Студопедия
Контакти
 


Тлумачний словник

Реклама: Настойка восковой моли




Тема: Патологія терморегуляції. Гарячка.

Лекція №7

План:

1. Гіпертермія. Тепловий удар. Сонячний удар.

2. Гіпотермія.

3. Гарячка. Стадії. Види.

 

Порушення терморегуляції проявляється гіперемією та гіпотермією.

 

Гіпертермія (перегрівання) - це порушення теплового балансу, коли температура тіла підвищується вище за норму. Види:

а) екзогенна - виникає під дією високої температури оточуючого середовища. Сприяє гіпертермії висока вологість повітря, відсутність руху повітря, виконання фізичної роботи. Н-д: у сталеварів, металургів, будівельників.

б) ендогенна - виникає при значних та тривалих психо-емоційних напруженнях, ендокринних хворобах (н-д, гіпертиреоз).

Гіпертермію застосовують при комплексному лікуванні злоякісних пухлин. Підвищення температури тіла до 41-42 градусів протягом 2годин викликає їх загибель.

КПР при гіпертермії: _

а) збільшення тепловіддачі (теплова задишка: прискорення і поглиблення дихання, розширення периферичних судин і збільшення потовиділення);

б) гальмування утворення тепла,

в) пригнічення функцій щитовидної залози.

 

Тепловий удар - гостра екзогенна гіперемія. Він трапляється в тих випадках, коли висока зовнішня температура поєднується з різким обмеженням тепловіддачі. Н-д: у солдатів під час маршу, у танкістів.

Причини смерті:

а) досягнення граничного температурного рівня (43 град.);

б) глибокі розлади серцево-судинної діяльності, дихання і нервової системи.

Важливу роль у патогенезі теплового удару відіграє аміачна інтоксикація (це пов'язано з інтенсивним розпадом білка). Хвори стають непритомними, що вже характерно для гіперемічної коми.

 

Сонячний удар - це гостра форма місцевої гіперемії. За симптомами він схожий на тепловий удар. Але має інший патогенез. Процес починається з ураження головного мозку і мозкових оболонок-гіперемії і набряку їх. Потім падає артеріальний тиск, виникає тахікардія, аритмія.

 

Гіпотермія (переохолодження) -порушення теплового балансу, коли знижується температура тіла нижче норми. Види:



Интернет реклама УБС

а) екзогенна - виникає при зниженні температури оточуючого середовища. Сприяє гіпотермії: збільшення тепловіддачі (легка одежа, прийом алкоголю) та зниження теплопродукції (нерухомість, прийом наркотиків).

б) ендогенна - виникає при довгій нерухомості, ендокринних хворобах (гіпотиріоз, недостатність кіркової речовини надниркових залоз), зниження активності симпато-адреналинової системи.

Відмороження - це місцева гіпотермія.

Перебудова терморегуляції дозволяє довгий час підтримувати постійну температуру тіла в умовах холоду. Гіпотермія настає лише при надмірному і тривалому охолодженні. Організм може загинути від порушення функцій життєво важливих органів, якщо температура тіла опуститься до критичного рівня (16 градусів).

Зниження температури тіла сповільнює обмін речовин і зменшує потребу в кисні. У зв'язку з чим опірність організму до гіпоксії зростає. Цей факт використовують при операціях на мозку, серці і судинах. Гіпотермія зменшує загрозу гіпоксії, перш за все -нейронів головного мозку. Крім загального зниження температури, застосовують локальну гіпотермію різних органів. Н-д: охолодження серця при оперативному лікуванні уроджених вад, гіпотермія нирки при видаленні камінців.

Досягнення кріобіології застосовують при консервуванні органів і тканин із метою їх подальшої трансплантації.

Наслідки гіпотермії:

1) Пригнічення резистентності організму до інфекційних агентів (простуди).

2) Відмороження, має 4 ступеня: поверхневе пошкодження епідермісу, поява пухирів, некроз підшкірної клітковини, некроз м'яких тканин і кісток.

3) Розвиток стадії декомпенсації-пригнічення серцевої і дихальної системи: падіння артеріального тиску, брадикардія, поверхневе дихання. Стадія декомпенсації закінчується глибоким сном.

 

Гарячка - це захистно - пристосувальна реакція організму, яка

виникає у відповідь на дію пірогенів. Вона проявляється підвищенням температури тіла та перебудовою терморегуляції. Гарячка супроводжує багато хвороб; перебігає стереотипно, тому відноситься до типових патологічних процесів. При гарячці центр терморегуляції перебудовується таким чином, що це дозволяє активно підняти температуру тіла на вищий рівень.

Чинники гарячки:

 

1. Інфекційні - пірогени. Пірогени - це речовини, які вшивають гарячку.

 

Пірогени бувають:

а) екзогенні пірогени -це складова частина мікробних токсинів (ліпідна фракція). Ліпоїд входить в склад препарата пірогенала;

б) ендогенні пірогени -вони утворюються під дією екзогенних пірогенів. інтерлейкін (ендогенний пірогени) виділяється моноцитами, нейтрофілами та являється білком низькомолекулярної маси. Він є дуже могутній стимулятор центру терморегуляції, утворюється у процесі фагоцитозу.

 

2. Неінфекційні - білки загиблих клітин та імунні комплекси. При фагоцитозі цих речовин із фагоцитів виділяється інтерлейкін. Схема патогенезу гарячки:

Первинні пірогени (інфекційні екзогенні пірогени та неінфекційні чинники)

 

Стадії гарячки:

1. Стадія підвищення температури - йде переважання теплопродукції над тепловіддачею. Обмежується тепловіддача - звужуються периферичні судини, зменшується притік теплої крові до периферичних тканин, зменшується потовиділення і випарювання. Блокуються всі шляхи віддачі тепла: радіація, кондукція, конвенція. Паралельно збільшується теплопродукція: наростає м'язовий тонус, з'являється тремор пальців, зростає продукція тепла в печінці. Симптоми: остуда (озноб) - сильне відчуття холоду з інтенсивним тремором.

 

2. Стадія високого стояння - при цьому теплопродукція знову приходить у рівновагу з тепловіддачею, хоча при більш високій температурі.

Об'єктивно: відчуття жару.

 

3. Зниження температури - критичне або літичне (поступове). Теплопродукція знижується, тепловіддача зростає.

 

Види гарячки за ступенем підйому температури:

а) субфебрильна - до 38 градусів;

б) фебрильна (помірна) -38-39 градусів;

в) висока -39-40 градусів.

 

г) дуже висока (гіперпіретична) - понад 41 градус.

Види гарячки за зміною температурної кривої:

а) постійна - температура на високому рівні, добові коливання не більш 1 С;

б) послаблююча - постійна висока температура, добові коливання не) більш 1 С;

в) переміжна – чергування підвищення температури з періодами апірексії;

г) поворотня - тривали періоди підвищення температури (5-8днів) чергується з періодами нормальної температури;

д) хвилеподібна.

Вплив гарячки на діяльність органів:

Підвищується артеріальний тиск, виникає тахікардія, дихання часте і глибоке, секреція травних соків знижається, пригнічується умовно-рефлекторна діяльність.

Позитивна роль гарячки: запобігання розмноженню мікроорганізмів, активізація фагоцитозу, збільшення продукції антитіл і інтерферону, активація симпато-адреналової системи.

 

Негативна роль: значне зростання основного обміну і збільшення потреби в кисні, розвиток негативного азотистого балансу як результат інтоксикації та дистрофічних змін у тканинах, порушення функції органів.

Гіпоксія - це типовий патологічний процес, який виникає внаслідок

недостатнього постачання тканин киснем або недостатнього використання його тканинами. Гіпоксії лежать в основі багатьох захворювань або супроводжують їх.

Основа гіпоксії - енергетичне голодування із-за дефіциту АТФ.

 

Види гіпоксії:

 

1. Екзогенна гіпоксія - виникає при зниженні парціального тиску кисню у вдихуваному повітрі. Н-д: при підйомі на висоту (альпіністи, дослідники, льотчики). Як правило, дія низького парціального тиску кисню на людський організм короткочасна, хронічного впливу зазнають жителі гірських районів (жителі Гімалаїв, Південної Америки). У низинних місцевостях зниження парціального тиску кисню в повітрі можливе тоді, коли він заміщується іншими газами. Н-д, у шахтах кисень може бути витіснений метаном, у колодязях - вуглекислим газом.

При екзогенній гіпоксії виникає зниження парціального тиску кисню у артеріальної крові (гіпоксемія). Внаслідок збільшенного дихання гіпоксемія призводить до зниження парціального тиску вуглекислого газу у артеріальній крові (гіпокапнія). Гіпокапнія знижує збудження дихального та серцево-судинного центрів.

 

2. Дихальна гіпоксія -пов'язана з дихальною недостатністю, тобто з порушенням основних процесів, які забезпечують зовнішнє дихання -вентиляції, дифузії і перфузії. Це трапляється при ураженні дихальних шляхів і паренхіми легень (емфізема, ларингоспазм, набряк гортані, бронхоспазм, аспірація стороннього тіла, пухлина), при значному зменшенні об'єму легень (пневмоторакс, гідроторакс), при деформації грудної клітки, пригніченні дихального центру наркотиками, погіршення дифузії кисню через альвеолярну стінку (пов'язане з її потовщенням), набряк, фіброз, запалення.

При дихальної гіпоксії виникає гіпоксемія поряд з гіперкапнією, цей стан зветься асфіксія. При асфіксії дуже швидко розвивається порушення дихання і кровообігу, виникає кома.

 

3. Серцево-судинна гіпоксія - зумовлена зниженням швидкості кровотоку, тобто сповільненням доставки кисню до тканин. Вона виникає при серцево-судинній недостатності або в наслідок місцевих

розладів кровопостачання. При цьому тканини усилено забирають кисень із крові, і в венах парціальний тиск кисню стає нище за норму. Тому артеріовенозна різниця по кисню на відміну від норми стає більшою.

 

4. Кров'яна гіпоксія - виникає при зниженні кисневої ємкості крові.

а) анемічна форма - виникає при зменшенні кількості циркулюючого гемоглобіну. Н-д: крововтрати, гемоліз еритроцитів, пригнічення кровотворної функції кісткового мозку.

б) токсична форма - виникає при зміні властивостей гемоглобіну, вразі отруєння хімічними отрутами. При цьому загальний зміст гемоглобіну в крові залишається нормальним, проте зменшується кількість функціонально активного гемоглобіну. Н-д: при отруєнні чадним газом утворюється карбоксигемоглобін , при отруєнні гіпербаричним киснем -метгемоглобін.

Причини виникнення метгемоглобінемії: окиси, нітрати, аміносполуки, окислювачи (хлорати, перманганати), метиленова синька, новокаїн, барбітурати, ацетилсаліцилова кислота, спадкові ферментопатії.

 

5. Тканинна гіпоксія - виникає при нездатності тканин утилізувати кисень, тому головним показником її буде мала артеріовенозна різниця. Причини: зниження активності дихальних ферментів. Ферменти дихального ланцюга пригнічуюця ціанідами, монойодоцетатом, наркотиками, спиртом, формальдегідом, ацетоном, сірководнем, а також при авітамінозах ( Вг, РР).

 

6. Змішані гіпоксії - поєднання 2-3 видів гіпоксій.

 


Читайте також:

  1. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
  2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
  4. ЛЕКЦІЯ 2.ТЕМА: ФІЗІОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
  5. Лекція 3.Тема: Мікробіологічні основи екології навколишнього середовища.
  6. Лекція 4. ТЕМА: Найважливіші біохімічні процеси збудниками яких є мікроорганізми
  7. Лекція 6. Тема: Географія сфери послуг
  8. Лекція № 17. Тема: Робочий час і час відпочинку.
  9. ЛЕКЦІЯ № 2 Тема: Загальне вчення про хворобу.
  10. Лекція № 2. Тема: ПРЕДМЕТ І СПЕЦИФІКА ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
  11. Лекція № 21. Тема: Заробітна плата.
  12. Лекція № 6. Тема: Правова організація працевлаштування громадян.

Загрузка...



<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема: Запалення. | Компесаторно - пристосувальні реакції.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:


 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.