МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Лекція 6Тема 7. Колектив як чинник виховання Мета:сформувати у студентів знання щодо сутності колективу, його значення у вихованні учнів ПТНЗ, видів, структури, динаміки розвитку та шляхів згуртування колективу, а також особливостей педагогічного керівництва колективом учнів ПТНЗ. План 6.1. Поняття «колектив» і його значення. 6.2. Види і структура колективу. 6.3. Динаміка розвитку колективу. 6.4. Шляхи згуртування колективу. 6.5. Педагогічне керівництво колективом. 6.1 Колектив – це постійне об'єднання особистостей, яке має: загальну суспільно значущу мету; спільну діяльність, спрямовану на реалізацію цієї мети; характеризується стосунками взаємної відповідальності; має обраний загальний керівний орган. Колектив відзначається також: сприятливим психологічним кліматом, моральними стосунки між членами колективу (згуртованість, взаєморозуміння, захищеність, причетність до колективу, взаємодопомога, взаємовідповідальність, доброзичливість, здорова критика й самокритика, змагання). Значення колективу: – пов'язує між собою суспільство і особистість; – сприяє реалізації мети виховання; – вступає середовищем самовираження і самоствердження особистості. 6.2 Види колективів: – первинний і загальний колектив; – постійний і тимчасовий колектив; – одновіковий і різновіковий колектив . До структури колективу входить формальна група (створюються на основі будь-яких офіційних документів, а положення особистості визначається її соціальною роллю) і неформальна група (виникає на основі симпатій, близькості поглядів, переконань, а становище особистості визначається ставленнями товаришів (позитивне, індиферентне (нейтральне), негативне). 6.3 Мета розвитку колективу – створення умов для самореалізації особистості. Динаміка розвитку колективу має три стадії розвитку колективу: – перша(первинного синтезу) – початкова, період ознайомлення учнів один з одним, з метою діяльності, завданнями, перспективами, вимогами; – друга(диференціації) – завершення взаємного вивчення, формування активу, утворення мікрогруп, розвиток співробітництва, взаємодопомоги, традицій; – третя(синтез) – утвердження відносини співробітництва, взаємодопомоги, поваги один до одного, створення умови для самореалізації та розвитку кожного учня. 6.4 Основою згуртування колективу є сумісна колективна діяльність, яка включає:педагогічно організовану навчальну діяльність, ігрову діяльність, індивідуальну роботу з тими, хто виконує ті чи інші доручення колективу. 6.5 Педагогічне керівництво колективом учнів в ПТНЗ здійснюється як два взаємозалежних процеси: 1) збір інформації про учнівський колектив і особистостей, що входять до нього; 2) організація впливів, що мають за мету удосконалювати сам колектив і оптимізувати вплив його на кожну окрему особистість. Правила оптимального керування учнівським колективом: – розумно поєднувати педагогічне керівництво з природним прагненням учнів до самостійності, незалежності, ініціативності та самодіяльності; – враховувати зміни колективу як динамічної системи, що постійно розвивається, міцніє; – організовувати і координувати всі виховні впливи; – надавати кваліфіковану педагогічну допомогу кожній особистості в колективі; – впливати на окрему особистість через колектив; – використовувати вертикально-горизонтальну структуру контролю і корекції; – враховувати міжособистісні стосунки між членами колективу; – враховувати можливості і інтереси самих особистостей в колективі; – контролювати фактори, що впливають на місце кожної особистості в системі внутрішньо колективних відносин; – піклуватися про зміну характеру і видів колективної діяльності, що дозволяє вводити членів колективу в нові відносини. Читайте також:
|
||||||||
|