Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Авто | Автоматизація | Архітектура | Астрономія | Аудит | Біологія | Будівництво | Бухгалтерія | Винахідництво | Виробництво | Військова справа | Генетика | Географія | Геологія | Господарство | Держава | Дім | Екологія | Економетрика | Економіка | Електроніка | Журналістика та ЗМІ | Зв'язок | Іноземні мови | Інформатика | Історія | Комп'ютери | Креслення | Кулінарія | Культура | Лексикологія | Література | Логіка | Маркетинг | Математика | Машинобудування | Медицина | Менеджмент | Метали і Зварювання | Механіка | Мистецтво | Музика | Населення | Освіта | Охорона безпеки життя | Охорона Праці | Педагогіка | Політика | Право | Програмування | Промисловість | Психологія | Радіо | Регилия | Соціологія | Спорт | Стандартизація | Технології | Торгівля | Туризм | Фізика | Фізіологія | Філософія | Фінанси | Хімія | Юриспунденкция

Тема: Імунопатологічні процеси. Алергія.

Лекція №4.

План:

1. Поняття про імунокомпетентну систему.

2. Імунодефіцитний стан.

3. Імунна толерантність.

4. Алергія. Стадії. Види.

5. Десенсибілізація.

 

Імунітет - це механізм захисту організму від речовин з ознаками генетичної чужерідності.

Антигени (чужерідні речовини) -це органічні речовини мікробного, тваринного, рослинного і синтетичного походження. Потрапивши в організм, антигени викликають комплекс імунологічних захисних реакцій: синтез антитіл (АТ), стимуляцію специфічних що до АГ клітинних реакцій, формування імунологічної толерантності та імунологічної пам'яті.

Імунна система складається з центральних органів (кістковий мозок, загрудинна залоза, пейєрові бляшки) та периферичних органів (селезінка, лімфовузли, мигдалики).

Реакції імунітету здійснюються імунокомпетентними клітинами: Т- і В-лімфоцитами та макрофагами.

Ці клітини формують три системи імунітету:

1) А-система - представлена макрофагами. Вони першими взаємодіють з АГ та дають "антигенний сигнал" для Т-системи.

2) Т-система - представлена Т-лімфоцитами (в лімфовузлах, селезінці, тимусі). Т-лімфоцити поділяються на Т-кілери (вбивці), Т-хелпери (допоміжними В-системи), Т-супресори (пригнічують активність В-системи). Т-система формує протипухлинний імунітет.

3) В-система - представлена В-лімфоцитами (в стінці кишечнику, апендиксі, лімфовузлах). З В-лімфоцитів синтезуються антитіла (АТ).

Антитіла - це особливі білки, які утворюються у відповідь на появу антигена і спеціально зв'язуються з ним. їх називають імуноглобулінами.

 

Основні види імунопатологічних процесів:

1) Гіпофункція - імунна недостатність (імунодефіцитний стан), імунодепресивний стан, імунна толерантність.

2) Гіперфункція -алергія.

3) Дисфункції.

 

Види імунологічної недостатності:

 

1) первинна імунологічна недостатність - вона буває вродженою та спадковою.

а) порушення дозрівання Т - лімфоцитів (недостатнє утворення, функціональна неспроможність Т - лімфоцитів );



Интернет реклама УБС

б) порушення дозрівання В - лімфоцитів (порушення синтезу АТ );

в) поєднання порушення Т - та В - системи.

 

2) Вторинна імунологічна недостатність -викликається в наслідок дії неспецифічних впливів, при цьому блокується утворення АТ проти багатьох антигенів.

Н-д: при масивному ураженні кісткового мозку ( пухлини, метастази та розростання сполучної тканини ), при гострих та хронічних інфекційних хворобах ( грип, кір, туберкульоз ), при опроміненні, після хірургічного видалення тимусу, при лейкозах, у виснажених хворих (які втратили багато білків через голодування, опіки ). Імі/нодепресія може бути викликана лікувальними впливами: введенням цитостатиків, глюкокортикоїдів, при опроміненні хворих пухлинами.

 

Синдром набутого імунодефіциту (СНІД) - викликається вірусом імунодефіциту людини ВІЛ. Проявляється ознаками депресії Т-системи імунітету і різким зниженням опірності організму до бактерії, вірусів, грибків, патогенних найпростіших. ВІЛ передусім пошкоджує Т - хелпери і макрофаги. Проникнув в клітину, він довго (до 10 років ) може залишатися в неактивному стані. При цієї хворобі організм стає беззахисним перед патологічними мікроорганізмами, пригнічується протипухлинний імунітет.

Імунна толерантність.

Імунна толерантність - це відсутність реакції систем на АГ, внаслідок чого не утворюються ані АТ, ані імунні клітини.

Види:

1) Фізіологічна - це відсутність клітинної чи гуморальної імунологічної

реакції на власні антигени. Це толерантність виробилася під час ембріонального розвитку.

2) Патологічна - це відсутня, або слабка реакція імунної системи на

пухлині клітини ( внаслідок порушень Т - системи).

3) Штучна ( лікувальна ) - пригнічення імунної системи за допомогою

ліків (імунодепресантів), іонізуючого опромінення та ін. Штучну толерантність використовують у клінічній трансплантології.

 

Трансплантація - перещеплення тканин і органів у межах того самого

організму або від одного до іншого. Види трансплантації:

а) аутотрансплантація - перещеплення власної тканинию;

б) ізотрансплантація - перещеплення тканини (органа) одно яйцевому близнюку;

в) алотрансплантація - від людини до людини;

г) ксенотрансплантація - від одного біологічного виду до іншого (свиня - людина).

Головна перешкода трансплантації - трансплантаційний імунітет, в основі якого антигенна несумісність тканин донора і реципієнта.

Потреби трансплантації зумовили появу штучної імунодепресії за допомогою іонізуючих променів, клюкокортикоїдів, ліків -імунодепресантів. Ця імунодепресія характеризується специфічністю - позбавлення імунної відповіді тільки проти даного антигена. Найкращі результати дає аутотрансплантація ампутованих органів ( реплантація пальців, кінцівок ). Без пригнічення імунної системи вдається трансплантація рогівки, хряща ( вони позбавленні судинної системи, тому не мають імунореактивності ). Серед внутрішніх органів найчастіше трансплантуються нирки.

Алергія- це підвищена та якісно змінена імунологічна реакція організму на дію речовин антигенної природи, яка супроводжується пошкодженням тканин. Алерген - речовина, яка викликає алергію.

Види алергенів:

а) зовнішні - мікробні, рослинні, тваринні, харчові, побутові;

б) внутрішні - можуть стати власні тканини та органи: мозок, кришталик, статеві залози, щитовидна залоза. Під час ембріонального розвитку вони були відділені від імунної системи гістогематичним бар'єром, у зв'язку з чим до них не виробилася толерантність. Також до ендогенних алергенів відносяться денатуровані білки тканин організму (під дією температури, опромінення );

в) гаптени - речовини, які викликають алергію тільки в комплексі з білками організму. Н-д: пеніцилін, ацетилсаліцилова кислота.

 

Стадії алергічної реакції:

 

1) Імунологічна стадія - починається з моменту первинного контакту організму з антигеном. В цій стадії відбувається: розпізнавання АГ, утворення АТ, сенсибілізація (збільшення чутливості організму до алергену), розмноження лімфоцитів. Закінчується стадія утворення зв'язку АГ з АТ або з сенсибілізованими лімфоцитами.

 

2) Біохімічна стадія - активізується або синтезується медіатори алергії, комплемент і протеолітичні ферменти лізосом. Комплемент - це* система білків плазми, які активуються під впливом комплексів АГ-AT. Активація комплемента призводить до стимуляції фагоцитоза.

 

3) Патофізіологічна стадія - це завершення алергічної реакції пошкодженням клітин, тканин, органів під дією медіаторів алергії. Появляються порушення функцій органів, виникають алергічні хвороби: екстрасистоли і пароксизмальні тахікардії, геморагічний синдром, бронхіальна астма, алергічний риніт, фіброз легень, аутоімунний тироїдит, хвороба Аддисона, алергічні неврити і інші.

 

Види алергій:

1) Реакції гіперчутливості негайного типу (ГНТ) -є проявом гуморального імунітету. В основі - цитотоксичні, цитолітичні (через дію циркулюючих в крові АТ або комплементу на поверхні клітин крові) реакції. Перебіг ГНТ гострий.

Механізм ГНТ - імуннокомплексний.

Превалірують альтернативно-ексудативні реакції над репаративними процесами.

Медіатори: гістамін, серотонін, анафілотоксин, кініни.

Ексудат: фібринозний, фібринозно-геморагічний.

Н-д: феномен Артюса, сифіліс, туберкульоз, системний червоний

вовчак, гломерулонефрит.

 

2) Реакція гіперчутливості сповільного типу (ГСТ) -є проявом клітинного імунітету. Перебіг ГСТ хронічний.

В основі -гранулематозне запалення. В ГСТ беруть участь сенсибілізовані лімфоцити та макрофаги.

Медіатор: лімфокіни. Н-д: бактеріальна алергія, аутоалергія та інші.

Анафілаксія - ГНТ, яка виникає при парентеральному введенні алергена. АТ фіксуються на базофілах, епітеліоцітах, гладеньких міоцітах. При повторному надходженні АТ утворюються імунні комплекси АТ-АГ на мембранах цих клітин, що призводить до загибелі клітин і звільнення БАР (медіаторів).

Види анафілаксій:

а) загальні - анафілактичний шок, сироваткова хвороба.

б) місцеві - атопія (риніт, бронхіальна астма), поліноз, кропивниця, набряк Квінке, феномен Артюса.

Анафілактичний шок - характеризується стрімким початком і бурхливим перебігом.

Причини: лікувальні препарати (вакцини, гормони, антибіотики), 4Шки харчових продуктів (молока, яєць), отрути комах, паразитарні антигени.

Симптоми: порушення дихання, тахікардія, падіння АД, блювота. Хворі гинуть від серцево-судинної недостатності або в наслідок набряку гортані.

Феномен Артюса - вогнище гіперергічного запалення (з некрозом), коли імунні комплекси осідають у стінках судин і навколо них, порушуючи кровообіг у мікроціркуляторному руслі, просвіт судин заповнюється агрегатами тромбоцитів. При відторгненні некрозу удаляється і алерген.

Поліноз - викликається квітковим пилком і характеризується запаленням дихальних шляхів і очей.

Сироваткова хвороба - виникає після введення лікувальних сироваток (протидифтерійної, протистолбнячної), гамаглобуліну. Проявляється хвороба по мірі появи АТ (зразу - після повторного введення сироватки, через 7-12 днів - після першого введення сироватки). Підвищується температура тіла, збільшуються лімфатичні вузли, розпухають суглоби, з'являється кропивниця, порушуються функції нирок.

 

Види десенсибілізації.

Десенсибілізація - це створення штучної імунодепресії з метою запобігання алергічним реакціям або усунення їх проявів. Види:

а) специфічна - використовують метод Безредки при введенні лікувальних сироваток. Сироватку вводять невеликими дозами, повторно.

б) неспецифічна - за допомогою медикаментів, які гальмують активність медіаторів алергії (інгібітори протеолітичних ферментів, антигістаміни), захищають клітини від їх впливу (наркотичні і спазмолітичні засоби), за допомогою опромінювання, введення хімічних імунодепресантів і антілімфоцитарної сироватки. Це актуальна проблема в трансплантології.

 


Читайте також:

  1. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  4. Блок 1. Соціально-демографічні та міграційні процеси.
  5. Гідрологічні процеси.
  6. Дискретні (перервні) процеси.
  7. Європейські інтеграційні процеси. Європейський Союз, його склад, напрямки і перспективи розвитку.
  8. Каталітичні процеси.
  9. Конкуренція та її значення. Монополізм, вплив монополій на економічні процеси.
  10. ЛЕКЦІЯ 2.ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
  11. Лекція 3.Тема: Мікробіологічні основи екології навколишнього середовища.
  12. Лекція 4. ТЕМА: Найважливіші біохімічні процеси збудниками яких є мікроорганізми

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Гіпертрофія. | Тема: Розлади периферичного кровообігу і мікроциркуляції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.