МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Особливості перекладу прозових творів.Проза - один з двох основних типів літературної творчості, що являє собою глибоко своєрідну сферу мистецтва слова, різноманітну як за формою, так і за змістом, а також за своїм місцем в історії літератури. Художня проза у власному сенсі є порівняно пізнім явищем, яке почало формуватися, починаючи з епохи Відродження, але це не означає, що проза не існувала раніше. Саме за доби Відродження і Просвітництва художня проза посідала провідне місце в літературі. Проза прагнула освоїти повсякденне буття людей у його складній багатогранності, у неподільному поєднанні різнорідних стихій, що знаходить вираження у романі, повісті, новелі тощо. Прозаїчна організація є внутрішньо адекватною самій атмосфері й тональності цих жанрів. І досі ще не вирішене питання про формальну побудову художньої прози. Доволі поширеною є думка, що за своєю організацією художня проза не відрізняється принципово від звичайного усного і письмового мовлення людей. Водночас, багато дослідників, а також і майстрів перекладу стверджують, що прозаїчні жанри мають свою складну і внутрішньо закономірну ритмічну структуру, яка принципово відрізняється від віршованого ритму і все ж незаперечно виводить прозу за межі повсякденного мовлення. Існують свідоцтва письменників про те, що проза вимагає від автора не меншої, а можливо, і більшої напруги та майстерності, ніж вірш. Художня своєрідність прози не вичерпується, зрозуміло, принципами зовнішньої організації мовлення. У прозі переважають суттєво інші засоби і форми словесної образності, ніж у поезії. Різні види тропів, які відіграють велику роль у поетичному мовленні, посідають значно менш важливе місце у прозі. Якщо в поезії потужним джерелом художньої енергії є взаємодія смислу слів, яка реалізується у різноманітних формах співставлення слів (порівняння, метафора, метонімія), для прози, передусім, характерною є взаємодія різних мовленнєвих планів: мовлення автора, оповідача, персонажів. При взаємному відображенні цих мовленнєвих планів здійснюється художнє осмислення і оцінка того, що зображується. Сама словесна картина в прозі постає, порівняно з поезією, як значно прозоріша, яка ніби безпосередньо відображує певну життєву реальність. У прозі більш важливе значення мають сюжет і фабула, послідовний розвиток дії, тут виразніше і предметніше виступають характери і обставини. Використання діалогічного мовлення, так званого драматичного діалогу, споріднює третім основним родом художньої літератури - драмою. Переклад прозових творів ставить перед перекладачем специфічні завдання і утворює специфічні труднощі, зокрема, це стосується перекладу хронологічно-віддалених творів, коли перекладачеві доводиться шукати золоту середину: дати зрозуміти сучасному читачеві, з одного боку, часову віддаленість, зберегти атмосферу часу написання твору, відтворити максимально точну картину світу, характерну для сучасників автора, а з другого боку, не архаїзувати надмірно твір. Власне, кожний прозовий твір кидає перекладачеві свої унікальні виклики: і жанр, і ідіостиль автора, і соціокультурні фактори, і підтексти чужої мови. Перекладач художнього твору не має права ставитися до будь-якого його елементу як до дрібниці, не вартої уваги. Велика повага , авторського задуму в усій його повноті мусить бути однією з головні засад перекладача художньої літератури.
Питання: 1. Які існують два основні типи літературної творчості? 2. У який період художня проза посіла провідне місце в літературі?! Назвіть видатні прозові твори тієї доби. 3. Які форми словесної образності переважають у прозових творах? 4. Які мовленнєві плани можна виділити у прозовому художньому творі? 5.Які специфічні труднощі постають перед перекладачем хронологічно-віддаленого твору? Читайте також:
|
||||||||
|