Бюджет домогосподарства.

Кожне домогосподарство є автономною самодостатньою економічною ланкою (суб’єктом).

Фінансовою основою домогосподарства служить бюджет, який складається з доходів і витрат (його балансу).

Доходи включають:

· заробітну плату;

· підприємницький дохід;

· доходи від майна (рента, процент, орендні платежі, дивіденди);

· державні трансфертні платежі (пенсії, стипендії, допомоги, безкоштовні послуги охорони здоров’я, освіти);

· доходи від інших джерел (спадщина, грошова допомога родичів, вартість спожитої продукціії від самозаготівель, позики отримані, повернені борги тощо).

Витрати сімейного бюджету (домогосподарства) складаються із наступних статей:

· податки;

· соціальне страхування;

· харчування;

· одяг і взуття;

· квартплата, електроенергія, водопостачання та інші комунальні послуги;

· придбання непродовольчих товарів: меблі, побутові прилади тощо;

· витрати на транспорт;

· освіта;

· дозвілля: подорожі, розваги;

· добровільні пожертви і внески до громадських організацій;

· витрати, пов’язані із веденням власного присадибного господарства;

· накопичення (заощадження);

· інвестиційні витрати;

· інші витрати.

Формування і використання домогосподарствами ресурсів залежить від зовнішніх та внутрішніх чинників.

Зовнішні здійснюються державою та окремими юридичними особами через податкову систему України, виплату стипендій, безоплатне пільгове навчання, медичне обслуговування, надання путівок тощо. Іншими словами, це — політика держави і місцевих органів влади зі сплати податків, зборів, надання пільг, виплат домомог.

Внутрішні. Господарська діяльність самого домогосподарства, що включає :

· виконання домашньої роботи (прибирання, прання, приготування їжі тощо);

· робота в особистому підсобному господарстві;

· робота за межами господарства;

· діяльність домогосподарства як самостійної одиниці на ринку товарів і послуг. Ця діяльність залежить від пріоритетів членів сім’ї чи особи у конкретний період часу.

Бюджет домогосподарства відображає обсяг і структуру всіх доходів і видатків сім’ї за певний період часу, формує стиль споживання і життя. Зв’язок між доходами сім’ї і структурою споживчих видатків вперше дослідив німецький статистик Е. Енгель. Він помітив залежність: чим вища якість життя сім’ї, тим меншу частку доходу вона витрачає на придбання продовольчих товарів нижчої споживчої цінності. На основі даних про питому вагу видатків сім’ї на їжу можна говорити про рівень її добробуту. В Україні частка сімейних видатків на їжу значно більше ніж у розвинутих країнах.

У розвинутій ринковій економіці доходи використовуються за схемою: частка доходів надходить державі як особисті податки, решта розподіляються між видатками на особисте споживання та особисте заощадження. Видатки на особисте споживання становлять понад 80% сукупного доходу домогосподарств. Видатки споживачів класифікують так: 1) видатки на товари тривалого використання, 2) видатки на предмети щоденного вжитку і 3) видатки на послуги.

Якщо очікуваний термін використання товару три роки і більше, то його називають товаром тривалого використання; якщо менше, ніж три роки, - предметом щоденного вжитку.

Автомобілі, відеомагнітофони, пральні машини, персональні комп’ютери та більша частина меблів – товари тривалого використання. Переважна частина харчів та предметів одягу – товари щоденного вжитку. Послуги – це робота, яку виконують для споживачів правники, перукарі, лікарі, механіки, фінансові консультанти тощо. Сучасна ринкова економіка орієнтована на послуги – на них припадає більша частина всіх видатків споживачів.

3. Види домогосподарств та чинники, що впливають на формування їх ресурсів.

У суспільствах з розвинутою економікою домогосподарства відрізняються між собою за рівнем багатства, яким вони володіють.

Це основний чинник, який впливає на диференціацію домогосподарств, існування їх різноманітних типів.

В Україні за умов ринкового реформування економіки проходить стрімке розшарування населення. За статистичними даними 70% українців живуть за межею бідності, 20% можна вважати благополучними і 10% - багатими. Дослідження, проведені Світовим банком та Київським Міжнародним інститутом соціології, підтвердили, що для домогосподарств із більшою кількістю осіб ймовірність опинитися серед бідних є вищою, ніж для малих: заможні родини у середньому складалися з 2-3 осіб; малозабезпечені – з 3-4 осіб, а бідні родини були значно більшими.

Інстинкт самозбереження спонукає домогосподарства:

· стежити за економічною кон’юктурою;

· прогнозувати на близьку і віддалену перспективу зміни у потребах з урахуванням демографічних зрушень у складі сім’ї;

· прогнозувати зміни у сімейному бюджеті;

· планувати діяльність членів сім’ї;

· вести облік доходів і видатків.

З огляду на вищевикладене, існують такі форми (моделі) адаптації домогосподарств до умов ринку, які в українських реаліях ще називають стратегіями виживання :

· зменшення споживання;

· перехід до самозабезпечення;

· пошук додаткової роботи;

· заснування власного бізнесу (зареєстроване підприємство);

· тіньова діяльність (альтернативні незареєстровані джерела доходів);

· використання соціальних зв’язків (підтримка родичами).

Другим чинником, який диференціює домашні господарства, є тип і характер населеного пункту, в якому проживає особа (група осіб) (велике місто, містечко, село). Сім’ї, залежно від своїх доходів та місця проживання, можуть мешкати у власному будинку (великому чи малому), у багатоквартирному кооперативному будинку, у багатоквартирному державному будинку. Отже, за формами власності та розмірами будинку (квартири) сучасні домогосподарства є таких типів:

· малі приватні домогосподарства (малий власний будинок);

· великі приватні домогосподарства;

· об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ);

· домогосподарства у багатоквартирному державному будинку, що функціонує на основі оренди житла у держави;

· гуртожитки.

Щодо останнього типу домогосподарств, то вони не відповідають тим стандартам, що потрібні для проживання сім’ї.

Третім чинником, що визначає розміри домогосподарств, є кількість осіб, зайнятих у ньому.

Звернемось до соціально-демографічних характеристик домогосподарств України у 2012 році , які надані у Статистичному збірнику Державної служби статистики України (за даними вибіркового обстеження умов життя домогосподарств)

. У публікації наведені підсумки опитування домогосподарств, які

беруть участь в обстеженні умов життя домогосподарств, за програмою

основного (базового) інтерв’ю, проведеного в листопаді 2011 року.

Програма цього інтерв’ю включала питання щодо характеристики

домогосподарства в цілому: склад, житлові умови, наявність та

використання земельних ділянок, худоби, птиці та бджіл; антропометричні

дані, а також рівень освіти та статус зайнятості членів домогосподарства.

Отже, кількість

домогосподарств у 2012 р склала -
Читайте також:
II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
III. Виконання бюджету
Активний бюджетний дефіцитхарактеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.
Алгоритм перевірки кошторису бюджетної установи
Алгоритм розробки методичних основ бюджетування
Аудит розрахунків з бюджетами
Аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ включає три етапи.
Бюджет амортизаційних відрахувань
Бюджет виплат по фінансовій діяльності
Бюджет виробництва
Бюджет витрат на збут

Переглядів: 7860

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>

Бюджет домогосподарства. | Управлінської науки взагалі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.