Блок-схема імітаційної моделі керування запасами

Логічна структурна схема імітаційної моделі задачі пошуку оптимальноїстратегії керування запасами складається з двох контурів — зовнішнього і внутрішнього. Зовнішній контур реалізує схему проведення експериментів за методом Бокса–Уїлсона (див. Тему 12), тобто на цьому рівні визначаються точки факторного простору, в яких відбувається імітаційний експеримент для визначення цільової функції — сумарних витрат на постачання.

Логічну структурну схему (блок-схему) внутрішнього контура імітаційної моделі, що реалізує повторів спроби при фіксованих значеннях параметрів системи і змінних керування , зображено на рис. 4.2.

Початком роботи імітаційної моделі (внутрішнього контура) є введення до ЕОМ конкретних числових значень некерованих параметрів , керуючих змінних , а також числа циклів . Далі в комірки пам’яті машини, які призначені для записування змінних стану системи засилаються нулі. Оператори 2, 13 і 14 організують зовнішній цикл роботи алгоритму, що забезпечує -кратний прогін спроби за однакових умов. Початкове значення поточного запасу (оператор 4) дорівнює величині .

Оператори моделі 5 і 6 призначені для організації еволюційного процесу (тут використовується однорідне градуювання часу, крок руху по часовій осі дорівнює одному дню).

Якщо поточне значення системного часу перевищує заданий термін планування то блок 12 обчислює сумарні витрати системи постачання за даний j-й прогін моделі . Потім здобуті значення обробляються у блоці 23: відшукуються середнє арифметичне значення , яке беруть за статистичну оцінку математичного сподівання витрат, та вибіркова дисперсія , за допомогою якої визначаються надійний інтервал оцінки і необхідна кількість дублювань спроби :

Рис. 4.2. Блок-схема імітаційної моделі керування запасами

Оператор 7 перевіряє, чи надходить у поточний момент часу замовлена раніше поставка. Якщо поставка надходить, то поточний рівень запасу збільшується на партію поставки . Попит і затримка поставки генеруються з допомогою методу Монте-Карло згідно із заданими розподілами (оператор 9) і (оператор 16).

Оператор 10 реалізує поставку товару споживачам, тобто задовольняється попит. При цьому, якщо попит задовольняється повністю (оператор 19, позиція «Ні»), то оператор 22 обчислює вартість зберігання. У противному разі обчислюється величина штрафу (оператор 20) і виключається можливість перенести дефіцит на наступний день (оператор 21).

Логічні оператори 11 і 15 імітують організацію замовлення на поставку, яка здійснюється за умови, що поточний рівень запасу досягає рівня і момент часу реалізації попередньої заявки на поставку не перевищує системного часу. Якщо замовлення на поставку сформоване, то оператор 17 імітує час надходження чергової поставки, а оператор 18 враховує пов’язані з цим витрати.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Концептуальна імітаційна модель керування запасами	\|	Аналіз результатів машинної реалізації імітаційної моделі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.