• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

АТОМНО-МОЛЕКУЛЯРНЕ ВЧЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

Ще за часів давньогрецьких філософів вважали, що речовини складаються з дуже маленьких неподільних часток – атомів. Однак експериментального підтвердження того не було. Наукові уявлення про атом виникли значно пізніше, унаслідок розвитку експериментальної фізики й хімії. У XVII ст. англійський вчений Бойль, хімічні уявлення якого грунтувалися на атомістиці, пояснював усі хімічні зміни об’єднанням і роз’єднанням атомів. У XVIII ст. М. Ломоносов сформулював основні положення атомно-молекулярного вчення.

Кількісна база атомно-молекулярного вчення була створена на основі праць багатьох вчених наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Англійський вчений Дальтон сформулював закон кратних відношень і вперше ввів поняття атомної маси. Французький хімік Гей-Люссак відкрив закон об’ємних відношень. Італійський вчений Авогадро в 1811 р. запропонував визначення молекули як здатної до самостійного існування найменшої частки речовини, що складається з атомів. Він також відкрив закон, який отримав його ім’я.

На початку XIX ст. французькі вчені Пруст і Бертоллє визначили й розмежували поняття хімічна речовина і механічна суміш. Пруст у 1808 р. сформулював закон сталості складу речовин. Чітко охарактеризував поняття атом і молекула у 1858 р. італійський хімік Канніццаро. Усі ці визначення були прийняті в 1860 р. на Першому міжнародному конгресі хіміків у м. Карлсруе. Так було створено атомно-молекулярне вчення, яке в подальшому підтвердилось, розвинулось відкриттям у 1869 р. Д.І. Менделєєвим періодичного закону хімічних елементів, розробкою в 1860 р. О.М. Бутлеровим теорії хімічної будови органічних речовин, оголошенням у 1873 р. голландським вченим Ван-дер-Ваальсом принципу безперервності рідкого й газоподібного станів речовин, працями голландського фізико-хіміка Вант-Гоффа в галузі хімічної кінетики.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ЗАКОНИ ХІМІЇ

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. VIII. Реакції, в результаті яких утворюються високомолекулярні сполуки
5. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Азоновмістні органічні сполуки.
8. Азосполуки
9. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
10. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
11. Ароматичні сполуки і фітонциди
12. Атомно-молекулярне вчення.

Переглядів: 1655