Захист від шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку

Шум – це будь-який небажаний (як правило, неприємний) звук чи комбінація звуків, що змінюються у часі, викликаючи у людини неприємні суб’єктивні відчуття, стомлюваність і погіршення стану здоров’я.

За часовим перебігом шум може бути постійним і непостійним, а за спектром звукових частот – широкополосним і тональним. Непостійний шум може бути з перервами, коливатися в часі за інтенсивністю, в тому числі бути імпульсним.

Шум – є не чим іншим, як звуковими коливаннями у повітряному середовищі, які викликають звуковий тиск. Звуковий тиск вимірюється в Паскалях. Найслабкіший звук, який здатне сприймати людське вухо з нормальним слухом відповідає звуковому тиску в 2 х 10^-5Па. Найвищий показник звукового тиску, який може сприймати людина без больових відчуттів перевищує мінімальний поріг сприйняття звуку в 10¹³разів і називається больовим порогом.

Інтенсивність звуку прийнято оцінювати відношенням створюваного звукового тиску до мінімального звукового тиску, який є порогом сприйняття звуку. Відношення звукового тиску в діапазоні порогу сприйняття обчислюють через його рівень в логарифмічних одиницях – децибелах (дБ). Нуль децибел відповідає звуковому мінімальному пороговому значенню тиску, тобто 2 х 10^-5Па. Використання логарифмічної шкали дозволяє весь діапазон звукового тиску визначити шкалою від 0 до 130 дБ. У відповідності до логарифмічної побудови шкали шум у 50 дБ у два рази перевищує шум у 40 дБ і т.п.

Виробничий шум містить звуки різних частот. Органи слуху людини здатні сприймати звуки частоти коливань повітря від 16 до 20000 Гц. Для гігієнічної характеристики шуму в практиці всю частотну шкалу поділяють на окремі частотні інтервали, які назвали – октавами. Октава – це полоса частот, у якій верхня частотна межа у два рази перевищує нижню. Весь звуковий діапазон частот поділяється на одинадцять октавних полос: 16; 32; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000; 16000 Гц.

Ступінь несприятливого впливу шуму на організм людини залежить від рівня звукового тиску, звукових частот, часу і тривалості дії та індивідуальних особливостей людини. Звуки низьких і високих частот здаються тихішими від звуків середніх частот.

У випадку відсутності на стінах приміщень звукопоглинаючих матеріалів (штор, килимів тощо) звук буде гучнішим внаслідок багатократного відбиття, що збільшує шум на декілька децибел. Таке явище називають реверберацією, відлунням.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Санітарно-гігієнічні умови на об’єктах польових геологорозвідувальних робіт	\|	Захист від виробничого пилу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.