ЖИТТЄВІ ФОРМИ

Рослини і тварини, часом далекі за систематичним положенням і, отже, за походженням, мешкаючи в схожих умовах, нерідко мають і схожу зовнішність. До такої групи організмів, схожих за зовнішністю завдяки життю в близьких або однакових умовах, що мають близькі або однакові екологічні особливості, застосовують звичайно назву «життєва форма».

Для рослин найбільш всеосяжною є система життєвих форм данського ботаніка К. Раункієра, побудована з урахуванням негативних чинників несприятливого періоду і захисної ролі снігового покриву. При виділенні ним життєвих форм враховуються: положення бруньок відновлення по відношенню до поверхні ґрунту, а при більш детальному поділі –міра захищеності бруньок і наявність або відсутність листя в несприятливий період року тощо.

Основні життєві форми, за К. Раункієром, ‑ фанерофіти ‑ рослини, бруньки і кінцеві пагони яких призначені для переживання несприятливого періоду роки, розташовані на стеблах, що живуть декілька, інколи багато років. Ця життєва форма поділяється на 15 підтипів залежно від висоти дерев або чагарників, від наявності або відсутності у них брунькових лусок, від збереження або опадання листя в несприятливий період. До цього ж типу життєвих форм належать трав’янисті фанерофіти – тропічні рослини з трав’янистими багаторічними стеблами, і епіфіти – рослини, що розвиваються на інших рослинах. До другої життєвої форми — хамефітів — належать рослини, бруньки і кінцеві пагони яких, призначені для перенесення несприятливого періоду, знаходяться на пагонах або частинах пагонів, що лежать на поверхні ґрунту або розташовані настільки близько до неї, що там, де ґрунт вкритий снігом, він їх укриває, а там, де снігу немає, їх частково прикривають мертві залишки рослин, що лежать на поверхні ґрунту. До цього самого типу належать напівчагарники, багато трав і чагарники з повзучими або припіднятими пагонами.

Гемікриптофіти — рослини, пагони яких відмирають на початку несприятливого періоду до рівня ґрунту і залишаються лише нижні частини рослин, захищені ґрунтом і відмерлим листям. До гемікриптофітів належать види, у яких є розетки або найбільше листя розташоване при основі стебла, а також рослини, у яких повітряні пагони віддалені від основи, а біля основи розвинені луски. До того цього ж типу життєвих форм належать представники роду малина, в яких пагони, що розвиваються в перший рік життя, є вегетативними, а генеративні пагони виростають на бічних гілках вегетативних пагонів. Оскільки у цих рослин бруньки, з яких розвиваються вегетативні пагони, що забезпечують продовження індивідуального життя рослин, розташовуються на підземних частинах стебел, К. Раункієр відносить їх до гемікриптофітів.

Криптофіти об’єднують рослини, в яких бруньки або закінчення пагонів, призначені для переживання несприятливого періоду, розташовані нижче поверхні ґрунту або на дні водойм. До цього типу належать геофіти (кореневищні, бульбові, бульбово-цибулинні, цибулинні, кореневі), а також водні рослини — гідрофіти, частково або повністю занурені у воду.

Зрештою, терофіти переживають несприятливий сезон у вигляді насіння.

За співвідношенням між кількістю видів, що належать до різних життєвих форм, К. Раункієр будував так звані біологічні спектри, на яких у відсотках показана кількість видів, що належать до тієї або іншої життєвої форми (рис. ).

Існують й системи життєвих форм, побудовані за іншими ознаками, та розроблена К. Раункієром система отримала найбільш широке застосування, у тому числі й при біогеографічних побудовах, оскільки вона характеризує вплив основних кліматичних показників на рослини.

Виділення життєвих форм у тварин розпочалося значно пізніше, ніж у рослин, і не досягло настільки значних успіхів.

Відомий російський еколог Д. Н. Кашкаров (1938) вказав, що для тварин, як і для рослин, важлива система життєвих форм, заснована на відношенні до кліматичних особливостей (як і система життєвих форм рослин Раункієра), але для тварин мають суттєве значення загальні особливості середовища проживання, спосіб пересування в цьому середовищі, а також характер їх їжі. Безпосередній же вплив клімату зменшується для гомотермних тварин тому, що їх фізіологічні особливості сприяють виробленню певної незалежності від його впливу.

Перша з можливих систем життєвих видів має, за Д. Н. Кашкаровим, такий вигляд:

I. Холоднокровні (пойкілотермні) тварини: 1) діяльні весь рік; 2) недіяльні частину року: а) літосплячі, би) зимосплячі.

II. Теплокровні (гомотермні) тварини: А. Осілі. 1) діяльні весь рік; 2) недіяльні частину року: а) літосплячі, би) зимосплячі. Б. Сезонні. 1) що гніздяться, 2) зимові, 3) літні, 4) пролітні.

За способами пересування в різному середовищі проживання Д. Н. Кашкаров виділяє такі життєві форми:

I. Плаваючі. 1) чисто водні: а) нектон, б) планктон, в) бентос; 2) напівводні: а) пірнаючі, б) непірнаючі, в) лише здобуваючі з води їжу;

II. Рийні. 1) абсолютні землериї (все життя проводять під землею), 2) відносні землериї| (виходять на поверхню).

III. Наземні. 1) що не роблять нір: а) бігаючі, б) стрибаючі, в) плазуючі; 2) що роблять нори: а) бігаючі, б) стрибаючі, в) плазуючі; 3) тварини скель.

IV. Деревні, лазаючі: а) що не сходять з дерев, б) що лише лазять на дерева.

V. Повітряні форми: а) що добувають їжу в повітрі, б) що видивляються їжу з повітря.

Д. Н. Кашкаров вважає, що якщо до цих систем життєвих форм додати ще дві: за відношенням до вологості повітря і ґрунтів (вологолюбні і сухолюбні) і за місцем розмноження (під землею, на поверхні землі, в ярусі трав, в ярусі чагарників, на гілках дерев, в тріщинах і дуплах), то ця сукупність класифікацій визначить основні ознаки життєвих форм тварин.

Отже, системи життєвих форм можуть бути різними залежно від того, для яких цілей проводиться класифікація тварин і рослин. Конкретних прикладів віднесення тварин до різних груп в різних системах життєвих форм Д. Н. Кашкаров не наводить.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ІНДИКАЦІЯ	\|	Причини міжнародної міграції робочої сили.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.