МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показникЧиста вода є слабким електролітом, який незначною мірою проводить електричний струм. При 22°С її ступінь електричної дисоціації дорівнює , тобто дисоціює тільки одна з 555∙106 молекул води. Однією із причин цього є те, що дисоціація пригнічується дією водневих зв’язків, типових для води. Дисоціацію води можна записати так: . Для спрощення і зручності рівняння записують в такому вигляді: . Застосувавши до цієї рівноваги закон діючих мас, маємо: , або , де К – константа електричної дисоціації води, вона дорівнює 1,8∙10-16. Оскільки ступінь дисоціації води дуже маленька величина, то практично [H2O]=const (кількість дисоційованих молекул не враховується) і тоді . Константа називається іонним добутком води. Оскільки , то при 220С . Таким чином, . Значення є постійною величиною за даної температури. В умовах кімнатної температури нейтральні розчини мають однакову концентрацію: та . Таке саме значення мають при тій же самій температурі й розведені водні розчини кислот і основ. Тому, якою б не була концентрація іонів Гідрогену, концентрація гідроксид-іонів не буде мати нульового значення або навпаки. Це дає можливість розраховувати концентрацію [H+] або[OH−], якщо одна з цих величин відома: та . Наприклад, концентрація іонів Гідрогену в 5×10-3 М розчину натрій гідроксиду дорівнює . Однак записувати концентрацію іонів [H+] та [OH−], застосовуючи від’ємний степінь не зовсім зручно. Тому кислотні властивості розчинів датський біохімік Серенса запропонував характеризувати величиною водневого показника рН, який визначається співвідношенням , або , (31) оскільки експериментально в розчині визначають не концентрацію іонів гідрогену, а їх активність (a=f C). Рівняння (31) можна записати в такому вигляді: , де − коефіцієнт активності іонів Гідрогену, значення якого в розведених розчинах наближається до одиниці. Тоді . Оскільки концентрація іонів Гідрогену може змінюватися в межах іонного добутку, то рН змінюється в інтервалі від 0 до 14. У нейтральному розчині ; . ; . Таким чином, кислий розчин ; нейтральний розчин ; лужний розчин . Розчини, значення рН яких знаходяться в інтервалі від 0 до 3, належать до сильнокислих; при рН = 4…6 – до слабкокислих. Слабколужні розчини мають рН = 8…10, а сильнолужні – рН = 11…14. Розчини, в яких , мають від’ємне значення рН. Так, якщо , то . При . Якщо , то . Вивчення рН розчинів має велике практичне значення в хімії, біології, медицині, харчовій промисловості, сільському господарстві та ін. Читайте також:
|
||||||||
|