Лекція : Характеристика методів і прийомів залучення дітей до музичного мистецтва

Послуг.

3. Недостатнє врахування інтересів культури в законах, що регулюють суспільно-економічні сфери життя, зокрема в податкових фінансово-бюджетних.

4. Недосконалість галузевого законодавства у сфері культури (потребують оновлення закони про мови в Україні, про державні соціальні стандарти у сфері культурних послуг, про неприбуткові організації в галузі культури тощо); деякі сфери діяльності в галузі культури досі перебувають поза межами законодавчого регулювання (не прийнято закони про гастрольно-концертну діяльність, про механізми громадського контролю над прийняттям рішень у сфері культури, про соціальний захист митців тощо).

5. Недотримання норм законодавства України про культуру та невідповідність деяких його положень європейським нормам у цій галузі.

6. Найнижча заробітна плата працівників галузі культури порівняно із середньою у народному господарстві.

Мета:надатизагальне поняття про методи і прийоми музично-естетичного виховання: наочно-слуховий, словесний і художньо-практичний; прослідкувати їх взаємозв’язок у педагогічному процесі, умови використання методів, залежність від конкретних педагогічних завдань, вікових та індивідуально-психологічних особливостей дітей.

План:

1. Загальне поняття про методи і прийоми музично-естетичного виховання

2. Характеристика окремих методів і прийомів: а) художнє виконання твору; б) наочно-виразний показ; в) пояснення і бесіда.

Методи - це різноманітні способи керівництва процесом музично-естетичного виховання, спрямованого на формування особистості та всебічний музичний розвиток дитини дошкільного віку.

Основні методи музично-естетичного виховання: наочно-слуховий, словесний і художньо-практичний,які відповідають художньо-образному пізнанню, художньо-образному мисленню і відображенню художніх образів в доступній виконавській діяльності – в співі, музичній грі, танці, грі на дитячих музичних інструментах.

Ці методи в педагогічному процесі взаємозв'язані. Наочність не може бути використана у відриві від пояснюючого образного слова, яке розкриває зміст твору, що впливає на свідомість і уяву. Практична діяльність дозволяє дитині на основі виниклих емоцій і думки проявити своє творче відношення до художнього образу, виразити його в співі, ігрових і танцювальних рухах так, як вона відчула, зрозуміла, осмислила.

Метод прямої дії - дитині пропонують зразок і спосіб виконання (спів пісні, її фрагментів, виконання руху танцю); метод опосередкованої педагогічної дії на самостійну діяльність дітей. Наприклад, в сюжетній музичній грі або грі-спектаклі педагог тактовно пояснює, спрямовує діяльність дітей. При цьому він уточнює емоційну характеристику ігрового образу (маленька, весела пташка, сердитий, злий вовк) і спонукає дитину до більшої виразності рухів.

В старшій і підготовчій групах педагог-музикант користується методом проблемного виховання і навчання, спонукаючого і розвиваючого у дітей самостійні пошуки рішень для виконання творчих завдань, які їм пропонує педагог.

Художнє виконання творуяк особливий метод залучення дитини до музичного мистецтва. Важливо, щоб перше спілкування дитини з музикою в дні раннього і дошкільного дитинства забарвилося для неї світлою радістю, викликало позитивні емоції, потребу повторної зустрічі з прекрасним.

Цей процес обумовлюється майстерністю виконання музичних творів педагогом-музикантом, його високою професійністю, власним емоційним відношенням до музичного твору. Педагогу необхідно зрозуміти, пережити, вникнути в зміст музичного твору, відчути настрій. Різноманітність музичних художніх образів, зміна їх емоційного колориту робить безпосередній виховний вплив на дітей, викликає різні відчуття, думки, дає можливість пережити яскраві емоції, що збагачують внутрішній світ дитини.

Від педагога потрібне розуміння сутності музично-естетичного виховання, відповідальності за завдання, що стоїть перед ним, і щоденна копітка, захоплююча його робота з вдосконалення своєї виконавської майстерності. Педагог повинен прагнути «зберегти емоційну непритупляємість і свіжість виконавського слишання творів».

Бажано грати напам'ять, майже не дивлячись на руки, частіше звертаючись до дітей. Слухаючи музику, вони повинні бачити обличчя педагога, його очі, усмішку – відчувати з ним емоційне спілкування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Планування чисельності працівників та витрат на оплату праці	\|	Наочно-виразний показ прийомів виконання як метод навчання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.