МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Серії електровозівМаневрові. Класифікація електричного рухомого складу В залежності від роду струму електрорухомий склад класифікується: • постійного струму; • змінного струму; • подвійного живлення, що може працювати як на постійному, так і на змінному струмі. В залежності від способу передачі обертального моменту тягового двигуна на тягові колісні пари електрорухомий склад поділяється на два види: • з індивідуальним приводом (якщо обертальний момент від одного тягового двигуна передається на одну тягову колісну пару); • з груповим приводом (якщо обертальний момент від одного тягового двигуна передається двом і більше тяговим колісним парам). На залізницях України та СНД застосовується індивідуальний привод. Електровози поділяються також на: • вантажні; • пасажирські; Електровози бувають різних серій. Серія визначається: літерами (наприклад, «ВЛ» — Володимир Ленін, «ЧС» — Чехословаччина, «ДЕ» — дніпропетровський електровоз), цифрами, що відповідають номеру певної серії, та індексами — літерами, що визначають модифікацію, модернізацію або певні конструктивні особливості: «к» — з кремнієвими випрямлячами, «т» — з реостатним гальмуванням, «р>> — з рекуперативним гальмуванням тощо. Так, наприклад, модернізовані електровози серії ВЛ82 позначаються ВЛ80м електровози серії ВЛ80: з кремнієвими випрямлячами — ВЛ80К, з реостатним гальмуванням — ВЛ80Т, з рекуперативним гальмуванням — ВЛ80Р, з асинхронними тяговими двигунами — ВЛ80а, з вентильними тяговими двигунами — ВЛ80в, зі ступеневим регулюванням напруги — ВЛ80С. Номери серій електровозів «ВЛ» мають в собі також інформацію про число осей і рід струму. Так для серій електровозів змінного (однофазного) струму установлена нумерація чотиривісних від ВЛ40 до ВЛ59, шестивісних — від ВЛ60 до ВЛ79, восьмивісних — від ВЛ80 до ВЛ99. Електровози постійного струму нумеруються: шестивісні — від ВЛ19 до ВЛ39, восьмивісні — від ВЛ8 до ВЛ18. На залізницях України і країн СНД в експлуатації довгий час перебували і продовжують експлуатуватись електровози постійного струму: • шестивісні вантажні ВЛ22, ВЛ23, пасажирські ЧС2, ЧС2Г; • восьмивісні вантажні ВЛ8,ВЛ10, ВЛ11, ВЛ11, пасажирські ЧС6, ЧС7, ЧС200; • дванадцятивісні вантажні — ВЛ 15. Найбільш поширені електровози змінного струму таких серій: • шестивісні вантажні ВЛ60" і пасажирські ЧС4, ЧС4Т; • восьмивісні вантажні ВЛ80", ВЛ80Т, ВЛ80С, ВЛ80а, ВЛ80В, ВЛ80Р, пасажирські ЧС8; • дванадцятивісні вантажні — ВЛ85. На залізницях України використовуються також вантажні електровози подвійного живлення ВЛ82 і ВЛ82". Вантажні електровози постійного струму від ВЛ8 до ВЛ15 випускались Тбіліським електровозобудівним заводом, вантажні електровози змінного струму усіх модифікацій серій ВЛ60, ВЛ80, ВЛ82 та ВЛ85 — Новочеркаським електровозобудівним заводом, пасажирські електровози постійного і змінного струму типу ЧС — об'єднанням «Шкода» (Чехословаччина) за заявками МШС СРСР. В даний час на Україні перебувають в експлуатації переважно електровози ВЛ8, ВЛ10, ВЛ11, ВЛ60, ВЛ80 різних модифікацій, ЧС2, ЧС7, ЧС4, ЧС8. Електровоз ВЛ8— постійного струму, вантажний, восьмивісний з чотирма двовісними візками, має систему рекуперативного гальмування, опорно-осьове підвішення тягових двигунів НБ-406Б, на розрахунковому підйомі 9% може вести поїзд масою 4200 т. Суттєвий недолік електровоза — обмеження швидкості руху до 80 км/год через недостатню надійність конструкції ходової частини (буксових вузлів, ресорного підвішування тощо). Електровоз ВЛ10— постійного струму, восьмивісний, більш технічно вдосконалений порівняно з електровозом ВЛ8, в ньому застосована передача тягових і гальмових зусиль через раму кузова за допомогою шарового шворня, який допускає поперечне переміщення візків відносно кузова до ЗО мм, ресорне підвішування виконано двоступеневим, доповнено гідравлічними амортизаторами, візки — безщелепні, букси — повідкові з гумово-металевими елементами, застосовані нові тягові електродвигуни ТЛ2К в шестиполюсному виконанні з компенсаційною обмоткою, в електровозі три схеми сполучення тягових двигунів — послідовне, послідовно-паралельне і паралельне з більш удосконаленою схемою рекуперативного гальмування; електровоз на розрахунковому підйомі 9% може провести поїзд масою 4400 т зі швидкістю 47 км/год, конструктивна швидкість 100 км/год. Електровози ВЛ11 і ВЛ11"— розроблені на основі електровоза ВЛ10, можуть працювати в дво- і трисекційному виконанні (відповідно з осьовими формулами 2(20-20) і 3(20-20). Так, на лініях Свердловської залізниці (Росія) з важким профілем електровоз ВЛ 11 в трисекційному варіанті водив поїзди масою 6000 т. Електровоз В ЛІ 5— найпотужніший серед вантажних електровозів постійного струму, які виготовляв Тбіліський електровозобудівний завод, складається з двох шестивісних секцій, кузов кожної секції опирається на три двовісні, не зв'язані між собою, візки, ходова частина і ресорне підвішування мають ряд вдосконалень порівняно з електровозом ВЛ 11, застосовуються три групування шести тягових двигунів в кожній секції, які забезпечують більш плавне регулювання швидкості. Електровоз ЧС2— постійного струму, пасажирський, шестивісний, візки тривісні, ресорне підвішування двоступеневе, регулювання напруги — ступеневе за допомогою пускових реостатів і використання трьох видів сполучення тягових двигунів; на горизонтальному профілі з поїздами масою 1100 т (18 вагонів) реалізує швидкість до 120 км/год, конструктивна швидкість 160 км/год. Електровоз ЧС2Т— модернізований варіант електровоза ЧС2, обладнаний реостатним гальмуванням. Електровоз ЧС200— створений об'єднанням «Шкода» спеціально для організації руху пасажирських поїздів зі швидкістю 200 км/год на швидкісній лінії Москва-Ленінград (Росія), в 1976-1979 роках було виготовлено більше десятка локомотивів; електровоз постійного струму, двосекційний, має по 2 двовісних візка в кожній секції, регулювання напруги — контактно-резисторне в послідовному і паралельному сполученнях тягових двигунів, має п'ять ступенів послаблення збудження, електровоз обладнаний реостатним гальмуванням. Електровоз ЧС6 — модифікація електровоза ЧС200, який порівняно з ним має деякі відмінності, більшу силу тяги і меншу швидкість, яка в експлуатації обмежується 160 км/год. Електровоз ЧС7 — восьмивісний, за конструкцією аналогічний електровозу ЧС6, на відміну від попереднього має три види сполучення тягових двигунів, два ступеня гальмових опорів у зоні реостатного гальмування, електровоз обладнаний пристроями електропостачання для 18 пасажирських вагонів у поїзді, конструктивна швидкість 180 км/год, може провести поїзд складом 18 вагонів на підйомі 15% зі швидкістю до 90 км/год. Електровоз ВЛ60" — змінного струму, вантажний, шестивісний, одно-секційний, модифікація першого в Радянському Союзі електровоза змінного струму ВЛ60, вперше застосовані кремнієві випрямлячі, конструктивна швидкість 100 км/год, розрахунковий підйом 9% долає зі швидкістю 44 км/год і може вести поїзд масою 3350 т. Електровози типу ВЛ80 — змінного струму, вантажні, восьмивісні двосекційні, знаменували значний крок в локомотивобудуванні, на електровозах застосований новий тяговий двигун НБ-418К з компенсаційною обмоткою. На початку серійного виробництва електровозів ВЛ80 були установлені кремнієві випрямлячі (ВЛ80"), далі було запроваджено реостатне гальмування (ВЛ80Т), пізніше до них були внесені значні зміни в схемах і обладнанні, які дозволили збільшити пускові тягові і гальмові сили, повернення електроенергії при рекуперації, зручності в управлінні (ВЛ801'); застосування синхронних (вентильних) та асинхронних з короткозамкненим ротором тягових двигунів змінного струму сприяло покращенню їх роботи і подовженню терміну служби, росту потужності (ВЛ80°, ВЛ80"), конструктивна швидкість 110 км/год. Електровоз ВЛ85 — змінного струму, вантажний, дванадцятивісний, двосекційний, за ходовою частиною подібний до електровоза постійного струму ВЛ15, електрообладнання уніфіковано з типами електровозів ВЛ80'1, ВЛ80', але більш потужний, обладнаний системою автоматичного управління, поставлявся і обслуговував найбільш вантажонапружені лінії Сибіру (Росія). Електровоз ЧС4 — змінного струму, пасажирський, шестивісний з тривісними візками, має двоступеневе ресорне підвішування, букса з рамою зв'язана поводками, ступеневе регулювання напруги в тягових двигунах, ступеневе регулювання напруги на первинній обмотці трансформатора. Може забезпечувати в поїзді електричне опалення 16-17 пасажирських вагонів, конструктивна швидкість 160 км/год. Електровоз ЧС41 — варіант електровоза ЧС4 з реостатним гальмуванням, кузов має дещо більшу масу. Електровоз ЧС8— пасажирський, двосекційний змінного струму, механічна частина уніфікована з електровозом постійного струму ВЛ7, а електрообладнання — в більшості з електровозом ЧС4Т .
Читайте також:
|
||||||||
|