Юридичний словник

Тлумачення норм права – це інтелектуальна діяльність, направлена на розкриття смислового змісту правових норм.

Офіційне тлумачення норм права здійснюють уповноважені на те органи держави.

Нормативне офіційне тлумачення здійснюється безвідносно конкретного випадку, має загальний характер (поширюється на невизначену кількість випадків).

Казуальне офіційне тлумачення дається і є чинним щодо окремого випадку.

Автентичне тлумачення, що виходить від органу, що видав норму, що тлумачиться.

Делеговане (легальне) тлумачення, здійснюване компетентним органом щодо норми права, виданої іншим органом.

Неофіційне тлумачення норм права здійснюється суб’єктами, які не мають на те формальних повноважень (учені-юристи, адвокати, юрисконсульти і навіть непрофесіонали), і юридично необов’язкове.

Спосіб (прийом) тлумачення права – це сукупність однорідних правил тлумачення, певних засобів, що ґрунтуються на єдності, і аргументів.

Буквальне тлумачення - дійсний зміст норми, адекватний її мовному вираженню.

Поширювальне тлумачення - дійсний зміст норми права, розкритий у результаті тлумачення ширше, ніж буквальний текст.

Обмежувальне тлумачення - дійсний зміст норми права, розкритий в результаті тлумачення, вужчий, ніж буквальний текст.

Акти офіційного тлумачення (інтерпретаційні акти) – це правові акти, прийняті компетентними державними органами, що містять роз’яснення норм права або порядку їх застосування.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Під час підготовки до семінарського заняття курсанти та студенти повинні.	\|	ТЕМА 19. РЕАЛІЗАЦІЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.