпленим і новоформованим навичкам роботи людини з виробом.

Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виробничого виконання й стабільність товарного вигляду виробу. Відповідність виробу вимогам технічної естетики характеризується такими показниками: інформаційною виразність, раціональністю форми, цілісністю композиції, досконалістю виготовлення, стабільністю товарного вигляду.

Методи визначення значень показників якості продукції. Методи визначення числових значень показників якості промислової продукції підрозділяються на дві групи:

- за способами одержання інформації;

- за джерелами одержання інформації.

Залежно від способуодержання інформації методи визначення числових значень показників якості продукції поділяються на вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий. Залежно від джерелаінформації методи визначення значень показників якості продукції розподіляються на традиційний, експертний, соціологічний (маркетинговий).

Вимірювальний методвизначення числових значень показників якості продукції заснований на інформації, одержуваній під час використанні технічних засобів виміру. Вимірювальним методом визначають більшість показників якості. Наприклад, масу виробу, форму й розміри, механічні й електричні напруги, число обертів двигуна, швидкість транспортних засобів та інші одиничні показники якості.

Реєстраційний методзаснований на використанні інформації, одержуваної шляхом підрахунку певних подій, предметів або витрат. Цим методом визначають, наприклад, число відмов під час експлуатації виробів, заданий час, витрати на створення та експлуатацію виробів, число різних частин складного виробу (усього, стандартними, уніфікованими, оригінальними, захищеними патентами й т.п.). Реєстраційним методом визначають, наприклад, показники довговічності, безвідмовності і збереженості, а також показники стандартизації й уніфікації, патентно-правові показники й ін.

Органолептичний методвикористовує інформацію, одержану в результаті аналізу відчуттів від органів відчуття людини: зору, слуху, нюху, болючих відчуттів, дотику й смаку. При цьому методі значення показників знаходять шляхом аналізу отриманих відчуттів і образних сприйняттів з урахуванням наявного досвіду, і виражаються вони в балах. Очевидно, що точність і вірогідність значень показників якості, обумовлених даним методом, залежать від здатностей, кваліфікації й навичок осіб, які визначають відповідні параметри властивостей, що входять до складу характерних властивостей продукції. При цьому методі не виключається використання деяких технічних засобів (крім вимірювальних і реєстраційних), що підвищують можливості органів відчуттів людини, наприклад, лупи, мікроскопа, мікрофона з підсилювачем гучності й т.ін. Органолептичним методом визначають такі показники якості, як ергономічні й естетичні.

Розрахунковий методхарактерний тим, що він ґрунтується на використанні теоретичних або емпіричних залежностей для визначення числових значень показників якості виробів. Цим методом користуються під час проектування й конструювання техніки, коли розроблюваний виріб ще не може бути об'єктом експериментальних досліджень. Як правило, розрахунковий метод використовують для прогнозування або визначення оптимальних (нормативних) значень, наприклад, показників продуктивності, трудомісткості, надійності й ін.

Експертний методвизначення значень показників якості продукції використовують тільки у разі , коли ті або інші показники якості не можуть бути визначені іншими, більш об'єктивними методами. Експертний метод рішення завдань заснований на використанні узагальненого досвіду й інтуїції фахівців-експертів.Експертний метод оцінки рівня якості технічної продукції використовується в тих випадках, коли неможливо або дуже важко застосувати методи об'єктивного визначення значень одиничних або комплексних показників якості такими методами, як інструментальний, емпіричний або розрахунковий.

Рівень якості. Під час оцінки рівня якості, тобто технічного рівня одноріднихвиробів, варто використовувати диференціальний, комплексний, змішаний або інтегральний методи.

Для оцінки технічного рівня (рівня якості) різноріднихвиробів застосовують метод на основі індексації якості. Іноді у відношенні оцінки однорідних або різнорідних виробів використовують метод експертних оцінок якості.

Диференціальний метод оцінки якості виробів складається в зіставленні одиничних показників якості оцінюваних виробів з відповідними показниками базового зразка.

У той же час при диференціальному методі оцінки технічного рівня (якості) промислової продукції кількісно оцінюються окремі властивості виробу, що дозволяє приймати конкретні рішення з керування якістю даної продукції.

При диференціальному методі оцінки якості приладобудівної продукції розраховують окремі відносні показники рівня якості оцінюваної продукції за формулами

 

, (1.1)

 

, при і = 1, 2, …, n, (1.2)

 

де Різначення i-го показника якості оцінюваної продукції; Pібаз – значення i-го показника якості базового зразка; п – кількість прийнятих для оцінки показників якості.

Формулу (1.1) використовують тоді, коли збільшенню абсолютного значення показника якості відповідає поліпшення якості виробів. Так, наприклад, відносні показники продуктивності, потужності, коефіцієнта корисної дії, терміну служби обчислюють за формулою (1.1), тому що збільшення такого одиничного показника свідчить про поліпшення якості виробу.

В інших випадках, коли збільшення абсолютного значення показника характеризує погіршення якості продукції, для розрахунку відносного значення показника використовують формулу (1.2). За цією формулою, як правило, обчислюють відносні значення таких показників, як матеріалоємність; витрату матеріалів, палива, енергії; вміст шкідливих домішок у відходах; трудоємність; параметр потоку відмов та ін.

Комплексна оцінка рівня якості передбачає використання комплексного показника якості. Цей метод застосовують у тих випадках, коли найбільш доцільно оцінювати якість складних виробів тільки одним числом.

Рівень якості за комплексним методом визначається відношенням комплексного показника якості оцінюваного виробу Qоц до комплексного показника базового зразка Q6aз, тобто

 

(1.3)

 

Комплексну оцінку (технічного рівня ЗВТ) за середньозваженими показниками якості продукції застосовують у тих випадках, коли важко або неможливо визначити головний, комплексний показник якості і його функціональну залежність від вихідних показників якості. Звичайно використовують середньозважений арифметичний або середньозважений геометричний показник якості.

 


Читайте також:

  1. B. Тип, структура, зміст уроку і методика його проведення.
  2. CMM. Визначення моделі зрілості.
  3. Demo 11: Access Methods (методи доступу)
  4. I визначення впливу окремих факторів
  5. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  6. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  7. II. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  8. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  9. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  10. II. Основні засоби
  11. II. УЧЕБНЫЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОСОБИЯ, ПРАКТИКУМЫ
  12. II.3. Основні способи і прийоми досягнення адекватності




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Основні види виробництв

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.