Провізорні органи

Позазародкові органи, що функціонують тимчасово і через які здійснюється зв’язок зародка з середовищем, називаються провізорними.

Для тварин з неличинковим типом розвитку, яйця яких багатожовткові, характерний такий провізорний орган, як жовтковий мішок. Так, у риб він утворюється з клітин трьох зародкових листків, у плазунів і птахів – з енто – та мезодерми, у ссавців – із позазародкової частини спланхноплеври (мезодерми). Стінки жовткового мішка пронизані кровоносними судинами, які утворюють поверхневу капілярну сітку. Клітини жовткового мішка виділяють ферменти для розщеплення поживних речовин жовтка. Вони проникають у капіляри, а далі в організм зародка. У жовтковому мішку, першому кровотворному органі, розмножуються клітини крові. У ссавців редукований жовтковий мішок входить до складу плаценти. У типових наземних тварин, зародки розвиваються у спеціальних оболонках. Такою оболонкою є амніон, який здійснює функції обміну і захисту зародка від висихання і механічних впливів.

Під оболонкою є амніотична рідина–це водний розчин, що містить мінеральні солі, гормони, сечовину. В акушерстві амніотичну рідину називають водами, які відходять перед пологами.

Хребетних, у яких наявний амніон (плазуни, птахи, ссавці) об’єднують у групу амніот. Хребетних, у яких відсутній амніон, відносять до групи анамній.

У плазунів і птахів також зародковими оболонками є алантоїс і серозна оболонка.

Алантоїсутворюється як мішкоподібний виріст задньої кишки зародка і виконує функції ембріональних органів дихання, виділення й живлення. Густа сітка кровоносних судин алантоїса забезпечує газообмін зародка та його зв’язок з організмом матері.

Функції зовнішньої зародкової оболонки виконує хоріон з численними виростами і ворсинками, які вростають у слизову оболонку матки. Місце найбільшого галуження ворсинок хоріона і найбільш тісного контакту з слизовою оболонкою матки називають дитячим місцем, або плацентою. Зв’язок зародка з плацентою здійснює пупковий канатик, через який проходять кровоносні судини. Капіляри тіла зародка галузяться у ворсинках хоріона. Так встановлюється плацентарний кровообіг. Кров матері ніколи не змішується з кров’ю плода; обмін речовин відбувається дифузно. Через плаценту плід отримує поживні речовини, кисень, виділяє продукти життєдіяльності. Епітеліальні клітини хоріона і стінок кровоносних судин утворюють бар’єр, який перешкоджає проникненню мікроорганізмів, шкідливих речовин. Порушення плацентарного бар’єру веде до патологічного розвитку. Плацента є також бар’єром для лікарських, токсичних речовин, виробничих і харчових отрут, чужорідних білків і антитіл.

Проте при резус-конфлікті материнські антитіла можуть проникати у кров’яне русло плода.

Вперше резус–фактор Rh антиген, було виділено у 1940 році із еритроцитів макак-резус. Згодом він був виявлений і у людини. За статистичними даними, резус-позитивний фактор Rh⁺ мають 85 % людей, а резус–негативний Rh^- – 15 %. У нормі в осіб з резус–негативною кров’ю не виробляються антитіла до резус фактора, але вони вироблятимуться при переливанні Rh⁺ крові та резус несумісності у вагітної.

При резус несумісності у жінки з Rh^- кров’ю і плодом Rh⁺ перша вагітність може завершитись нормально. З кожною наступною вагітністю антитіла проникатимуть у кров плода і руйнуватимуть еритроцити з антигеном Rh⁺, а у тілі матері кількість антитіл до Rh⁺ фактора зростатиме. Внаслідок проникнення антитіл у кров’яне русло плода, розвивається гемолітична хвороба (руйнування еритроцитів). А вагітність може супроводжуватись викиднями і мертвонародженням. Отже, в ембріогенезі неабияке значення має Rh-фактор крові.

Існує багато несприятливих чинників, які впливають на організм матері як до, так і під час вагітності та відповідно на зародок і плід. Фізичні, хімічні або біологічні чинники можуть порушувати нормальну будову і дозрівання гамет.

На підставі клінічних спостережень за вагітними жінками було з’ясовано про вплив порушень в обміні речовин, нестачу або надлишок вітамінів, стресів, інфекційних та ендокринних хвороб на ембріональний розвиток. Зокрема, нестача вітамінів групи В є причиною ряду морфологічних каліцтв, дефектів у будові внутрішніх органів. А захворювання краснухою на початку вагітності суттєво не відбивається на здоров’ї жінки, але у зародка виникають вади у будові серця, органів зору і слуху верхньощелепних кісток (розщілина піднебіння). Отже, фізіологічний, психологічний стан матері впливає на розвиток зародка і плода.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Постембріональний.	\|	Тератогенні фактори середовища

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.